Постанова Черкаський апеляційний суд № 711/8533/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження 33/821/12/20 Справа № 711/8533/19 Головуючий по 1 інстанції Степаненко О.М. Категорія: ст. 124 КУпАПДоповідач в апеляційній інстанції Соломка І.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 січня 2020 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., при секретарі Єгоровій С.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №711/8533/19 відносно ОСОБА_1 , що надійшли з Придніпровського районного суду м. Черкаси за апеляційною скаргою останнього ,- в с т а н о в и л а: Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 384,20 грн. Як встановлено судом першої інстанції, 12.09.2019 о 07:30 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21093, р.н. НОМЕР_1 , в м. Черкаси по вул. Надпільна, виїхав на регульоване перехрестя з вул. Пастерівська на заборонений сигнал світлофору, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Skoda Oktavia, р.н. НОМЕР_2 , що рухався по вул. Пастерівська, чим порушив вимоги п.п. 2.3 б, 8.7.3 е ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а провадження по справі відносно нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суд безпідставно не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_2 , яка була попереджена в суді про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, та висновок експертного дослідження від 04.11.2019 № 4\26Д-19. Вважає, що викладені обставини в сукупності свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду даної справи. Суд першої інстанції порушив вимоги процесуального та матеріального права, взяв до уваги одні докази та не надав належної оцінки іншим. ОСОБА_3 подав заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вказував на те, що останній пропустив строк на апеляційне оскарження, не заявляв клопотання про його поновлення, а пому його апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту. Заслухавши думку апелянта ОСОБА_1 та його захисника Сененко К.В., які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовільнити, думку потерпілого ОСОБА_3 та його представника - адвоката Біловчука Д.І., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили постанову районного суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані. Висновок районного суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку, та жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не виникає, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 309120 від 22.10.2019, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та згідно якого 12.09.2019 о 07:30 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21093, р.н. НОМЕР_1 , в м. Черкаси по вул. Надпільна, виїхав на регульоване перехрестя з вул. Пастерівська на заборонений сигнал світлофору, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Skoda Oktavia, р.н. НОМЕР_2 , що рухався по вул. Пастерівська, чим порушив вимоги п.п. 2.3 б, 8.7.3 е ПДР України (а.с. 1); - даними протоколу огляду місця події та схеми ДТП (а.с. 6-12) в яких зафіксовано механічні пошкодження автомобілів, дорожня обстановка та обставини при яких було вчинено ДТП; - показаннями свідка ОСОБА_4 , який в суді першої інстанції показав, що був пасажиром автомобіля Skoda Oktavia, який рухався зі швидкістю близько 50 км./год. по вул. Пастерівській в лівій смузі руху. Переїжджаючи перехрестя вул. Пастерівська-Надпільна на зелений сигнал світлофору - відчув удар в заднє ліве колесо, від чого автомобіль перевернувся. Вказував, що інший учасник ДТП ОСОБА_5 в ході спілкування пояснював, що його засліпило сонце, у зв`язку з чим він не побачив червоного сигналу світлофору. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Під час апеляційного розгляду потерпілий ОСОБА_3 показав, що він через перехрестя вул. Пастерівська-Надпільна рухався з дозволеною швидкістю на зелений сигнал світлофору, та відчув удар в заднє ліве колесо свого автомобіля від чого останній перевернувся. На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, ОСОБА_3 надав відеозапис з нагрудних камер поліцейських, який був витребуваний його захисником з УПП в м. Черкаси. Вказаний відеозапис був досліджений апеляційним судом, та з нього вбачається, що показання свідка ОСОБА_4 , які він давав місцевому суду, узгоджуються з даними вказаного відеозапису. Крім того, ОСОБА_1 відразу після приїзду працівників поліції, повідомляв, що його засліпило сонце, тому він не впевнений на який сигнал світлофору рухався, але більш за все - то був червоний сигнал світлофору. Працівник поліції зі слів ОСОБА_1 заповнив бланк письмових пояснень останнього, після чого вголос прочитав його зміст. ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо прочитаних йому пояснень не висловлював, доповнити пояснення не побажав і добровільно їх підписав. За таких обставин, доводи апелянта про те, що працівниками поліції не вірно викладено його пояснення, є неспроможними, та спростовуються даними відеозапису з нагрудних камер поліцейських, дослідженого апеляційним судом. Вказані твердження апелянта на думку апеляційного суду надані з метою уникнення від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Місцевим судом вірно критично оцінено покази свідка ОСОБА_2 , яка під час її допиту місцевим судом вказувала на те, що її чоловік ОСОБА_1 рухався на зелений сигнал світлофору, оскільки вони не узгоджуються з показами свідка ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_3 , та даними відеозапису на якому зафіксовано первинні покази ОСОБА_1 , який вказував, що його засліпило сонце, і він рухався більш за все на червоний сигнал світлофору. Також місцевим судом обґрунтовано не взято до уваги висновок експертного дослідження №4/26Д-19 від 04.11.2019 та фотокартки з місця ДТП, оскільки з вказаних доказів неможливо встановити хто з учасників ДТП рухався на заборонений сигнал світлофору, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Доводи апелянта про наявність в діях ОСОБА_3 порушень п.12.3 ПДР України, про що свідчить характер ушкоджень на транспортних засобах, є неприйнятними, оскільки в даному випадку підлягає доказуванню саме той факт, хто з водіїв рухався на заборонений сигнал світлофору, що є у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням ДТП. Посилання апелянтана неповноту, однобічність судового розгляду та порушення місцевим судом вимоги процесуального і матеріального права, апеляційний суд вважає безпідставними. Апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи міститься достатньо належних та допустимих доказів, які вказують на те, що саме ОСОБА_1 рухався на заборонений сигнал світлофору, що стало причиною ДТП, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ст. 124 КУпАП кваліфіковані вірно. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст. 124 КУпАП - у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, та особі правопорушника, який грубо порушив ПДР України, що призвело до спричинення значної шкоди іншому учаснику ДПТ, вину у вчиненому правопорушенні не визнав, не розкаявся, намагався уникнути від відповідальності шляхом зміни первинних показів, які він надавав працівникам поліції, тобто не усвідомив вчинене та не зробив для себе належних висновків. З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова районного суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и л а: Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно, і оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Соломка