Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/2129/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2129/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Охрімчук І.Г. 24 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Охрімчук І.Г. суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (м. Хмельницький, повний текст рішення складено 05.11.2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просили зобов`язати відповідача виплатити їм недоотриману ОСОБА_6 пенсію в сумі 57986,49 грн, з наступним її розподілом між вказаними особами порівну. Обґрунтовуючи вимоги, позивачі зазначили, що є спадкоємцями ОСОБА_6 . Вказали, що звертались до відповідача із заявою про виплату недоотриманої ОСОБА_6 пенсії в сумі 57986,49 грн. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у такій виплаті, вказавши, що заява подана після закінчення шестимісячного строку з дати смерті пенсіонера. Вважають вказану відмову протиправною та просять задовольнити позовні вимоги. Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про виплату суми недоотриманої пенсії померлого пенсіонера після спливу шестимісячного строку зі смерті пенсіонера. Тому, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правомірно відмовило у виплаті недоотриманої пенсії. Просив у задоволенні позову відмовити. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.08.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) про зобов`язання вчинити дії - відмовлено. Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції від 05.11.2019 року та прийняти нову постанову про задоволення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що після смерті сина тривалий час позивач перебував у важкому психологічному стані, хворіли, а тому у жодний спосіб не мали можливості дізнатись про зміну у пенсійному законодавстві і наявність заборгованості по пенсії сина. Зауважив, що будь-якої інформації з ГУ ПФУ в Хмельницькій області про наявність у сина нарахованої додаткової і недоотриманої пенсії не мали, що підтверджується листом пенсійного органу від 02.12.2019 року 109/0225-11. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 року відкрито апеляційне провадження, а ухвалою суду від 20.01.2020 року призначено до апеляційного розгляду. Керуючись приписами ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_6 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримував пенсію по інвалідності, відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ). 04.04.2018 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 . 19.02.2019 ОСОБА_1 - батько ОСОБА_6 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про виплату недоотриманої ОСОБА_6 пенсії за 2016-2018 роки. Листом від 06.03.2019 №523/Д-8 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило ОСОБА_1 , що заява на виплату недоотриманої пенсії на адресу відповідача протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера не надходила. Тому, підстави для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку з смертю пенсіонера відсутні. 24.06.2019 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про виплату недоотриманої ОСОБА_6 пенсії за 2016-2018 роки. Листом від 01.07.2019 №21672/04 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно відмовило ОСОБА_1 щодо виплати недоотриманої пенсії, оскільки заява про таку виплату на адресу відповідача протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера не надходила. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті недоотриманої пенсії протиправними, позивачі звернулись до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що позивач звернувся із заявою про виплату пенсії з порушенням шестимісячного строку. Тому, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правомірно відмовило позивачу у виплаті пенсії, що залишилась недоодержаною у зв`язку зі смертю ОСОБА_6 . Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи, вважає за необхідне зазначити таке. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон №2262-ХІІ. Відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. За змістом частини 3 статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. Отже, згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що діючим законодавством не передбачена виплата недоотриманої пенсії у випадку звернення з відповідною заявою після закінчення 6 місяців після смерті незалежно від причин пропуску строку. З матеріалів справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 , батько пенсіонера, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про виплату недоодержаної пенсії 19.02.2019, тобто більше ніж через шість місяців після смерті ОСОБА_6 . Позивач звернувся із заявою про виплату пенсії з порушенням шестимісячного строку. Тому, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правомірно відмовило позивачу у виплаті пенсії, що залишилась недоодержаною у зв`язку зі смертю ОСОБА_6 . Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає вірним твердженням суду першої інстанції, що Законом №2262-ХІІ не передбачена можливість поновлення шестимісячного строку незалежно від причин такого пропуску, тому як вірно відмітив суд першої інстанції, посилання позивачів на поважність причин цього пропуску не заслуговують на увагу. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне. Відповідно до ст. 52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями ЗУ «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. В даному випадку, судова колегія прийшла до висновку, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Європейський суду з прав людини у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даному випадку, відповідачем в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС доведено правомірність своїх дій щодо відмови у виплаті недоотриманої пенсії, оскільки звернення із заявою про виплату суми недоотриманої пенсії померлого пенсіонера до пенсійного органу відбулося після спливу шестимісячного строку з дня смерті пенсіонера, тому позовні вимоги не підлягали задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги - відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 24 січня 2020 року. Головуючий Охрімчук І.Г. Судді Капустинський М.М. Смілянець Е. С.