LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС756/3930/19

від 15.01.2020 · Цивільна

У х в а л а 15 січня 2020 року м. Київ справа № 756/3930/19 провадження № 61-23314 ск 19 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати, В с т а н о в и в: 24 грудня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, витрат на правову допомогу та судового збору, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне. У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі. Натомість, у касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , указує на те, що заявник звільнений від оплати судового збору з підстав, указаних в пункті 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»». У пункті 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»» визначено, що від оплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року, в справі № 12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Відповідно до положень частини другої статті 416 ЦПК України та частини першої статті 417 ЦПК України висновок Великої Палати Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися норма матеріального права, є обов`язковим для застосування судами. Отже, у даній справі ОСОБА_1 не звільнений від оплати судового збору щодо його позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт перший пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі). Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становив 1 921,00 грн. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині, зокрема, стягнення на користь позивача суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 561 396,24 грн. Ураховуючи зазначене, при поданні даної касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір, у відповідному розмірі, з рахуванням оспорюваної суми та згідно вимог Закону України «Про судовий збір», у розмірі 11 227,92 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал документа, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У х в а л и в: Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 17 лютого 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»