Постанова 4857 № 140/2368/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2368/19 пров. № 857/12289/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Курильця А.Р., Мікули О.І. за участю секретаря судового засідання Ратушної М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, прийняте суддею Плахтій Н.Б. в м.Луцьку у письмовому провадженні, у справі № 140/2368/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинська митниця ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - встановив: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2019 №UА205110/2019/000105/2, винесене Волинською митницею ДФС. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження, в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а обставини справи досліджені судом неповно та не об`єктивно. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що приписи ч.3 ст.53 та ч.5 ст.54 МК України зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Саме по собі спрацювання автоматизованої системи аналізу і управління ризиками не є безумовною підставою витребувати додаткові документи. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. За наслідками процедури консультації з декларантом митним органом зазначено, що позивачеві необхідно надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Проте, із переліку запитуваних відповідачем документів та змісту запитів (викладу обставин прийняття рішень про коригування митної вартості товарів) для підтвердження митної вартості товару не вбачається підстав для їх витребування. Відповідач не вказав які саме обов`язкові документи відсутні, не вказав в яких саме документах відсутні відомості щодо складових митної вартості, взагалі не визначив які саме відомості або складові митної вартості є непідтвердженими, не вказав чому з наданих позивачем документів неможливо встановити складові митної вартості, та що саме повинні підтвердити додаткові документи. До декларації було подано додатки в яких були наявні всі обов`язкові документи передбачені ч.1,2 ст.53 МК України і даних документів на думку декларанта було цілком достатньо для підтвердження митної вартості і відповідно завершення митного оформлення. Однак, митним органом було сформоване повідомлення декларанту, в яких вимагалося надати на протязі 10-ти днів додаткові документи, для підтвердження митної вартості - керуючись ст. 53, 54 МК України, а саме: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовані спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару; інші додаткові наявні в декларанта документи для підтвердження заявленої митної і вартості товару (за бажанням). Відповідачем обґрунтованість сумнівів в заявленій декларантом митній вартості, з врахуванням документів, поданих до митного оформлення товару, не доведена. Підтвердженням оплати товару є подана відповідачу рахунок - фактура/інвойс від 14.12.2018р. №FVE/ONE/20181216. яка завірена підписами сторін, з відміткою митниці та підтвердження про оплату 20181216 NUMBER ONE Pawel MUCHA (80-299 Gdansk Kielnienska 127А-А11) від 08.12.2018р. КР №GO8217, з підписами та печаткою про сплату готівкою 27000,00PLN. Відповідно до вказаної фактури вартість товару становить 27000 польських злотих; форма оплати: готівка; оплачено 27 000,00 польських злотих. Зазначені документи підтверджують ціну, яку позивач дійсно сплатив за придбаний товар. Подані під час митного оформлення документи підтверджують заявлену митну вартість спірного транспортного засобу. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено, чому документи, подані до митного оформлення, не взяті до уваги при визначенні митної вартості транспортного засобу. Суд першої інстанції не звернув уваги, що зазначені вище документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару. Розбіжності з експортною декларацією від 14.12.2018 18PL322010Е0377267, де зазначено вартість т/з 27450 польських злотих, не зазначені в рішенні про коригування митної вартості товарів від 05.02.2019 року, як причини та підстави для його прийняття. В пункті 33 оскаржуваного рішення відсутнє обґрунтування того, що відомості у митній декларації країни відправлення безпосередньо впливають на митну вартість товару. Зазначена в експортній декларації вартість транспортного засобу на 450 польських злотах більше не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Листом №б/н від 21.01.2019 позивач повідомив митницю про ймовірні транспортні витрати на доставку автомобіля із м. Гданськ (Польща) до п/п «Ягодин» Волинської митниці становлять 44 Євро та страховка - 16 Євро. Даний транспортний засіб був застрахований продавцем NUMBER ONE Pawel MUCHA, тому необхідності у повторному страхуванні не було, а відповідно, дані витрати не включаються до митної вартості товару. Вважає, сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару грунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Жодних доказів недостовірності заявленої митної вартості митний орган у своєму рішення про коригування митної вартості товару не навів. Крім того, положення ст. 368 МК України наділяє правом митний орган самостійно визначити митну вартість товару лише на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При цьому, рішення про коригування митної вартості товарів таких відомостей не містить. Взагалі, в оскаржуваному рішення не вказано жодного джерела інформації, а також всупереч вказаній нормі в рішенні відсутній обгрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості. При прийнятті оскаржуваного рішення в частині визначення митної вартості спірного транспортного засобу на рівні 10150,00 Євро відповідач використав виключно інформацію ЄАІС ДФС, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР. Проте, жодних доказів, які б підтверджували визначену митним органом митну вартість транспортного засобу у розмірі 10150,00 євро, відповідач суду не надав, на відміну від позивача, який подав документальне підтвердження заявленої митної вартості. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задоволити. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що під час опрацювання документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР. Було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 27000 польських злотих (198419,57 грн) за ціною договору, тобто 1 методом. Фактурна вартість даного транспортного засобу згідно фактури/інвойса від 14.12.2018 №FVE/ONE/20181216 становить 27000 польських злотих, при цьому в фактурі/інвойсі від 14.12.2018 №FVE/ONE/20181216 умови доставки зазначені як ОСОБА_2 . Окрім цього, на підтвердження заявленої митної вартості товару до митного оформлення декларантом подано декларацію країни відправлення 18PL322010E0377267 від 14.12.2018, згідно якої вартість транспортного засобу становить 27450 польських злотих, тобто вартість оформленого в режимі експорт з ЄС в Польській Республіці автомобіля є вищою на 450 польських злотих за вартість, заявлену при поданні митної декларації в Україні, що свідчить про не включення жодних додатково понесених витрат. Також відповідно до поданого декларантом разом з митною декларацією витягу з довідками SCHWACKE NET (графа 44 код 3022) вартість пред`явленого до митного контролю транспортного засобу становить 10800,00 Євро. Декларантом не були включені жодні транспортні та страхові витрати, які зазначив сам позивач заявою б/н від 21.01.2019 про те, що страхування та транспортні витрати обійшлися 60 Євро. Отже, вартість транспортного засобу є значно більшою ніж та, яку вказано в графі 42 поданої МД №UA205090/2019/011861, при цьому декларантом не надано жодних пояснень щодо таких значних розбіжностей у ціні автомобіля. З МД №UA205090/2019/011861 декларантом не подано жодного банківського платіжного документа на підтвердження оплати за товар, незважаючи на обов`язковість подання такого документа. Крім того, експертний висновок про незалежну оцінку нерозмитненого бувшого у використанні автомобіля підлягає сумніву, оскільки у ньому об`єктом оцінювання є FORD S-MAX SPORTS TOURER SW2014, однак невідома марка та комплектація т/з. Також вказує на ту обставину, що строк дії гарантійних зобов`язань для позивача згідно гр.48 МД №UA205090/2019/019148 Відстрочення платежів визначено по 03.05.2019, проте протягом вказаного строку позивач до митниці щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості не звертався, рішення про коригування митної вартості не оскаржував, що свідчить про те, що він погодився з митною вартістю, визначеною митним органом за резервним методом. Позов про оскарження рішення про коригування митної вартості ОСОБА_1 подав лише 02.08.2019, тобто поза межами строку дії гарантійних зобов`язань, в межах яких він мав право довести митному органу про правомірність заявленої ним митної вартості товару. При цьому, вказана фінансова гарантія реалізована до державного бюджету ще 03.05.2019, та декларація МД №UA205090/2019/019148 по закінченню строку дій гарантійних зобов`язань була сформована за 6 резервним методом та її вартість була визначена згідно рішення про коригування №UA205110/2019/000105/2 від 05.02.2019 на рівні 10150 Євро. Просить залишити без змін рішення суду. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить задоволити апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 08.12.2018 придбав у NUMBER ONE Pawel Mucha (80-299 Gdansk Kielnienska 127A-A11) транспортний засіб марки FORD, моделі S-MAX, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 27000 польських злотих, що підтверджується рахунком фактурою від 14.12.2018 №FVE/ONE/20181216 (а.с.3). З метою здійснення митного оформлення даного товару декларант 25.01.2019 подав митному органу МД №UA205090/2019/011861, у якій визначив митну вартість товару за першим методом (ціною договору) на рівні 27000 польських злотих, що по курсу НБУ становить 198419,57 грн (а.с.87). У зазначеній декларації розраховані митні платежі, а саме: мито на товари, що ввозяться в Україну (код 121) 19841,96 грн, ПДВ (код 128) 45540,23 грн. За даними графи 44 МД №UA205090/2019/011861 на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру від 14.12.2018 №FVE/ONE/20181216; свідоцтво про реєстрацію т/з від 14.12.2018 №4775534; митну декларацію для письмового декларування товарів від 18.12.2018; квитанцію про оплату від 08.12.2018 №GO9217; експортну декларацію країни відправлення від 14.12.2018 №18PL322010Е0377267; документ, що підтверджує вартість перевезення та страховку від 21.01.2019 №б/н; копії паспортів та коду; витяг з довідника SCHWACKE від 03.01.2019 №008231/28484206 (а.с.12-23). За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД UA205090/2019/011861 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ризики, зокрема, щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: WF0SXXGBWSEP81303, валюта-EUR, вартість-10150,00 Євро. Зважаючи на це, декларанту було запропоновано в десятиденний термін надати: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару; інші додаткові наявні в декларанта документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) (а.с.24). Декларант надав звіт №14-19 від 30.01.2019 про незалежну оцінку нерозмитненого бувшого у використанні транспортного засобу FORD S-MAX, власник ОСОБА_1 , з експертним висновком, який є невід`ємною частиною та не використовується без звіту (а.с.32-76). 05.02.2019 відповідач прийняв рішення №UA205110/2019/000105/2 про коригування митної вартості товарів. У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом (а.с.90-91). В обґрунтування рішення відповідач вказав, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що заявлено митну вартість на рівні 27000 польських злотих. Згідно ст.54 МКУ митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якого документа, заяви чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товару. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: WF0SXXGBWSEP81303, валюта-EUR, вартість-10150,00 та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 Про забезпечення моніторингу за митними оформленням транспортних засобів, бувших у використанні та згідно ст.53 та ст.54 МКУ декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати: - висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, - рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, - інші додаткові наявні в декларанта документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням). Декларант надав декларацію країни відправлення, документ щодо оплати, лист щодо транспортних і страхових виплат, проте дані документи не підтверджені документально (відсутні чеки на пальне, страхові документи, відсутній факт банківської оплати за товар, який міг би підтвердити вартість товару), декларант надав висновок експерта №14-19 від 30.01.2019, проте не надав звіт, передбачений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстицїї України 24.11.2003 за №1074/8395 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159) (далі - Методика). Також у рішенні вказано, що у зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч.6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку, та спрацюванням системи ризиків АСАУР: Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: WF0SXXGBWSEP81303, валюта-EUR, вартість-10150,00. Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості становить 10150 євро. З метою випуску товару у вільний обіг декларантом було подано нову МД від 06.02.2019 №UA205090/2019/019148 (а.с.88), у якій митну вартість визначено із врахуванням рішення про коригування митної вартості та наданням гарантій до 03.05.2019 по сплаті обов`язкових платежів, саме: мита на товари, що ввозяться в Україну (код 121) 11979,04 грн, ПДВ (код 128) 26353,88 грн. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов не правильного висновку, що коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу проведено відповідачем у зв`язку з відсутністю платіжного документу, що підтверджує вартість придбаного транспортного засобу, виходячи з наступного. Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини першої статті 248 МК митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина 1 статті 257 МК). Відповідно до частини шостої статті 257 МК умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню - частина друга статті 52 МК України. У частині четвертій статті 58 МК визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК). За змістом частини другої статті 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Згідно частини другої статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. В силу вимог частини п`ятої статті 53 МК забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. З матеріалів справи вбачається, що декларант 25.01.2019 подав митному органу МД №UA205090/2019/011861, у якій визначив митну вартість товару за першим методом (ціною договору) на рівні 27000 польських злотих, що по курсу НБУ становить 198419,57 грн (а.с.87). У зазначеній декларації розраховані митні платежі, а саме: мито на товари, що ввозяться в Україну (код 121) 19841,96 грн, ПДВ (код 128) 45540,23 грн., а також рахунок-фактуру від 14.12.2018 №FVE/ONE/20181216; свідоцтво про реєстрацію т/з від 14.12.2018 №4775534; митну декларацію для письмового декларування товарів від 18.12.2018; квитанцію про оплату від 08.12.2018 №GO9217; експортну декларацію країни відправлення від 14.12.2018 №18PL322010Е0377267; документ, що підтверджує вартість перевезення та страховку від 21.01.2019 №б/н; копії паспортів та коду; витяг з довідника SCHWACKE від 03.01.2019 №008231/28484206 (а.с.12-23). Такі документи за назвою і змістом відповідають вимогам частини другої статті 53 МК. Проте, згідно Рішення надані декларантом документи не містять достатніх даних для визначення заявленої митної вартості. Згідно частини першої статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. За змістом частини другої цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 МК передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК). Згідно частини п`ятої статті 57 МК у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК). За приписами частини першої статті 58 МК метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. У частині другій статті 58 МК вказано, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша статті 54 МК). У відповідності до частини другої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Згідно частини третьої статті 54 МК за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Частиною п`ятою статті 54 МК передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. При цьому, відповідно до частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 54 МК у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Відповідно до частини першої статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Як уже вище встановлено, митну вартість імпортованого ТЗ, що вказана декларантом у МД-1, визначено за основним методом, а до самої МД-1 декларантом подано всі наявні у позивача документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. Апеляційний суд вважає, що відомості, що зазначені рахунку-фактурі (Інвойсі), засвідчують дійсну вартість придбаного автомобіля в сумі 27000 польських злотих. Інші документи, які б визначали числові значення митної вартості придбаного транспортного засобу у позивача відсутні. В той же час, суд звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Дане узгоджується з позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 809/872/17. У судовому засіданні встановлено, що коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу проведено відповідачем у зв`язку з відсутністю платіжного документу, що підтверджує вартість придбаного транспортного засобу. Проте відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури (Інвойсу), в тому числі не навів жодних обставин з посиланням на подані декларантом для митного оформлення документи у яких заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Оспорене рішення митного органу ґрунтується лише на інформації, отриманій у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР, якою до спірного транспортного засобу згенеровано ідентифікатор ризику по вартості 10150 євро. Водночас, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19 лютого 2019 року в справі №805/2713/16-а. Зі змісту положень розділу ІІІ Митна вартість товарів та методи її визначення МК випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару, а саме заявлення позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про його митну вартість та відсутність у документах, поданих до митного оформлення, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари. Щодо розбіжностей вартості транспортного засобу на 450 польських злотих визначених в інвойсі, експертній декларації, яка оформлялась продавцем в країні відправлення то такі обставини не зазначені відповідачем у рішення про коригування митної вартості, а, відтак, також відсутні дані щодо ознак підробки чи інших протиправних дій позивача. Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Вирішуючи питання стягнення судових витрат, колегія суддів приходить до висновку, що слід стягнути з бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь позивача 1921 гривень понесених судових витрат на сплату судового збору, згідно наявних у справі квитанцій (а.с.2, 130). Керуючись ч.3 ст. 243, ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, у справі № 140/2368/19, - скасувати та прийняти постанову, якою позов задоволити. Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів UA205110/2019/000105/2 від 05.02.2019 року. Стягнути з бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (вул.Привокзальна, 13, с.Римачі Любомльського району Волинської області,44350, код ЄДРПОУ 39472698) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНПП НОМЕР_2 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. понесених судових витрат на сплату судового збору. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 24.01.20