Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/173/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" лютого 2023 р. Справа№ 911/173/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко О.В. суддів: Станіка С.Р. Шаптали Є.Ю. без повідомлення учасників справи розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Епік енержі Україна» на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі № 911/173/22 (суддя Антонова В.М. ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епік енержі Україна» до Макарівської селищної ради про стягнення 1398387,04 грн безпідставно набутих коштів В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Епік енержі Україна» звернулось до суду з позовом до Макарівської селищної ради про стягнення 1398387,04 грн безпідставно набутих коштів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були проведені роботи з капітального будівництва дорожнього покриття по вулиці Юності, смт. Макарів, Макарівського району, Київської області. За наслідком виконання робіт позивач зазначає, що йому були перераховані грошові кошти. У подальшому відповідачем було виявлено недоліки у закінчених роботах. Позивачем було повернуто сплачені відповідачем грошові кошти та запропоновано провести експертизу виявлених недоліків. З врахуванням експертних висновків ТОВ «Епік енержі Україна» просило відповідача оплатити роботи за договором підряду № 192/2012 від 20.12.2019. Оскільки Макарівська селищна рада не оплатила виконані роботи, позивач звернувся з позовом про повернення коштів, як безпідставно набуті. Ухвалою від 17.01.2022 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Епік енержі Україна» від 08.01.2022 без руху, у зв`язку з недотриманням позивачем при зверненні до суду з позовною заявою вимог, викладених у п. 4, 5, 8 ст. 162, 164, 172, 174 ГПК України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків. 24.01.2022 поштовим відправленням через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків. Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2022 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Епік енержі Україна» позовну заяву та додані до неї документи без розгляду. Повертаючи позовну заяву, суд виходив з того, що позивач усунув недоліки позовної заяви не у повному обсязі. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Епік енержі Україна» 08.02.2022 звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2022, справу №911/173/22 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам процесуального законодавства та містить суперечливі висновки. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №911/173/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/173/22. Відкладено вирішення, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Епік енержі Україна» на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі №911/173/22. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 р. № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року. Відповідно до п. 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» встановлено тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом. Відповідно до п. 2 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 «Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 № 10 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» визнано таким, що втратили чинність, зокрема, пункт 1 наказу Голови суду від 03.03.2022 №10 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану». 21.04.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/173/22. Разом з тим, головуючий суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустці. Питання пов`язані з рухом апеляційної скарги вирішувалось після виходу судді з відпустки (30.05.2022). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Епік енержі Україна» на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі №911/173/22. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Епік енержі Україна» на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі №911/173/22 без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідач своїм процесуальним правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012). У зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10,12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статтею 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 2, 6 Європейської 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішенням Ради суддів України №9, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, розпоряджень Ради оборони міста Києва, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України. У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав. Товариство з обмеженою відповідальністю «Епік енержі Україна» подало до суду позов до Макарівської селищної ради про стягнення 1398387,04 грн безпідставно набутих коштів. Ухвалою від 17.01.2022 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Епік енержі Україна» від 08.01.2022 без руху, у зв`язку з недотриманням позивачем при зверненні до суду з позовною заявою вимог, викладених у п. 4, 5, 8 ст. 162, 164, 172, 174 ГПК України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків. Залишаючи позовну заяву без руху, суд, посилаючись на приписи п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, де передбачено, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову, визначив наступні недоліки позовної заяви: позовна заява містить суперечливі дані щодо обраного позивачем способу захисту, позивачем не надано документів на підтвердження того, що грошові кошти за виконані роботи за договором підряду № 192/2012 від 20.12.2019 були перераховані виконавцю у повному обсязі та не долучено докази повернення грошових коштів відповідачу на підставі платіжного доручення № 138 на суму 1277465,94 грн та квитанції про здійснення грошової операції № 51 на суму 120921,10 грн. Крім того, суд зауважив, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а з позовних матеріалів вбачається, що вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивачем не дотримано. Також суд наголосив, що наданий позивачем опис вкладення щодо направлення позовної заяви відповідачеві не містить номеру поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданим документами з описом вкладення відповідачу. 24.01.2022 поштовим відправленням через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків. Перевіривши надіслані позивачем до суду документи, суд першої інстанції встановив, що останні не підтверджують усунення ним в повному обсязі недоліків позовної заяви, на які суд вказав в ухвалі від 17.01.2022, а тому позовна заява підлягає поверненню на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України. Судом апеляційної інстанції перевірено, що позивачем в поданій заяві про усунення недоліків зазначено, що у позивача наявні оригінали письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви та додано наступні документи: платіжне доручення №138, квитанції про здійснення грошової операції №51, оригінал опису вкладення у цінний лист №0813500112388 від 10.01.2022. Однак, повертаючи позовну заяву, в оскаржуваній ухвалі суд вказав наступне. По - перше, в ухвалі від 17.01.2022, якою позовну заяву було залишено без руху, зазначено, що позовна заява містить вимогу про повернення безпідставно набутих грошових коштів, з посиланням на статтю 1212 ЦК України. Водночас, позивач посилається на неоплату відповідачем робіт за Договором підряду № 192/2012 від 20.12.2019, що відповідає іншому способу захисту. Таким чином, позовна заява містить суперечливі дані щодо обраного позивачем способу захисту. Проте, вказані суперечності позивачем не усунуто. В заяві про усунення недоліків не зазначено про обраний спосіб захисту, який позивач просить суд визначити у рішенні. По - друге, в обґрунтування заявлених вимог позивач у позовній заяві зазначив, що грошові кошти за виконані роботи за договором підряду № 192/2012 від 20.12.2019 були перераховані позивачу у повному обсязі, однак, документів на підтвердження зазначених обставин не надав. В ухвалі від 17.01.2022 судом було зазначено про відсутність доказів, що підтверджують вказані обставини. Однак, в заяві про усунення недоліків ТОВ «Епік енержі Україна» доказів, які підтверджують перерахування грошових коштів виконавцю (позивачу) не надає. Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи та доводи апелянта, враховуючи приписи процесуального законодавства, не вбачає за можливе погодитись з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Приписами частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до частин 1, 2,5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Частиною першою статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Згідно з ч.ч. 1-3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу. Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за змістом частин першої та другої статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Згідно з п. 15 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому, з`ясування обставин справи та дослідження доказів відбувається на стадії розгляду справи по суті, виходячи з положень § 3 «З`ясування обставин справи та дослідження доказів» Глави 6 Господарського процесуального кодексу України. Аналізуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів зазначає, що обставини щодо обраного позивачем способу захисту та щодо надання чи ненадання доказів на підтвердження тих чи інших обставин в обгрунтування своїх позовних вимог має вирішуватись при розгляді справи по суті, а не на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження. Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви з вказаних підстав. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі №911/173/22 підлягає скасуванню, при цьому - апеляційна скарга підлягає задоволенню. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993). Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду. Суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993). Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи. Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на викладене, оцінивши обставини у справі в їх сукупності, за результатами перегляду оскаржуваної ухвали Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі №911/173/22 прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до положень ч.1 ст. 280 ГПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду. Отже, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Епік енержі Україна» підлягає задоволенню. Розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Епік енержі Україна» на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі №911/173/22 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2022 у справі №911/173/22 скасувати.

3. Справу №911/173/22 повернути до Господарського суду Київської області для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду.

4. Матеріали справи №911/173/22 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя О.В. Тищенко Судді С.Р. Станік Є.Ю. Шаптала