Ухвала КЦС ВС № 86989885

Ухвала 16 січня 2020 року м. Київ провадження № 61-9вп20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року через засоби поштового зв?язку представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подала до Верховного Суду клопотання про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. У заяві представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказує, що між громадянкою України ОСОБА_1 та громадянином Республіки Польща ОСОБА_3 укладено шлюб, який зареєстровано у Васильківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що складено актовий запис №

343. Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке. Під час вирішення питання про визначення підсудності спору про розірвання шлюбу Верховний Суд керується положеннями ЦПК України та Законом України «Про міжнародне приватне право», якими встановлено порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок. Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово. Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається ухвалою Верховного Суду у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України. Відповідно до статті 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу. Згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_1 є громадянкою України а її чоловік - ОСОБА_3 є громадянином Республіки Польща, які проживають за межами України проте належних доказів на підтвердження місця проживання сторін не надає. Натомість, додає до клопотання довідку видану виконавчим комітетом Гвоздівської сільскої ради Васильківського району Київсьої області, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 є громадянкою України, зареєстрована та проживає у с. Гвоздів, то відсутні правові підстави для визначення Верховним Судом підсудності цієї справи відповідно до статті 29 ЦПК України. Керуючись статтею 29 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу відмовити. Заяву разом з доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. Ю. Гулейков