Ухвала КАС ВС № 522/19395/16-а
від 23.01.2020 · АдміністративнаУХВАЛА 23 січня 2020 року м. Київ справа № 522/19395/16-а адміністративне провадження № К/9901/38603/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : Судді-доповідача Саприкіної І. В., суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунальної установи «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» на постанову Приморського районного суду м. Одеси (у складі головуючого судді Свяченої Ю. Б.) від 03 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Шевчук О. А., суддів Зуєвої Л. Є., Федусика А. Г.) від 04 жовтня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Комунальної установи «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради», Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради про визнання протиправними дій, УСТАНОВИВ: У жовтні 2016 року Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - ПАТ «Укрпрофоздоровниця») звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Комунальної установи «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» (далі - КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради»), Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради (далі - КП «БТІ Одеської міськради), у якому просило: - визнати протиправними дії КП «БТІ» Одеської міськради в частині проведення інвентаризаційних дій по виготовленню технічного паспорту на ім`я територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на нежитлові приміщення першого поверху № 101 на вул. Чорноморська, 2-А в м. Одесі; - визнати протиправними дії КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» в частині замовлення технічного паспорту на ім`я територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на нежитлові приміщення першого поверху № 101 на вул. Чорноморська, 2-А в м. Одесі. На обґрунтування позову ПАТ «Укрпрофоздоровниця» зазначило, що відповідачі діяли не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у тому числі з порушеннями вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 (далі - Інструкція № 127), оскільки спірні нежитлові приміщення першого поверху № 101 на вул. Чорноморська, 2-А в м. Одесі є власністю ПАТ «Укрпрофоздоровниця». За таких обставин позивач вважає, що КП «БТІ» Одеської міськради та КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» не мали правових підстав здійснювати будь-які дії щодо даного майна без дозволу власника або уповноваженої ним особи. Приморський районний суд м. Одеси постановою від 03 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, позов задовольнив. Визнав протиправними дії КП «БТІ» Одеської міськради в частині проведення інвентаризаційних дій по виготовленню технічного паспорту на ім`я територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на нежитлові приміщення першого поверху № 101 на вул. Чорноморська, 2-А в м. Одесі. Визнав протиправними дії КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» у частині замовлення технічного паспорту на ім`я територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на нежитлові приміщення першого поверху № 101 на вул. Чорноморська, 2-А в м. Одесі. Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у жовтні 2017 року КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року і ухвалити нову постанову про закриття провадження у цій справі. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усіх обставин справи. За позицією відповідача, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки комунальні підприємства, установи чи організації не є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України, а діяльність директора комунального підприємства, установи чи організації не належить до публічної служби, визначеної цим Кодексом. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 листопада 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції. Відповідно до підп 4 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22 січня 2020 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду. Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що ця справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ст. 346 КАС України з огляду на таке. Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України (у редакції Закону України 02 жовтня 2019 року № 142-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи») справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Частинами 1, 3 ст. 347 КАС України обумовлено, що питання про передачу справи на розгляд (…) Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд (…) Великої Палати Верховного Суду може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції. Як убачається з матеріалів справи, КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки комунальні підприємства, установи чи організації не є суб`єктами владних повноважень у розумінні положень КАС України, а діяльність директора комунального підприємства, установи чи організації не належить до публічної служби, визначеної цим Кодексом. За цих обставин скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій та закрити провадження в даній справі. Така сама позиція неможливості вирішення даного спору в порядку адміністративного судочинства та необхідності закриття провадження в цій справі була висловлена КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» при розгляді справи в суді першої інстанції та при поданні апеляційної скарги на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 березня 2017 року до Одеського апеляційного адміністративного суду. Крім того, у своїй касаційній скарзі КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» зазначає про відмінність висновків судів попередніх інстанцій у цій справі від правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в постанові від 12 березня 2013 року у справі № 9/17-4164-2011, а також Верховного Суду України 04 лютого 2015 року у справі № 3-189гс1. При цьому Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Ураховуючи, що КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення ними правил предметної юрисдикції, а також відсутність випадків, що виключають можливість для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України. Керуючись ст. 346, 347 КАС України, суд УХВАЛИВ: Справу № 522/19395/16-а (провадження № К/9901/38603/19) за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Комунальної установи «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради», Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради про визнання протиправними дій - передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. В. Саприкіна Судді: А. А. Єзеров С. М. Чиркін