LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС120/5981/21-а

від 18.05.2022 · Адміністративна

УХВАЛА 18 травня 2022 року м. Київ справа № 120/5981/21-а адміністративне провадження № К/990/10402/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №120/5981/21-а за позовом Державного підприємства Ялтушківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги, в с т а н о в и в : Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив: визнати протиправними дії заступника начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області - начальника відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування щодо проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Ялтушівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків. визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області "Про усунення виявлених ревізією порушень" від 05 травня 2021 року №260207-14/2031-2021. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке. 08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження. За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №820/3534/16, у справі № 1440/1820/18 від 10 грудня 2019 року, у справі №808/6509/13-а від 23 грудня 2019 року, у справі №815/4341/14 від 07 лютого 2020 року, у справі № 803/634/17 від 14 лютого 2020 року, у справі № 825/3661/15-а від 28 лютого 2020 року, у справі № 808/4044/17 від 28 лютого 2020 року, у справі №2040/6542/18 від 18 березня 2020 року, у справі № 826/14169/17 від 18 березня 2020 року, у справі № П/811/140/17 від 31 березня 2020 року, у справі №817/650/18 від 02 квітня 2020 року, у справі № 820/3534/16 від 02 липня 2020 року. Перелічуючи вказані судові рішення Верховного Суду, скаржник процитував уривки з цих рішень, проте не вказав конкретної норми права, яку на його думку, застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновкам Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Також скаржником не зазначено, який безпосередньо висновок Верховного Суду не було враховано судом апеляційної інстанції при вирішенні спору у цій справі. Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Суд зауважує, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. Отже, лише посилання на уривки з постанов Верховного Суду не є належним правовим обґрунтуванням наявності підстав касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Крім того, представник відповідача вказує підставу для відкриття касаційного провадження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає що відсутній висновок Верховного Суду щодо правового механізму застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУІР-19), постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №24 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУІР-19, спричиненої коронавірусом 8АК.8-СОУ-2», із врахуванням змін до Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом НАДС від 13 березня 2020 року №39-2020, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16 березня 2020 року за №277/34560, наказу Держаудитслужби від 18 березня 2020 року №63 «Про організацію роботи Держаудитслужби у період карантину» (зі змінами), наказу Північного офісу Держаудитслужби від 19 березня 2020 року №45 «Про організацію роботи Північного офісу Держаудитслужби на період карантину» зі змінами під час здійснення повноважень органу державного фінансового контролю. Верховний Суд роз`яснює, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Проте, подана касаційна скарга таких посилань не містить, що унеможливлює відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України, у х в а л и в : Касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №120/5981/21-а за позовом Державного підприємства Ялтушківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги повернути скаржнику. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддяМ.В. Білак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»