Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/3594/19-а
від 21.01.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3594/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс Михайло Богданович Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 21 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Смілянця Е. С. Охрімчук І.Г. , за участю: секретаря судового засідання: Довганюк В.В., представників позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року (м.Вінниця) у справі за адміністративним позовом Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№81)» та Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №81» до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : 05.11.2019 року у Вінницький окружний адміністративний суд звернулись Державна установа «Стрижавська виправна колонія (№81)» та Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №81» із позовом до Вінницької міської ради. Просили: «визнати протиправним та скасувати рішення 41 сесії 7 скликання Вінницької міської ради «Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в постійне користування, оренду, поновлення, припинення договорів оренди земельних ділянок та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення» від 31.05.2019 року №1786 в частині, зазначеній у додатку №3, а саме укладення договору оренди земельної ділянки, за адресою: м. Вінниця, вул.Сергія Зулінського, б/н, площею 5,2333 га, кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, виданого 21.06.2019 року та затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Вінниця, вул.Сергія Зулінського, б/н, розроблений МКП «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури» на замовлення TOB «СХК «Вінницька промислова група» (ЄДРПОУ-33623350, юридична адреса м.Немирів, вул. Соборна, 226-А). В обґрунтування позову зазначали, що прийнявши рішення від 31.05.2019 року №1786 орган місцевого самоврядування порушив норми законодавства та не врахував усіх обставин і, як наслідок, фактично унеможливив право державної установи «Стрижавська виправна колонія (№81)» та державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)» на належне користування земельною ділянкою та розміщеною на ній прирейковою базою для забезпечення виконання покладених державою завдань. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№81)» та Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №81» до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Державна установа "Стрижавська виправна колонія (№81)" звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду так як вважає, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що позивачі, мотивуючи позовні вимоги акцентують увагу суду на тому, що згідно п.7 та 7.1 Додатку №3 до рішення міської ради від 31.05.2019 року №1786 (оскаржувана частина рішення), TOB «СХК «Вінницька промислова група» передано в оренду земельну ділянку площею 5,2333 га, кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, за адресою: м.Вінниця, вул.Сергія Зулінського, б/н. На думку позивачів, зазначена у рішенні земельна ділянка не могла бути переданою іншій юридичній особі, оскільки перебуває у законному користуванні Стрижавської виправної колонії Вінницької області (№81). Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами господарського судочинства. Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Публічно-правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві. Таким чином, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин. Колегія суддів зазначає, що публічно-правовим спором в адміністративному судочинстві є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, що випливає із здійснення таким суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій щодо скаржника. Тобто, для наявності такого спору є обов`язковим наявність зв`язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом. Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Так, прийняте Вінницькою міською радою та оскаржуване у справі рішення про передачу TOB «СХК «Вінницька промислова група» в оренду земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки, оскільки у такої особи вже виникло речове право оренди на земельну ділянку. Відтак обраний позивачами спосіб захисту порушеного права (оскарження рішення суб`єкта владних повноважень про передачу в оренду TOB «СХК «Вінницька промислова група» земельної ділянки) не забезпечує його реального захисту. Тому, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку господарської юрисдикції, оскільки виникає спір про "цивільне" право. Такий висновок узгоджується із правозастосовчою практикою Великої Палати Верховного Суду. Зокрема у постановах від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, від 15 травня 2018 року у справі № 809/739/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 126/1373/17 суд касаційної інстанції зазначив, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо внаслідок реалізації такого рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право (наприклад, права користування земельною ділянкою), і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. Отже, колегія суддів вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому судом першої інстанції правомірно прийнято рішення про відмову у відкритті провадження у справі. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що предметом адміністративного позову може бути визнання неправомірними лише тих рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які безпосередньо впливають на права та обов`язки позивача у сфері саме публічно-правових відносин. Окрім вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін. Звідси, даний спір повинен вирішуватися за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України. Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 21 січня 2020 року. Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Охрімчук І.Г.