LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС359/9424/17

від 09.01.2020 · Цивільна
Резолютивна:Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Сетам», Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головног…

Ухвала 09 січня 2020 року м. Київ справа № 359/9424/17 провадження № 61-11929св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , треті особи: Державне підприємство «Сетам», Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Науменко Любов Григорівна, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 , подану ОСОБА_3 та Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року в складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Сержанюк А. С., Сушко Л. П., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування протоколу та акта проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання квартири з електронних торгів, рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, визнання права власності на квартиру та витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року з неї на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнута сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 39 079,43 грн. На виконання цього рішення 22 грудня 2016 року Бориспільськийміськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Бориспільський МР ВДВС ГТУЮ у Київській області) реалізував на електронних торгах належну їй квартиру АДРЕСА_1 , власником став ОСОБА_2 . Проте, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року скасовано заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року, та в подальшому рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Вказана обставина, на думку позивача, свідчить про те, що спірна квартира вибула з її власності безпідставно та поза її волею. Враховуючи наведене, позивач просила визнати незаконними та скасувати протокол проведення електронних торгів від 22 грудня 2016 року, акт головного державного виконавця Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області про проведені електронні торги від 08 лютого 2017 року, свідоцтво про право власності на квартиру, видане 23 лютого 2017 року приватним нотаріусом, рішення від 23 лютого 2017 року про державну реєстрацію за відповідачем права власності на квартиру; визнати за нею право власності на квартиру та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на її користь квартиру АДРЕСА_1 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2018 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що продаж спірної квартири відбувся в період часу, коли заочне рішення було чинним, тому підстав для скасування торгів немає. Крім того, відповідач є добросовісним набувачем, оскільки спірна квартира відчужена в його власність в порядку, встановленому для виконання судових рішень, тому не може бути витребувана у нього на користь позивача. Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року відмовлено у стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, витребування цього об`єкта нерухомого майна з чужого незаконного володіння скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 лютого 2017 року за індексним номером 34002935 та запис про право власності від 23 лютого 2017 року №19166046, яке внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Бориспільского районного нотаріального округу Київського області Науменко Л. Г. про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 . Додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року скасовано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 362,00 грн. В іншій частині рішення залишено без змін. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна та витребування цього об`єкта нерухомого майна з чужого незаконного володіння та ухвалюючи в цій частині нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року, на підставі якого спірна квартира вибула з володіння позивача, у подальшому було скасовано судом, а тому майно вибуло з володіння власника ОСОБА_1 поза її волею й остання має право витребувати спірну квартиру у добросовісного набувача ОСОБА_2 у порядку статті 388 ЦК України. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги У червні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення в частині задоволення позовних вимог та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, при цьому просить змінити постанову апеляційного суду в частині перегляду додаткового рішення, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені під час розгляду справи в суді першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 158,63 грн в повному обсязі та змінити розподіл судових витрат між сторонами, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. У касаційній скарзі заявник вказує на те, що Київській апеляційний суд, переглядаючи рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2018 року, залишив поза увагою встановлену судом першої інстанції обставину обізнаності позивача про ризик вибуття з її володіння належної їй на той час спірної квартири, не надав оцінку доводам заявника, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, та оцінку наявним у справі доказам на підтвердження цих доводів. При цьому, апеляційний суд не звернув увагу на те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно продане в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Крім того, висновки апеляційного суду про завищений розмір професійної правничої допомоги є неправильними та не відповідають наявним в матеріалах справи документам та фактичним обставинам справи. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, апеляційний суд не звернув уваги на те, що відповідач є інвалідом ІІ групи та його звільнено від сплати судового збору. У липні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення в частині задоволення позовних вимог, в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін, рішення суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. У касаційній скарзі заявник вказує на те, що відповідно до частини другої статті 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно продане в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Протягом грудня 2016 року -лютого 2017 року ВДВС та ДП Сетам мали законне право на реалізацію спірної квартири. Крім того, з вересня 2015 року позивачу було відомо про звернення стягнення на квартиру та вона цілком допускала можливість реалізації цього об`єкта нерухомого майна на публічних торгах. Надходження справи до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 , подану ОСОБА_3 , витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Відзив на касаційну скаргу У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану ОСОБА_3 , в якому просила скаргу відхилити, постанову апеляційного суду залишити без змін. Позиція та висновки Верховного Суду Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Сетам», Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Науменко Любов Григорівна, Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», про визнання незаконними та скасування протоколу та акта проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання квартири з електронних торгів, рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, визнання права власності на квартиру та витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційними скаргами ОСОБА_2 , подану ОСОБА_3 та Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк А. І. Грушицький І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»