Постанова 4824 № 760/33796/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 січня 2020 року м. Київ Унікальний номер справи № 760/33796/18 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1585/2020 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б. суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, - в с т а н о в и в : У грудні 2018 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, що містилась у публікаціях відповідачів. Зобов`язати відповідачів видалити з ресурсів Інтернет розміщену ними про ОСОБА_1 інформацію. Зобов`язати відповідачів опублікувати спростування розповсюдженої ними про ОСОБА_1 неправдивої інформації. Стягнути з відповідачів 113 680,80 грн. моральної шкоди солідарно. Судові витрати покласти на відповідачів (а.с. 1-3). Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 62-64). Не погодившись з ухвалою районного суду, 14 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. (а.с. 66). На обґрунтування скарги зазначив, що у новій редакції позовної заяви від 05 березня 2019 року ним було усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Солом`янського районного суду міста Києва від 02 січня 2019 року. Також зазначив, що у новій редакції позовної заяви вимога про відшкодування моральної шкоди була відсутня, тому судовий збір за таку позовну вимогу сплаті не підлягає. Таким чином, суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про повернення позовної заяви з підстав її невідповідності вимогам ст. 175, 177 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Солом`янського районного суду позовну заяву з копіями позовної заяви для відповідачів. Позивач просив визнати такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, що містилась у публікаціях відповідачів. Зобов`язати відповідачів видалити з ресурсів Інтернет розміщену ними про ОСОБА_1 інформацію. Зобов`язати відповідачів опублікувати спростування розповсюдженої ними про ОСОБА_1 неправдивої інформації. Стягнути з відповідачів солідарно 113680.80 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди, судові витрати покласти на відповідачів. (а.с. 1-4). Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 січня 2019 року позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 175-177 ЦПК України та надано десять днів на усунення недоліків. Зокрема, судом вказано, що позивач в позовній заяві: не чітко виклав зміст позовних вимог, не зазначив обставини, на підставі яких він звернувся з позовом та обґрунтовує заявлені вимоги, не надав докази, що підтверджують факт поширення недостовірної інформації відповідачами, не надав докази про те, кому належать веб-сторінки, з яких розповсюджувалася інформація, що стосується позивача. Зокрема судом зазначено, що позовна заява має містити зазначення про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє право. Крім того, позивач не послався на докази, які б підтверджували обставини в обґрунтування міркувань, з яких він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди саме у визначеній ним сумі, у позові не викладено фактів та обставин, за яких було заподіяно моральну шкоду, у чому вона полягає та якими доказами це підтверджується. Суд вказав, що позивач не сплатив судовий збір та не подав оригінал квитанції про його сплату за дві позовні вимоги: 704,80 грн. за вимогу про захист честі, гідності та ділової репутації та 1,5% ціни позову, але не менше 1% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу про відшкодування моральної шкоди (а.с. 9-11). З матеріалів справи вбачається, що у межах десяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали позивач на виконання вимог суду 05 березня 2019 подав заяву на усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначив, що надає оригінал квитанції про сплату судового збору на суму 768,40 грн. та нову редакцію позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи (а.с. 13-61). Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 62-64). Колегія суддів погодилася з висновком суду про повернення позовної заяви виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 185 ЦПК України). Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України). Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 185 ЦПК України). Так, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Як слідує з матеріалів справи, позивач на усунення недоліків позовної заяви подав до суду заяву разом з оригіналом квитанції про сплату судового збору та нову редакцію позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи. У новій редакції позовної заяви позивач зменшив позовні вимоги шляхом виключення вимоги про стягнення моральної шкоди. Так, позивач просив визнати такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, що містилась у публікаціях відповідачів. Зобов`язати відповідачів видалити з ресурсів Інтернет розміщену ними про ОСОБА_1 інформацію. Зобов`язати відповідачів опублікувати спростування розповсюдженої ними про ОСОБА_1 неправдивої інформації. Судові витрати покласти на відповідачів. До позову долучив квитанцію про сплату судового збору за одну немайнову вимогу (а.с. 16-18). Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Виходячи із аналізу вищенаведеної норми, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що визначатися із предметом позову має право лише позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд лише створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Подання нової редакції позовної заяви є процесуальним правом позивача. Колегія суддів визначила, що оскільки позивач в уточненій позовній заяві не просив стягнути грошову компенсацію моральної шкоди, то й не мав сплачувати судовий збір у відповідній частині вимог, таким чином позивач виконав вимоги ухвали суду від 02 січня 2019 року в частині несплати судового збору. Крім того, виключивши з позову вимогу про стягнення з відповідачів моральної шкоди, позивач не мав усувати недоліки позовної заяви щодо надання доказів та обґрунтування в чому полягає моральна шкода, про що зазначав суд в ухвалі від 02 січня 2019 року. Проте суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва від 02 січня 2019 року, які є підставою для її повернення. Так, у ст. 175 ЦПК України визначені вимоги до позовної заяви. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч. 1 ст. 175 ЦПК України). Відповідно до п. 4 та 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). За роз`ясненнями, що містяться в пунктах 14, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право. Задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). Проте в позовній заяві позивача відсутні і не містяться відомості: в який спосіб і яка саме була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме недостовірна інформація поширена і ким з відповідачів, не зазначено позивачем і яку саме інформацію він просить визнати недостовірною і спростувати, не зазначено також й способу її спростування. Виходячи з вищенаведених вимог законодавства, визначення вищенаведеного є виключним правом позивача і суд не визначає за власною ініціативою: яка саме інформація поширена і ким з відповідачів є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача, а також зазначати спосіб захисту в який позивач бажає захистити своє порушене право. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху серед недоліків позовної заяви суд вказав і на вищевказані недоліки. У новій редакції позовної заяви, поданої на усунення вказаних судом недоліків, позивач виклав усі обставини справи з посиланням на веб-сайти та осіб, які розмістили інформацію, яку він вважає недостовірною. Також до позовної заяви долучив докази, а саме роздруківки статей з веб-сайтів, де була поширена інформація про нього, та роздруківки з веб-сторінок відповідачів (а.с. 16-60). Проте позивач не усунув вказаний недоліків позовної заяви і не конкретизував у позовних вимогах яку саме інформацію просив визнати недостовірною, що порочить його гідність, честь чи ділову репутацію, де саме ця інформація поширена та ким, та не вказав на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху. Таким чином, колегія суддів визнала правильним висновок суду першої інстанції про повернення заявнику позовної заяви з підстави, передбаченої ч. 3 ст. 185 ЦПК України. Інші доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, тому колегія суддів їх відхилила. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-382, 384 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець В.М. Ратнікова О.В. Борисова