Постанова КАС ВС № 120/2184/19-а

ПОСТАНОВА Іменем України 23 січня 2020 року м.Київ справа №120/2184/19-а провадження №К/9901/34032/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державного підприємства «Ялтушківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН» на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2019 (головуючий суддя Дмитришена Р.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Білої Л.М., суддів Курко О.П., Гонатрук В.М.) у справі № 120/2184/19-а за позовом Державного підприємства «Ялтушківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН» до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування претензії. I. РУХ СПРАВИ

1. ДП "Ялтушківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН" звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування претензії від 25.02.2019 за №881/04 про сплату збитків в сумі 289378,45 грн. за незаконну порубку дерев.

2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду 04.09.2019, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019, закрито провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

3. У поданій касаційній скарзі ДП "Ялтушківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

4. Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій зазначили, що претензія не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, а тому претензія не може бути предметом спору у суді. IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

5. У своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що претензія є рішенням суб`єкта владних повноважень, на її підставі з позивача можуть бути стягнуті кошти, а тому суди позбавляють позивача права на належний судовий захист.

6. У відзиві на касаційну скаргу зазначено, що претензія є формою досудового врегулювання спору, тому суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що претензія не може бути предметом судового розгляду. ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

8. Судами встановлено, що претензією від 25.02.2019 №881/04 відповідач запропонував ДП "Ялтушківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН" добровільно сплатити збитки у сумі 289378,45 грн. внаслідок порушення порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці та здійснення незаконної порубки дерев.

9. Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

10. Так, у постанові від 23.07.2019 у справі №816/2185/16 Верховний Суд дійшов наступних висновків. «Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. За змістом частини першої статті 6 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача. Оспорюваними претензіями від 07.09.2016 № 120/02-08, № 121/02-08, № 122/02-08 Держекоінспекція у Полтавській області запропонувала ТОВ "Полтава-капітал" відшкодувати збитки, які заподіяно державі внаслідок забруднення земель. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, оспорювані претензії від 07.09.2016 № 120/02-08, №121/02-08, № 122/02-08 не створюють жодних правових наслідків для ТОВ "Полтава-капітал", тому не можуть порушувати його права чи інтереси. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправними та скасування претензій про відшкодування збитків, які заподіяно державі внаслідок забруднення земель, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Вони не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків ТОВ "Полтава-капітал", тому вони не можуть бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України"). Поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 12 грудня 2018 року у справі №501/463/15, від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а.»

11. Правовідносини у даній справі цілком тотожні справі №816/2185/16 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначених правових висновків.

12. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.

13. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Державного підприємства «Ялтушківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН» залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі № 120/2184/19-а - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб