Постанова Чернівецький апеляційний суд № 723/4585/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2020 року м. Чернівці справа № 723/4585/19 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одинака О. О. суддів Перепелюк І.Б., Половінкіної Н.Ю., секретар Чубрей І.І. позивач ОСОБА_1 відповідачі ОСОБА_2 , Старожадівський старостинський округ Сторожинецького району Чернівецької області апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2019 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Дедик Н.П. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. Просив: - встановити факт проживання однією сім`єю вітчима ОСОБА_4 та сина ОСОБА_1 ; - визнати право спадкування позивача ОСОБА_1 на все майно ОСОБА_4 де би воно не знаходилось і з чого б воно не складалося. Посилався на те, що він постійно проживав разом з своїм вітчимом ОСОБА_4 , який був спадкоємцем після смерті його матері ОСОБА_5 , не заявляв у встановленому законом порядку про відмову від спадщини, а тому фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 . Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Старожадівського старостинського округу Сторожинецького району Чернівецької області про визнання права власності та встановлення факту проживання однією сім`єю повернуто позивачу. Суд виходив з того, що позивачем не усунуто всі недоліки позовної заяви, які наведені в ухвалі Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 листопада 2019 року, а саме: - не вказано адресу місця проживання чи перебування відповідача ОСОБА_2 та не заявлено будь-яких заяв чи клопотань щодо отримання відомостей про місце проживання відповідача; - не зазначено відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; - не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою; - не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. До позовної заяви не додано документ про оплату судового збору за подання до суду такої заяви або документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Сторожинецького районного суду Чернівецької області. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права. Апелянт вказує на те, що всі недоліки позовної заяви, які були вказані в ухвалі Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 листопада 2019 року були виправлені. Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій 28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Старожадівського старостинського округу Сторожинецького району Чернівецької області про визнання права власності та встановлення факту проживання однією сім`єю (а.с.1-3). Згідно акту працівників апарату Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2019 року при отриманні позовної заяви рекомендованим листом ними не виявлено квитанцію про сплату судового збору, яка зазначена в додатках до апеляційної скарги (а.с.5). 4 листопада 2019 року Сторожинецьким районний судом Чернівецької області постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху та зазначено недоліки позовної заяви, які позивач зобов`язаний виправити (а.с.7). 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 було направлено до суду нову редакцію позовної заяви (а.с.9-12). Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2019 року позовну заяву повернуто позивачу (а.с.13). Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав. Так, згідно з частиною 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Відповідно до частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Згідно частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з частинами 1-3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії»). Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції. Помилковим є висновок суду про те, що не зазначення у позовній заяві наявності у позивача або інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позову, не зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою та відомостей щодо вжиття заходів забезпечення доказів до подання позовної заяви є правомірною підставою для повернення такої заяви. Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції порушив вимоги статті 13 ЦПК України, якою передбачено вільний вибір позивачем способу захисту та доказів, якими він буде підтверджувати свої позовні вимоги. Пунктом 7 частини 2 статті 197 ЦПК України визначено, що саме у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше. Суд першої інстанції, в порушення вищевказаних вимог закону, фактично дав оцінку доказам на стадії відкриття провадження у справі. Вказаний висновок апеляційного суду також узгоджується із роз`ясненнями, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №

2. Крім того, докази, які не можуть бути подані разом з позовною заявою зазначаються тільки у випадку їх наявності. Те ж саме стосується і зазначення відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів до подання позовної заяви, які зазначаються тільки у разі здійснення таких заходів. Також помилковим є висновок суду про те, що не зазначення адреси місця проживання чи перебування відповідача є підставою для повернення позовної заяви. Згідно частини 9 статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Частинами 7, 11 статті 128 ЦПК України зазначено порядок надіслання судових повісток у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси. Частиною 10 статті 130 ЦПК України визначено, що якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно частини 1 статті 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Відповідно до частини 10 статті 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Згідно частини 7 статті 165 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження без адреси місця проживання або перебування відповідача ОСОБА_2 . Такий висновок узгоджується з правовим висновком, який Верховний Суд виклав у постанові від 18 вересня 2019 року у справі №134/585/19. Однак, з матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви не було долучено квитанцію про сплату судового збору, про що працівниками апарату суду був складений відповідний акт. В ухвалі Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 листопада 2019 року про вказаний недолік позовної заяви було зазначено. Виправляючи недоліки позовної заяви та подаючи до суду позовну заяву в новій редакції, позивач не зазначив у додатках до такої заяви документ, що підтверджує сплату судового збору. Також такий документ відсутній в матеріалах справи. Отже, суд першої інстанції з вказаних вище підстав правильно встановив, що позовна заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України, застосував положення статті 185 ЦПК України та повернув позовну заяву позивачу. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому її слід змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , задовольнити частково. Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2019 року змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови. В решті ухвалу залишити без змін. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Дата складання повної постанови 17 січня 2020 року. Головуючий О.О. Одинак Судді: І.Б. Перепелюк Н.Ю. Половінкіна