Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/10439/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2020 року справа №200/10439/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року в справі № 200/10439/19-а (головуючий І інстанції Олішевська В.В., повний текст судового рішення складено та підписано 21 жовтня 2019 року в м. Слов`янськ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити недоотриману суму пенсії ОСОБА_2 на користь його дружини ОСОБА_1 ,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ, пенсійний орган), в якому просила: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в частині відмови у виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - зобов`язати пенсійний орган виплатити недоотриману суму пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь його дружини ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивача в 2018 році було визначено як спадкоємця померлого чоловіка. У 2018 році ОСОБА_1 призначено пенсію в зв`язку з втратою годувальника. Під час оформлення пенсії пенсійного органу подавались всі необхідні документи. Постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» передбачено обов`язок Міністерства соціальної політики разом з Пенсійним фондом України забезпечити проведення перерахунків пенсій, передбачених цією постановою. ОСОБА_1 як спадкоємець ОСОБА_2 в січні 2019 року направила на адресу відповідача лист з проханням проінформувати: чи перераховувалась пенсія її померлого чоловіка відповідно до п. 3 Постанови № 103, яку суму становить перерахована пенсія за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, чи буде ОСОБА_1 виплачуватися перерахована пенсія за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року як спадкоємцю. Пенсійний орган листом від 22.02.2019 № 809-Я-01 повідомив позивача, що заява щодо виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_2 до органів Пенсійного фонду України у встановлений законом термін не надходила, виплата недоотриманої пенсії неможлива (а.с. 4-7). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги зазначено наступне. Пенсійний орган не повідомляв ОСОБА_2 про проведення перерахунку розміру його пенсії та наявність заборгованості, у зв`язку із чим спадкоємець також не був обізнаний про недоплачені кошти пенсійного забезпечення. Наведеній обставині суд першої інстанції належну оцінку не надав. Окрім цього, на момент смерті ОСОБА_2 існував лише обов`язок відповідача провести перерахунок розміру його пенсії, тому суми, що повинні були бути сплачені померлому не можна вважати заборгованістю в розумінні ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також апелянт наголошує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам, які свідчать про дотримання позивачем шестимісячного строку для звернення із заявою до ГУ ПФУ, та не наведено мотивів неврахування практики Верховного Суду щодо застосування аналогічних норм права. Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне. Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку зі смертю чоловіка позивач звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника (а.с. 28). Листом від 31.08.2018 № 8150/34-1/02 Маріупольське об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області направило до ГУ ПФУ заяву ОСОБА_1 про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2 (а.с. 27). Згідно з протоколом позивачу з 01 листопада 2018 року призначено пенсію по втраті годувальника (а.с. 30). 26 грудня 2018 року державним нотаріусом Першої Маріупольської державної нотаріальної контори Кулініч В.М. посвідчено свідоцтво про право на спадщину за законом. Згідно зі свідоцтвом ОСОБА_1 успадкувала майно у вигляді права на автомобіль марки CHEVROLET та автомобіль марки ВАЗ (а.с. 10). Позивач 01.02.2019 звернувся з листом до пенсійного органу, в якому просив повідомити: чи перераховувалася пенсія ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до п. 3 Постанови КМ України від 21.02.2018 року № 103; яку суму, відповідно до п. 3 постанови КМ України від 21.02.2018 року № 103 становить перерахована пенсія ОСОБА_2 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 1951 року народження; чи буде виплачуватися перерахована пенсія ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року його спадкоємцю (а.с. 39). Листом від 22.02.2019 року № 809-Л-01 відповідач повідомив про те, що ОСОБА_2 перебував на обліку Головного управління як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. На виконання пункту 2 Порядку проведення і перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 7633лк починаючи з 01 січня 2016 року. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи, що заява про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 до органів Пенсійного фонду України у встановлений законом термін не надходила, виплата недоотриманої пенсії неможлива (а.с. 16). Вважаючи, що пенсійний орган без належного законодавчо-встановленого підґрунтя позбавляє її права на отримання заборгованості з виплати пенсії, яка належала її померлому чоловіку, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом свого порушеного права. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судова юрисдикція це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. За визначенням пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України). Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України). За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Аналізуючи зміст наведених вище правових норм у контексті вирішення питання юрисдикційної належності тих вимог, які ставить перед судом позивач, суд апеляційної інстанції виходить з таких міркувань. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Відповідно до вимог статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ ПФУ про визнання протиправними дій відповідача і зобов`язання виплатити недоотримані після перерахунку суми пенсії її померлого чоловіка, мотивуючи свої вимоги тим, що вона має право на отримання вказаних коштів як спадкоємець. Отже, між сторонами виник спір про цивільне право, предметом якого фактично є майнова вимога позивача як спадкоємця щодо визнання права на отримання грошових коштів. Тому спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 286/3516/16-ц (провадження № 14-95цс19) та від 03 квітня 2019 року в справі № 808/1346/18 (провадження № 11-1499апп18). За приписами ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги. Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України регламентовано, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч. 1 ст. 239 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення із порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та закриття провадження в справі із зазначенням, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року в справі № 200/10439/19-а задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року в справі № 200/10439/19-а скасувати. Закрити провадження в справі № 200/10439/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити недоотриману суму пенсії ОСОБА_2 на користь його дружини ОСОБА_1 . Роз`яснити позивачу право звернення з цим позовом в порядку цивільного судочинства. Повний текст судового рішення складено та підписано 22 січня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів М. Г. Сухарьок А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук