Постанова 4855 № 640/19373/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19373/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Бараненка І.І., суддів: Бабенка К.А., Чаку Є.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокмант» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рокмант» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві з вимогами: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №869553/39368999 від 03.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 30.11.2017; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби з питань розгляду скарг № 25572/39368999/2 від 20.08.2018 про залишення скарги товариства з обмеженою відповідальністю "РОКМАНТ", на рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №869553/39368999 від 03.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 30.11.2017; - визнати протиправною бездіяльність комісії Державної фіскальної служби з питань розгляду скарг щодо незадоволення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РОКМАНТ" скарги на рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №869553/39368999 від 03.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 30.11.2017; - зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 30.11.2017, складену товариством з обмеженою відповідальністю "РОКМАНТ". Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №869553/39368999 від 03.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 30.11.2017; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 30.11.2017, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "РОКМАНТ". В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права і не з`ясовані усі обставини справи. До суду надійшов від позивача відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено переконання позивача щодо того, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою оскільки вона декларує лише загальні норми законодавства та не містить жодного обґрунтування у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та(або) застосування норм права при ухваленні судом рішення, в ній не наводиться яким конкретним доказам суд першої інстанції не надав належної правової оцінки; вважає, що суд ухвалив законне рішення, в ході розгляду справи було досліджено усі обставини справи та докази, які повністю спростували доводи відповідача, а тому позивач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року залишити без змін. В судове засідання апеляційної інстанції уповноважені представники учасників справи не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача та, перевіривши доводи апеляційної скарги і відзиву на неї наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.11. 2017 між ТОВ «Рокмант» та ТОВ «Акріс Агро» було укладено договір оренди майна №01/11/17-24, згідно з п. 1.1. якого Орендодавець (ТОВ «Рокмант) зобов`язується передати Орендарю (ТОВ «Акріс Агро») у строкове платне користування (оренду) - майно, в найменуванні та кількості згідно з додатками до даного Договору, а Орендар зобов`язується прийняти майно та своєчасно сплачувати орендну плату. В додатку №1 від 01.11.2017 до договору оренди майна від 01.11 2017 ТОВ «Рокмант» та ТОВ «Акріс Агро» визначили перелік орендованого майна. Приймання-передача зазначеного майна підтверджується актом прийому-передачі від 22.11.2017 р. до договору оренди майна від 01.11.2017. Повернення орендованого майна підтверджується актом повернення майна з оренди від 27.11.2017. 30.11.2017 на виконання договору №01/11/17-24 від 01.11.2017 між ТОВ «Рокмант» та ТОВ «Акріс Агро» було підписано акт виконання робіт (надання послуг) №72. відповідно до якого ТОВ «Акріс Агро» визнає обов`язок сплатити ТОВ «Рокмант» орендну плату в розмірі 24 294, 30 грн. ТОВ "Рокмант", за результатами господарської операції направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну від 30.11.2017 №7. Однак, згідно з квитанцією від 13.12.2017 реєстрація податкової накладної від 30.11.2017 №7 - зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Податкова накладна/розрахунок коригування відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 68.20, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13 червня 2017 року №567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. Позивачем на виконання вимог пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України 01.08.2018 до контролюючого органу було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено разом із додатками в кількості 4 шт., а саме: акт 72 від 30.11.2017, витяг права власності, договір оренди майна від 01.11.2017 №01/11/17-24, пояснення щодо реєстрації податкової накладної. Позивач, не погоджуючись із таким рішенням контролюючого органу оскаржив його в адміністративному порядку та подав скаргу на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. 03.08.2018 рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 20.08.2018 №25572/39368999/2 зазначену скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу від №869553/39368999 - без змін. Рішенням від 03.08.2018 №869553/39368999 комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відмовлено позивачу в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.11.2017 №7 з підстав ненадання платником податків копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної 30.11.2017 №7 , ТОВ «Рокмант » звернулось до суду за захистом свої прав. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної не відповідало критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування, і в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень; контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пп. 201.16.1 п. 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанції від 13.12.2017 конкретного та чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Крім цього, фіскальним органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв №567; щодо критерію зазначеного в квитанції ("виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД"), то даний критерій не відповідає жодному критерію, визначеному в п. 6 Критеріїв №

567. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (ПК України). Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з п. 12 Порядку № 1246, «після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку». Пунктом 13 Порядку № 1246, передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. З аналізу даних норм законодавства убачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. З 01.01.2017 набули чинності зміни до ПК України, якими запроваджено механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016). Відповідно до п. п 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку (Лист Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018), платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Згідно до п.7 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 117 від 21.02.2018, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п. 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Натомість, п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вимагає від відповідача чіткого зазначення конкретного виду критерію. Відповідно, визначення відповідачем у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів. Отже, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Натомість у квитанції від 13.12.2017 не зазначено як конкретного критерію , відповідно до п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, так і конкретного переліку документів, які необхідно позивачу надати контролюючому органу, лише запропоновано платнику податків (позивачу) надати «пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, відповідно до п.«в» пп. 201.16.1. Відповідно до п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. З матеріалів справи вбачається, що позивачем після отримання квитанції від 13.12.2017 направлено до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій та на підтвердження відповідності обсягів постачання обсягам придбання і таким чином, позивачем були надані документи: акт виконання робіт (надання послуг) № 72 від 30.11.2017, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підтвердження права власності, договір оренди майна від 01.11.2017 №01/11/17-24, пояснення щодо реєстрації податкової накладної, проте 03.08.2018 відповідачем було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання копій розрахункових, банківських виписок з особових рахунків, яких контролюючий орган в квитанції не зазначав. Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Як правило, мають значення, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Таким чином, рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує а ні факту здійснення платником податків господарської операції, а ні факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що в даній справі суд не має надавати оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, на підставі яких складені податкові накладні, оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень. З огляду на матеріали справи, оскаржуване рішення комісії від 03.08.2018 №869553/39368999 не відповідає приписам податкового законодавства, оскільки платником податків надано всі необхідні документи на підтвердження факту здійснення господарських операцій за податковою накладною, а відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, доводи платника податків не спростовані, правомірність прийняття спірних рішень не доведено. На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, суб`єктом владних повноважень не було зазначено та вказано Товариству на те, яких саме документів не надано (які не були прийняті до уваги, з яких підстав), а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для реєстрації податкової накладної, зважаючи на бажання товариства надати всі необідні документи та, як наслідок, зареєструвати податкову накладну. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що рішення ДФС України є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обґрунтування апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін. Керуючись статтями 315, 316, 321 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки, визначені статтями 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.І. Бараненко Судді: К.А. Бабенко Є.В. Чаку