Ухвала КАС ВС № 9901/23/20

УХВАЛА 24 січня 2020 року Київ справа №9901/23/20 адміністративне провадження №П/9901/23/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: 20.01.2020 на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому позивач просить суд: - визнати протиправним та скасувати протокольне рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення про відповідність займаній посаді судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 . відповідно до абзацу 2 частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». - визнати протиправним та скасувати абзац 3 резолютивної частини рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 в редакції рішення ВККС від 07.08.2019 №745/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням, а саме: «Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України». Також, позивач просить витребувати у ВККС належним чином завірені копії всіх протокольних рішень, які стосуються кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області Подоляка Ю .В . на відповідність займаній посаді (у тому числі протокольне рішення щодо вирішення питання відносно поданого з пропуском строку для його подання висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики; протокольне рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення про відповідність займаній посаді судді Господарського суду Київської області Подоляка Ю.В. відповідно до абзацу 2 частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У підтвердження дотримання процесуального строку звернення до суду позивач зазначає, що оскільки рішення колегії ВККС про відповідність судді ОСОБА_1 займаній посаді ні на адресу Господарського суду Київської області, ні на адресу за місцем його реєстрації та проживання не надходило, останній 29.11.2019 звернувся до ВККС з проханням надіслати оскаржувані рішення на адресу Господарського суду Київської області. Втім, як вказує позивач, оскаржувані рішення було отримано ОСОБА_1 нарочно лише 19.12.2019 (після повторного звернення 19.12.2019 до ВККС з листом щодо видачі рішень), а отже звернення позивача до суду за захистом порушеного права відбувається у строк встановлений законом. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Частина четверта статті 22 КАС України передбачає, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, зокрема, оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, судом встановлено наступне. Вимоги, що пред`являються до змісту позовної заяви чітко визначені у статті 160 КАС України. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята цієї статті). Пунктом 17 частини четвертої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Відтак, строк для оскарження позивачем рішення ВККС становить один місяць і його відлік розпочинається з дня, коли позивач дізнався чи мав дізнатися про прийняте рішення. З матеріалів позовної заяви про скасування протокольного рішення від 22.07.2019 та рішення від 22.07.2019 в частині слідує, що така була подана безпосередньо до суду 20.01.2020. Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Положеннями частини першої статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий - один місяць, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби. Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, зокрема в спорах, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може за заявою особи виключно у випадках, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини. Разом з тим, питання про поновлення строку на звернення до суду позивачем не порушено. Обґрунтовану заяву про поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою не суду не надано. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує протокольне рішення ВККС від 22.07.2019 та рішення ВККС від 22.07.2019 в частині, при цьому вказуючи, що оскільки оскаржувані рішення на адресу позивача не надходили, ОСОБА_1 29.11.2019 вперше звернувся з запитом до ВККС з проханням надіслати вказані рішення на адресу Господарського суду Київської області. Не отримавши оскаржувані рішення ВККС, позивач повторно 19.12.2019 листом звернувся до ВККС з проханням надати копії оскаржуваних рішень нарочно. Отримавши 19.12.2019 у відповідь спірні рішення, до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся 20.01.2020. Втім, в аспекті спірних правовідносин слід зазначити, що повідомлені позивачем обставини не дають достатніх і переконливих підстав вважати, що позовну заяву подано з дотриманням процесуальних строків звернення до адміністративного суду з даним предметом позовних вимог. За таких обставин, ОСОБА_1 слід надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою, вказавши підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку. Зокрема, позивачу, у підтвердження поважності причин пропуск строку на звернення до суду з позовною заявою необхідно обґрунтувати причини тривалого очікування отримання спірних рішень, вказати про об`єктивну неможливість звернення до ВККС про отримання тексту рішення з метою запобігання пропуску встановленого законом строку для оскарження акту, що, з огляду на наведене, могло б засвідчити про його намір відновити свої порушені права. Також, суд зазначає, що у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з даною позовною заявою у строк визначений законом, позивач має право звернутися до суду з відповідною обґрунтованою заявою. За правилами частини першої статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС слід залишити без руху, надавши позивачу строк, протягом якого він матиме змогу надати суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку за звернення до суду, вказати в ній підстави для поновлення строку звернення з цим адміністративним позовом. Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. З тексту адміністративного позову, зокрема, прохальної частини, слідує, що позивачем порушено питання про витребування судом у відповідача доказів: всіх протокольних рішень, які стосуються кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області Подоляка Ю .В . на відповідність займаній посаді. Відповідно до частини п`ятої статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо. За правилами частин першої-другої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. З наведених у позовній заяві обставин, суд не вбачає виконання позивачем вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 80 КАС України, тому слід залишити позовну заяву без руху, для виправлення позивачем зазначених недоліків. Положеннями частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За наведених обставин та нормативного регулювання, Суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху. Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, надавши суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою з долученим до неї належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з даним спором у строк, визначений законом. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Крім того, позивачу слід виконати вимоги статті 80 КАС України, обставини невиконання яких вказані судом. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист. Керуючись статтями 80, 123, 160, 169, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху. Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. _____________ І.Я. Олендер Суддя Верховного Суду