Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/26356/19

Справа № 127/26356/19 Провадження № 33/801/34/2020 Категорія: 146 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вишар І. Ю. Доповідач: Міхасішин І. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2020 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Кундеуса С.І., захисника потерпілої ОСОБА_2 - Павленка І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її захисника Кундеуса Станіслава Ігоровича на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, встановив: 18 вересня 2019 року о 09 год 30 хв по вулиці Гніванське шосе у м. Вінниці водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «BMW Х5», номерний знак, НОМЕР_1 не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечної дистанції та здійснила зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Touаreg, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем марки «Hyundai Tucson» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 2.3б, 13.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за вказане правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384, 20 грн в дохід держави. На таку постанову ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Кундеус С.І. 26 грудня 2019 року подали апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та кваліфікації вчиненого, указують, що суд застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, яке є надто суворим, з огляду на те, що вона свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення на випадок підтвердження висновком авто-технічної експертизи невідповідності її дій Правилам дорожнього руху не заперечуватиме, постійно контактувала з іншими учасникам пригоди щодо відшкодування збитків та до набрання постановою законної сили добровільно відшкодувала 200 000 грн майнової шкоди. Вказівка суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 свою вину не визнала і просила закрити провадження у справі не відповідає дійсності. Зазначила, що вона працює на посаді асистента кафедри аналізу та статистики факультету обліку та аудиту Вінницького національного аграрного університету, та відповідно до довідки Сьомаківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області проживає без реєстрації по АДРЕСА_2, на відстані 35 км від м. Вінниці, а тому позбавлення її права керування транспортними засобами позбавить її можливості продовжувати викладацьку діяльність. Крім того, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності раніше не притягувалась. Просить постанову суду першої інстанції в частині накладення адміністративного стягнення за санкцією статті 124 КУпАП змінити та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Кундеуса С.І., які апеляційну скаргу підтримали, захисника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Павленка І.С., який проти задоволення апеляційної скарги не заперечував, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про її задоволення з таких підстав. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Пунктом 2.3 б Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР). Судом встановлено, що 18 вересня 2019 року о 09 год 30 хв по вулиці Гніванське шосе у м. Вінниці водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «BMW Х5», номерний знак, НОМЕР_1 не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечної дистанції та здійснила зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Touаreg, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем марки «Hyundai Tucson» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за вказане правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП. Згідно з висновком експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи від 28 листопада 2019 року № 7187/7359/19-21 з технічної точки зору причиною виникнення події даної ДТП стала невідповідність дій водія автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 технічним нормам вимог п.п. 13.1 ПДР України. В діях інших учасників даної пригоди невідповідностей технічним нормам вимог ПДР України не вбачається (а.с. 41-46). Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини правопорушення, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, яким надано оцінку відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, правильно кваліфікував дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Проте при накладенні судом першої інстанції на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік, суд першої інстанції не повною мірою врахував особу порушника, а саме, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності вперше, сприяла у встановленні фактичних обставин справи, вживала заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди потерпілим, зробила для себе відповідні висновки, у апеляційній скарзі ОСОБА_1 визнала себе винною. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Санкція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір. У рішенні по справі «Озтюрк проти Туреччини» (Ozturk v Turkey) від 28.09.1999року Європейським судом з прав людини штраф у розмірі 60 DM, був оцінений як покарання, з огляду на цілі його застосування. Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами Відповідно до ст. 33 КУпАП Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Ураховуючи наведене апеляційний суд вважає можливим змінити накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що відповідатиме меті адміністративного стягнення, буде достатнім для її виправлення та попередження скоєння нових правопорушень. Керуючись ст. ст. 23, 245, 278, 280, 283, 284, 294, 295 КУпАП, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її захисника Кундеуса Станіслава Ігоровича задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік змінити, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень на користь держави. У решті постанову суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Міхасішин