Постанова Одеський апеляційний суд № 523/8906/18

Номер провадження: 22-ц/813/2262/20 Номер справи місцевого суду: 523/8906/18 Головуючий у першій інстанції Аліна С. С. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.01.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Князюка О. В. суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М., розглянувши у порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04.03.2019 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного підприємства «Промінь-1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИЛА: Описова частина Короткий зміст позовних вимог 26 червня 2018 року до суду надійшов позов Приватного акціонерного підприємства «Промінь-1», який у подальшому був уточнений, до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за найм житла в розмірі 13 356 грн. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що будівля гуртожитку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ЗАТ «Промінь» ( правонаступником якого є ПРАТ «Промінь-1») на праві приватної власності. Відповідачі починаючи з листопада 2006 року фактично проживають у квартирі АДРЕСА_2 , проте, свої обов`язки по сплаті за користування займаними житловими приміщеннями у гуртожитку не виконують, у зв`язку з чим за період їх проживання з 01 червня 2015р. до 31 травня 2018р., утворилась заборгованість у розмірі 13 536,00 грн., яку представник позивача просив стягнути. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 04.03.2019 року позовні вимоги ПрАТ «Промінь-1» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного підприємства «Промінь-1» заборгованість у розмірі 13356 грн. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного підприємства «Промінь-1» судові витрати у розмірі 2501 грн. Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що оскільки відповідачі свої обов`язки по сплаті за користування займаними житловими приміщеннями у гуртожитку не виконують, та у зв`язку із чим за період їх проживання з 01 червня 2015р. до 31 травня 2018р., утворилась заборгованість у розмірі 13536,00 грн. (а. с.55) що підтверджується розрахунком заборгованості № 106 від 31.05.2018р. (а. с. 56-57), зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідачів. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 04 квітня 2019 року відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 була подала апеляційна скарга на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04.03.2019 року, у якій ставиться питання про скасування вказаного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Промінь-1» відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянти посилаються на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, апелянти вказують, що вони повністю виконують обов`язки наймачів, умови договору найму, сплачують усі необхідні платежі та житлово комунальні послуги та жодної заборгованості у них немає. Крім того, у своїй апеляційній скарзі відповідачі зазначили, що розмір плати за користування житлом не може залежати від фінансових труднощів підприємства власника гуртожитку, що зазначено у рішенні наглядової ради ПрАТ «Промінь-1» та протоколі № 40 від 31.03.2015 року, а тому вони не повинні компенсувати вказані труднощі, шляхом внесення необґрунтованої плати за користування житлом. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи 27 червня 2019 року від ПрАТ «Промінь-1» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач вказує на те, що відповідачі неодноразово попереджалися, що згідно п. п. 4 п.18 Правил № 207 від 02.03.2016 року, затвердженими КМ України, підставами для проживання є свідоцтво на право власності або договір найму, але до теперішнього часу відповідачі ухиляються від оплати за проживання та користування житлом. Оскільки дії відповідачів порушують права ПрАТ «Промінь-1» розпоряджатися своєю приватною власністю, яка захищена Конституцією України, просили у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 відмовити. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції 04 квітня 2019 року відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04.03.2019 року ( а. с. 202-206). 03.05.2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду у складі судді Кравця Ю.І. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху (а. с. 209-210). 03.06.2019 року ухвалами Одеського апеляційного суду у складі головуючого судді Кравця Ю.І. провадження у справі було відкрито та справа була призначена до розгляду (а. с. 220 - 221). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.11.2019 року у зв`язку із зміною спеціалізації судді Кравця О. В. та переведенням його до складу кримінальної палати, зазначена справа, під головуванням судді Князюка О. В., була прийнята до провадження та призначена до розгляду. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно зі свідоцтвом про право власності на будівлю гуртожитку сер. НОМЕР_1 № 433978 від 15 листопада 2006 року, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради, будівля гуртожитку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ЗАТ «Промінь» на праві приватної власності (а. с.12). 07 грудня 2006 року право власності ЗАТ «Промінь» на вказану будівлю гуртожитку зареєстроване Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12809868 від 07.12.2006р. (а. с.13). 28.03.2011 року загальними зборами акціонерів ЗАТ «Промінь» прийнято рішення про зміну найменування товариства на ПрАТ «ПРОМІНЬ-1». Згідно довідки (виписка з будинкової книги про склад сім`ї та реєстрацію) від 31.05.2018 р. № 101 ОСОБА_1 та члени її сім`ї: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_3 загальною площею 37,1 кв. м. (а. с. 53). Згідно з технічним паспортом на будівлю гуртожитку від 14.08.2006 р., виготовленим КП «Одеське МБТІ та РОН», квартирі АДРЕСА_4 , яка складається з однієї жилої кімнати, що перебуває у відособленому користуванні сім`ї, головою якої є ОСОБА_1 присвоєно № 19 (довідка ПРАТ «ПРОМІНЬ-1» від 01.11.18р. № 164). Таким чином, ОСОБА_1 та члени її сім`ї починаючи з листопада 2006 року фактично проживають у квартирі АДРЕСА_2 , яка складається з двох жилих кімнат та підсобних приміщень площею 37,1 кв. м. Згідно рішення наглядової ради ПрАТ «Промінь-1», протокол № 40 від 31.03.2015 р. за користування житлом у гуртожитках, які є об`єктами права власності ПРАТ «ПРОМІНЬ-1», встановлено плату у розмірі не нижче 10,00 грн. за 1 кв. м. займаної площі щомісячно (а. с.51-52). Від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання в якому вона зазначила, що проживає разом зі своєю сім`єю в квартирі АДРЕСА_5 , даній кімнаті згодом було присвоєно номер

19. Наймачем квартири є ОСОБА_1 , яка уклала договір найму вказаного житлового приміщення № 47 від 21.06.2009 року з МЖЕП «Світло» (а. с. 111-112). Всі зобов`язання за даним договором відповідачами виконувалися, про що надано підтвердження у вигляді квитанцій про сплату комунальних послуг (а. с. 102, 103). ОСОБА_1 , визнала факт того, що гуртожиток знаходиться в володінні ПрАТ «Промінь-1» проте не погоджується з встановленими тарифами за користування житловими приміщеннями. ПРАТ «ПРОМІНЬ-1» на підставі п. п. 2,5 Правил № 572 у лютому та грудні зверталось до відповідачів з пропозиціями про укладання договору найму жилих приміщень, якими користуються відповідачі. Однак, відповідачі ухилялись від укладання такого договору з ПРАТ «ПРОМІНЬ-1», що підтверджується відповідними письмовими доказами, а саме: листами ПРАТ «ПРОМІНЬ-1» з пропозицією про укладання договору найму житла, адресованими: ОСОБА_1 (лист № 17 від 07.02.2017 р. (а. с. 45), договором найму житлового приміщення №12 від 07.02.2017р. (а. с. 46-47), докази відправки (а. с. 47); листом № 77 від 25.12.2017р. (а. с. 48), договором найму житлового приміщення №12/18 від 01.01.2018р. (а. с. 49), докази відправки - рекомендоване повідомлення (а. с. 50). Оскільки відповідачі свої обов`язки по сплаті за користування займаними житловими приміщеннями у гуртожитку не виконують, у зв`язку з чим за період їх проживання станом на 01 червня 2015р. до 31 травня 2018р., утворилась заборгованість у розмірі 13536,00 грн. (а. с. 55), що підтверджується розрахунком заборгованості № 106 від 31.05.2018р. (а. с. 56-57).

Мотивувальна частина Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Відповідно до ст. ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскільки, рішення суду вимогам, викладеним у ст. 263 ЦПК України відповідає у повній мірі, тому апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення підлягає залишенню без змін. Відповідно до вимог ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Наймачі житлових приміщень зобов`язані вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Так, відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.ст. 66, 67, 68 Житлового кодексу України наймач за користування житлом зобов`язаний сплачувати надані житлово-комунальні послуги вчасно і в повному обсязі. Згідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Посилання апелянтів на неврахування позивачем та, відповідно, судом першої інстанції при розрахунку заборгованості за користування житлом квитанцій на загальну суму 2900 гривень (а. с. 102) не відповідає обставинам справи, оскільки, вказані кошти відповідачами було сплачено на виконання договору №47 від 01.07.2009 року «про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території», а не за договором найму. За таких обставин, доводи апеляційної скарги про часткове виконання зобов`язань за користування житлом не знайшли свого відображення під час розгляду справи. Отже, заборгованість, яку необхідно стягнути з відповідача, складає 13356 грн. У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом. Враховуючи те, що судом першої інстанції було дотримано норми процесуального та матеріального права, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 слід залишити без задоволення, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04.03.2019 року залишити без змін. Резолютивна частина На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - залишити без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 березня 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного підприємства «Промінь-1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст судового рішення складено 17 січня 2020 року Головуючий: О. В. Князюк Судді: А.П. Заїкін О.М. Таварткіладзе