Ухвала КЦС ВС № 622/1395/13-ц

Ухвала 20 січня 2020 року м. Київ справа № 622/1395/13-ц провадження № 61-25055св18 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., учасники справи: позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство «Банк Золоті Ворота», відповідачі (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2015 року у складі головуючого-судді Шабас О. С. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 01 березня 2018 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С., ВСТАНОВИВ : У жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Банк Золоті Ворота» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. У лютому 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Банк Золоті Ворота» про визнання договору поруки та кредитного зобов`язання припиненим, недійсними додаткових угод до кредитного договору. Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2015 року позовну заяву ПАТ «Банк Золоті Ворота» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Золоті ворота» грошові кошти у розмірі 486 617, 26 грн заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 25 березня 2008 року № 180 з урахуванням наступних змін. В задоволенні іншої частини вимог ПАТ «Банк Золоті Ворота» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Договір поруки № 180/1, укладений 25 березня 2008 року ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Золоті Ворота» на забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за договором № 180 про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (відновлювальної) із ПАТ «Банк Золоті Ворота» визнано припиненим. В задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 01 березня 2018 року залишено без змін рішення суду першої інстанції. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Золоті Ворота» відмовити, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. У відповідності до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що в разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень. Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Оскільки суд касаційної інстанції не приймав рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то у задоволенні клопотання ПАТ «Банк Золоті Ворота», яке викладене у відзиві на касаційну скаргу, про розгляд справи з його участю слід відмовити. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» про розгляд справи з його участю. Справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» про визнання договору поруки та кредитного зобов`язання припиненим, недійсними додаткових угод до кредитного договору, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2015 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 01 березня 2018 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. О. Кузнєцов В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко