Ухвала КГС ВС № 904/7115/20

УХВАЛА 22 листопада 2021 року м. Київ Справа № 904/7115/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю.Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" про стягнення 336 118,79, ВСТАНОВИВ: 02.11.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 (повний текст складено 30.09.2021) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі № 904/7115/20, подана 26.10.2021 через засоби поштового зв`язку. Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до статті 15 цього Кодексу суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у цій справі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог є стягнення 336 118,79 грн (з яких 1157,51грн - заборгованість з орендної плати, 334 961,28 грн - неустойка), що є меншим, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2020- 1 051 000,00 грн). Звертаючись із касаційною скаргою, Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суди першої та апеляційної інстанції визнали встановленими, та на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, обставинам справи та діючому законодавству. Крім того, Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" у касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Проте скаржник не навів випадків, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки доводи касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" не містять обґрунтування щодо необхідності відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відсутні підстави для висновку про можливість відкриття касаційного провадження у цій справі, зважаючи на таке. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з особливого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Однак вказана касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" не містить обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд з власної ініціативи таких обставин також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі № 904/7115/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі № 904/7115/20.

2. Матеріали касаційної скарги, у тому числі платіжне доручення від 19.10.2021 № 0010218881 про сплату судового збору на суму 14 288,00 грн, повернути Приватному акціонерному товариству "ВФ Україна". Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Багай Судді Т. Б. Дроботова Ю. Я. Чумак