Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/2736/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 857/12861/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмича С. М., суддів Довгої О.І., Шавеля Р.М., за участю секретаря Мельничук Б.Б. представника відповідача Кондюк М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Гарбарчук Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року (ухвалене головуючим суддею Ковальчук В.Д. у м. Луцьку) у справі № 140/2736/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції від 06.08.2019 № 593 о/с «По особовому складу», поновлення на службі в Національній поліції України на посаді капрала поліції управління патрульної поліції у Волинській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.08.2019 по день поновлення на посаді. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 06.08. 2019 , капрала поліції Лисюка Б.Ю., наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 593 о/с від 06.08.2019 було звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підставою для видачі даного наказу вказано наказ ДПП № 535 від 29.07.2019. Позивач вважає, що вказаний наказ є незаконними, порушує його права та суперечать нормам чинного законодавства України, оскільки відповідачем був застосований крайній та надмірно суворий захід дисциплінарного впливу звільнення зі служби без урахування всіх обставин, зокрема, відповідач повинен був обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, заподіяну внаслідок проступку шкоду, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації працівника, а також сам склад та подію ймовірно вчиненого особою дисциплінарного проступку, і наявність у працівника об`єктивної можливості здійснити певні дії або вчинити інакше чи утриматись від вчинення дій. Крім цього позивач вказує на те, що він не був повідомлений про проведення відносно нього службового розслідуванні, не знав коли воно почалося, коли закінчилося, не зміг скористатися своїм правом на захист та подати пояснення, докази , його не було повідомлено про висновок комісії про результати проведено службового розслідування, він не був ознайомлений із мотивами і підставами застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення. Позивач вважає, що це є ознакою необґрунтованості прийнятого рішення, що в свою чергу є підставою для скасування спірного рішення та поновлення позивача на посаді. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача зі служби в поліції проведено за наявності підстав та з дотриманням вставленого порядку, оскільки матеріалами службового розслідування, проведеного згідно із наказом управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції від 29.05.2019 № 38, доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні вимог абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимоги пункту 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що службове розслідування стосовно нього було проведено з порушеннями, зокрема йому не було надано можливості в ході службового розслідування надати пояснення. Департамент патрульної поліції Національної поліції України надіслав відзив на апеляційну скаргу в котрому покликається на те, що ними було дотримано порядок та строки проведення службового розслідування та виконання дисциплінарного стягнення. У зв`язку з цим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні представник відповідача, заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Апелянт в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України. Крім цього на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 , представника апелянта, про розгляд справи без її участі. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що наказом Департаменту патрульної поліції від 10.08.2018 № 771 о/с ОСОБА_1 був прийнятий на службу в поліцію та призначений на посаду поліцейського роти з обслуговування міста Ковель управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції. (а.с.43). Наказом управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції від 29.05.2019 № 38 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», керівництвом управління було призначено службове розслідування з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським роти з обслуговування міста Ковель управління патрульної поліції ОСОБА_1 , що виразилося у перебуванні на службі в стані алкогольного сп`яніння (а.с.57). Для проведення службового розслідування було створено дисциплінарну комісію в складі голови - заступника начальника управління - начальника відділу чергової служби управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Буховця Р.П. та членів комісії: інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Мандзика А.О. та старшого інспектора відділу організації несення служби в м. Ковель управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Юрчука ОСОБА_3 .Е. Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що поліцейський роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП капрал поліції Лисюк Б.Ю. прибув до ВОНС у м. Ковель та перебував 27.04.2019 на службі (з табельною зброєю) в стані алкогольного сп яніння. По суті скоєного порушення позивач добровільно та власноруч надав письмові пояснення від 27.04.2019, в яких повідомив про вживання напередодні алкогольних напоїв (а.с.60). За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівником поліцейської роти з обслуговування міста Ковеля управління патрульної служби у Волинській області Лисюком Б.Ю., що виразилося у перебуванні на службі в стані алкогольного сп`яніння та запропоновано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 67-78). 29.07.2019 Департаментом патрульної поліції було видано наказ № 535, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у перебуванні на службі в стані алкогольного сп`яніння, до поліцейського роти обслуговування міста Ковель управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.79). ОСОБА_1 було доведено зміст наказу Департаменту патрульної поліції від 29.07.2019 № 535 під підпис. Департаментом патрульної поліції було реалізовано наказ від № 535 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції у Волинській області ДПП дисциплінарного стягнення» та видано наказ № 593 о/с «по особовому складу», яким капрала поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ( а.с.80). Позивач вважаючи прийнятий наказ протиправним звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Частиною 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Під час виконання службових обов`язків поліцейському, зокрема заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці. Відтак, законодавець встановив підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським зазначених вище вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського : 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Відповідно до ст.11 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Відповідно до ст.12 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (ст.16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»). Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (ст.18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»). Порядок проведення службових розслідувань визначений Порядоком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС України № 893 від 07.11.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок). Відповідно до п. 2 розділу 2 Порядку встановлено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 1 розділу 7 Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Отже, з огляду на викладене вище, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи. Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. У постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 (справа № 21-1288а15) та від 20.10.2015 (справа № 21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ пов`язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які ставляться до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Ці вимоги відображені у ст. 5 Закону України «Про державну службу», Кодексі честі працівника органів внутрішніх справ, Етичному кодексі працівника органів внутрішніх справ та інших нормативно-правових актах, що регулюють діяльність органів системи МВС України та їх особового складу. Тому під вчинками, що дискредитують звання працівника органів внутрішніх справ та органи внутрішніх справ (працівника поліції а даному випадку), необхідно розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені поліцейським у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та безпосередньо органи патрульної . До таких вчинків, зокрема необхідно віднести перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Колегія суддів встановила, що оскаржуваному рішенню передувало повне дослідження всіх обставин справи, яке підтверджується наступним: висновком службового розслідування від 29.06.2019, з якого слідує, що поліцейський роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП рядовий поліції Лисюк Б.Ю. прибув до ВОНС у м. Ковель та згідно розстановки сил та засобів взводу № 2 роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП заступив для несення служби на стаціонарний пост Вишнів, однак під час отримання зброї у приміщенні Ковельського ВП ГУНП у Волинській області старший інспектор ВОНС у м. Ковель УПП у Волинській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_4 . ОСОБА_5 виявив ОСОБА_1 явні ознаки алкогольного сп`яніння, що пізніше було підтверджено консультаційним висновком лікаря № 290; власними письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; консультаційним висновком лікаря № 290 від 27.04.2019; актом про перебування поліцейського УПП у Волинській області ДПП на службі в стані алкогольного сп`яніння складений інспектором відділу організації несення служби у місті Ковель УПП у Волинській області ДПП старшим лейтенантом поліції Юрчуком В.Е.; письмовими поясненнями т.в.о інспектора відділу організації несення служби в місті Ковель УПП у Волинській області ДПП рядового поліції Чернядьєва К.О., т.в.о. інспектора відділу організації несення служби в місті Ковель УПП у Волинській області ДПП рядового поліції Кисіля А.Р., інспектора ОСОБА_6 Е. Відтак, на переконання суду, факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння, який полягає у порушенні вимог абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимоги пункту 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» є доведеним. Щодо доводів ОСОБА_1 про невідібрання від нього пояснень під час проведення службового розслідування, то суд вказує наступне. Так Верховний Суд в постанові від 04.10.2018 зазначив, що за результатом розгляду справи № 806/2272/16, згідно якого пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з цим саме по собі, невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами. Відтак суд першої інстанції правильно зазначив, що при доведеності порушення працівником трудової дисципліни, невідібрання у нього письмових пояснень з цього приводу, не може бути підставою для визнання наказу про звільнення позивача незаконним. Разом з цим апеляційним судом встановлено, що й підтверджується матеріалами справи, що відповідачем дотримано строки проведення службового розслідування та строки застосування дисциплінарного стягнення. З огляду на встановлене та висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що на позивача було правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, а тому відсутні підстави для поновлення позивача на службі в органах Національної поліції. У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Гарбарчук Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 140/2736/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 17 січня 2020 року