Ухвала КГС ВС № 905/1688/15

УХВАЛА 23 січня 2020 року м. Київ Справа № 905/1688/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К., перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» на рішення Господарського суду Донецької області від 21.02.2019 (головуючий суддя Величко Н. В., судді Тарапата С. С., Лейба М. О. і постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 (головуючий суддя Медуниця О. Є., судді Барбашова С. В., Білецька А. М.) у справі № 905/1688/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення 289 178 324,98 грн і за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії ВСТАНОВИВ: 19.12.2019 скаржник подав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Донецької області від 21.02.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі № 905/1688/15. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.12.2019 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.12.2019 касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - вказано на необхідність навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження. На виконання вимог ухвали від 27.12.2019 ПрАТ «Корум Україна» 17.01.2020 надіслало до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій зазначає, що Товариство не отримувало копії ухвал Верховного Суду від 27.08.2019, 11.12.2019 і 27.12.2019, а відповідно до поштових повідомлень про вручення поштових відправлень адреса одержувача зазначена « 84202, м. Дружківка, вул. Соборна, 7», проте за вказаною адресою працівники ПрАТ «Корум Україна» не знаходяться, господарську діяльність Товариство не веде, а також ПрАТ «Корум Україна» не видавало іншим особам довіреності на отримання поштових відправлень. Таким чином, оскільки ПрАТ «Корум Україна» не отримувало ухвали Верховного Суду від 27.08.2019, яка була отримана ТОВ «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод», вважає, що строк на касаційне оскарження у справі був пропущений з поважних причин. Колегія суддів, розглянувши заяву про усунення недоліків з наданням додаткових пояснень щодо поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, які наводить скаржник у заяві, не можуть вважитися поважними з огляду на таке. У відповідності до положень Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» ухвала Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 905/1688/15 була оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в мережі Інтернет за адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/102/613. Окрім цього, електронний варіант ухвали Касаційного господарсько суду від 27.08.2019 оприлюднено 29.08.2019 в мережі Інтернет за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/Review/83876235. Колегія суддів зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ПрАТ «Корум Україна» знаходиться за адресою « 83005, Донецька область, місто Донецьк, вулиця Івана Ткаченка, будинок 189», ця ж сама адреса зазначена в касаційній скарзі та міститься на поштових конвертах, надісланих скаржником до Верховного Суду в графі «відправник». Проте, в матеріалах справи міститься заява, подана представником ПрАТ «Корум Україна», де зазначено також таку адресу для листування: « 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Соборності, 7» (т. 5, а. с. 192). Про фактичний зв`язок скаржника з цією адресою також додатково може свідчити таке: (1) відповідно до інформації з ЄДР кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ПрАТ «Корум Україна» та ТОВ «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод» (засновника юридичної особи, якщо засновник - юридична особа) є одна і та сама фізична особа; (2) з копії листа від 10.01.2020 № 2/73, яким ТОВ «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод» повідомило ПрАТ «Корум Україна» про отримання ухвал Верховного Суду вбачається, що цей лист направлений на бланку, який містить графічні символи, зокрема, такого змісту: «CORUM GROUP»; (3) з копії реєстру отриманої кореспонденції, доданої до цього листа, вбачається, що та сама особа, яка отримала 08.01.2020 адресовану ПрАТ «Корум Україна» кореспонденцію, в цей самий день отримувала також листи, адресовані, як зазначено в цьому реєстрі в графі «Кому адресоване», «корум». Зазначені обставини у своїй сукупності також не спростовують презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. За твердженнями скаржника, він не отримує поштову кореспонденцію (зокрема, за адресою, яку сам зазначав як адресу для листування), не зазначає в касаційній скарзі іншої адреси (крім юридичної), поштовий конверт із заявою про усунення недоліків відправив з поштового відділення, яке знаходиться у місті Києві, за адресою: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 22, що підтверджується трек-номером « 0209418792481», який міститься на поштовому конверті скаржника. Вказане може свідчити про можливе зловживання скаржником своїми процесуальними правами, що відповідно до положень частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України не допускається. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно зі статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Згідно з частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»). Як зазначено вище, Європейський суд з прав людини у п. 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними. Так, скаржником не обґрунтовано поважності причин звернення з цією касаційною скаргою більше ніж через чотири з половиною місяці після спливу строку на касаційне оскарження та три з половиною місяці від ухвали про залишення першої касаційної скарги без руху, а також не наведено аргументів стосовно неможливості (1) в розумні інтервали часу вжити заходи, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження (п. 41 рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»), (2) вчасно ознайомитися з ухвалою Верховного Суду від 27.08.2019 у цій справі, яка знаходиться у вільному доступі в Єдиному держаному реєстрі судових рішень, з урахуванням положень Закону України «Про доступ до судових рішень», та (3) вжити усіх залежних від нього заходів щодо своєчасного оскарження судових рішень. Виходячи з наведеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Корум Україна» на рішення Господарського суду Донецької області від 21.02.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі № 905/1688/15. За таких обставин, керуючись статтями 234, 287, 288, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними наведені Приватним акціонерним товариством «Корум Україна» у заяві про усунення недоліків касаційної скарги підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 21.02.2019 і постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі № 905/1688/15.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» на рішення Господарського суду Донецької області від 21.02.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі № 905/1688/15.

3. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом з додатками, у тому числі, квитанцію від 18.12.2019 № 33239 про сплату судового збору у розмірі 146 160 грн. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Головуючий О. В. Случ Судді Н. О. Волковицька С. К. Могил