Постанова 4805 № 295/16502/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/16502/19 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М. Категорія 69 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б. суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С. за участю секретаря Пеклін Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/16502/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 листопада 2019 року, ухвалене під головуванням судді Полонця С.М., ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати шлюб, укладений 8 серпня 2015 року між ним та ОСОБА_2 . Обгрунтовуючи позов, зазначив, що від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки він та відповідачка фактично припинили шлюбні відносини внаслідок відсутності взаєморозуміння та не бажають зберегти сім`ю, просив задовольнити позовні вимоги. При цьому, зазначив, що ОСОБА_2 разом з донькою проживає окремо та він погоджується на визначення місця проживання дитини разом з матір`ю. На даний час спір щодо майна між ними також відсутній, а у разі його виникнення в майбутньому може бути вирішений судом в іншому провадженні. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21 листопада 2019 року позов задоволено. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 8 серпня 2015 року та зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області 8 серпня 2015 року, актовий запис №1582. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, зазначає, що провадження у справі відкрито 4 листопада 2019 року та визначено їй п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позов та доказів. При цьому, підготовче засідання призначено на 12 листопада 2019 року, тобто на 13-ий день з моменту постановлення ухвали про відкриття провадження у справі. ОСОБА_4 вказує, що підготовче засідання проведено судом за її відсутності, без підтвердження інформації про вручення їй повістки про виклик до суду. Під час даного судового засідання суд взяв до уваги лише думку позивача щодо можливості призначення судового засідання на 21 листопада 2019 року. Також суд врахував доводи позивача про відсутність між ними спору щодо місця проживання дитини та поділу майна. Разом з тим, між ними не досягнуто згоди щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, у зв`язку з чим вона подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просила визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_5 разом з нею; стягувати із ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки у розмірі ј частини усіх видів заробітку ( доходу) відповідача щомісячно, а також стягнути з нього на свою користь вартість Ѕ частини BMW Х6, 2012 року випуску, який був придбаний ними під час шлюбу. Суд безпідставно, виходячи лише з формальних міркувань, повернув зустрічну позовну заяву та розглянув лише позовні вимоги про розірвання шлюбу, не врахувавши при цьому інтереси неповнолітньої дитини. В судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що суд повинен був розглянути зустрічні позовні вимоги в одному провадженні із позовом про розірвання шлюбу. Одночасне вирішення судом спору про утримання дитини та поділ майна під час розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу сприятиме врахуванню прав та інтересів сторін, а також захисту прав малолітньої дитини. ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні не визнали доводи, викладені в апеляційній скарзі. При цьому, ОСОБА_1 пояснив, що не заперечує щодо проживання доньки разом із ОСОБА_2 . На даний час він та відповідачка проживають окремо та не бажають підтримати подружні стосунки, а вирішення позовних вимог про поділ майна та стягнення аліментів можливе в іншому провадженні. Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб 8 серпня 2015 року. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частиною 1 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. За правилами ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Судом встановлено, що сторони не бажають зберегти сім`ю та підтримувати подружні стосунки. В судовому засіданні, яке відбулось 21 листопада 2019 року, ОСОБА_2 визнала позов. Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки це відповідатиме інтересам сторін. Зміст позовної заяви, а також надані ОСОБА_2 пояснення свідчать про те, що між сторонами відсутній спір про місце проживання дитини. Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом вимог процесуального права, слід зазначити наступне. Відповідно до приписів ч.2 ст.187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема, зазначаються: за якими правилами позовного провадження ( загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження; строк для подання відповідачем відзиву на позов. Згідно з ч.7 ст.178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволяє відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Частиною 3 статті189 ЦПК України передбачено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У ч.1 ст.190 ЦПК України закріплене правило про те, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Відповідно до правил ч.5, п.3 ч.6 ст.272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Матеріали справи свідчать, що ухвалою судді від 4 листопада 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 10 год 10 хв. 12 листопада 2019 року. Встановлено ОСОБА_2 строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, для подачі відзиву на позов. Докази вручення відповідачці ухвали про відкриття провадження матеріали справи не містять. Підготовче засідання, призначене на 12 листопада 2019 року, проведено за відсутності ОСОБА_2 та її представника. Підготовчий розгляд справи закінчено та призначено справу до судового розгляду на 14 год. 20 хв. 21 листопада 2019 року. Згідно з ч.5 ст.128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Долучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення містить відмітку про те, що повістку про виклик в судове засідання, призначене на 14 год. 20 хв. 21 листопада 2019 року, ОСОБА_2 отримала 18 листопада 2019 року, тобто з порушенням строку, визначеного ч.5 ст. 128 ЦПК України. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_2 була обмежена у часі для належної підготовки до участі у справі. Разом з тим, заслуговує на увагу та обставина, що ОСОБА_2 користувалась професійною правничою допомогою, 21 листопада 2019 року була присутня в судовому засіданні, надавала пояснення щодо позовних вимог про розірвання шлюбу та визнала позов, стверджуючи, що не бажає перебувати у шлюбі із ОСОБА_1 . Клопотань про відкладення розгляду справи з тих підстав, що ОСОБА_2 та адвокат Вознюк О.М. не готові до розгляду справи, від них не надходило. Відповідно до положень п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу ( питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду ( у разі, якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обгрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Оскільки ОСОБА_2 була присутня в судовому засіданні 21 листопада 2019 року, недотримання судом строків вручення їй судової повістки, а також проведення підготовчого засідання за її відсутності та без наявності доказів щодо її повідомлення про час та місце проведення цього засідання, не є безумовною підставою для скасування рішення суду. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_2 також посилалась на ту обставину, що ухвалою суду від 21 листопада 2019 року повернуто її зустрічну позовну заяву про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та поділ спільного сумісного майна подружжя. Однак, зазначене не спростовує висновків суду першої інстанції щодо позовних вимог ОСОБА_1 та не є підставою для скасування рішення про розірвання шлюбу між сторонами, а забезпечення дотримання прав малолітньої дитини сторін можливе шляхом пред`явлення позову про стягнення аліментів в іншому провадженні. Враховуючи вищезазначене, рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 листопада 2019 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: Повний текст судового рішення складений 21 січня 2020 року.