Постанова 4824 № 759/13695/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/192/2020 справа № 759/13695/19 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 січня 2020року Київський апеляційний суд в складі: Судді - доповідача: Андрієнко А.М. Суддів: Соколової В.В. Поліщук Н.В. Розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Крилової Олени Леонідівни на рішення Святошинського районного суду м. Києва, постановленого суддею Миколаєць І.Ю. 08 жовтня 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, У С Т А Н О В И Л А: У липні 2019 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування позовних вимог вказував, що 01.07.2013 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач не виконував належним чином зобов?язань за укладеним кредитним договором № б/н від 01.07.2013, у зв?язку із чим станом на 17.06.2019 у нього утворилась заборгованість в розмірі 53717,18 грн, з яких 2140,94 грн - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 17762,20 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 29879,89 грн - нарахована пеня за прострочене зобов?язання; 900,00 грн - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн - штраф (фіксована частина), 2534,15 грн - штраф (процентна складова). За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 53717 грн 18 коп за кредитним договором № б/н від 01.07.2013 року та судові витрати. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2019 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 01.07.2013 в розмірі 2140, 94 грн - тіло кредиту, а також 77,00 грн судового збору. У задоволені решти вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, представник АТ КБ «ПриватБанк» Крилова О.Л. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що основними вимогами Банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування і ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів. Звертає увагу суду на те, що позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту, яка складається з двох складових, а саме, заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2140,94 грн та заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 17762,20 грн. Встановивши, щоБанк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, суд першої інстанції не мав жодних підстав відмовляти у стягненні заборгованості по тілу кредиту, в тому числі і за простроченим тілом кредиту. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. За положенням ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судом установлено, що 01.07.2013 між позивачем і відповідачем був укладений Кредитний договір б/н, на підставі анкети - заяви про приєднання до Умов і правил, надання банківських послуг та самих Умов і правил надання банківських послуг. Як убачається із анкети - заяви про приєднання до Умовам і правилам надання банківських послуг та Умов і правил надання банківських послуг, позивач нарахував відповідачу заборгованість, яка станом на 17.06.2019 становить 53717,18 грн з яких: 2140,94 грн - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 17762,20 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 29879,89 грн - нарахованої пені за прострочене зобов?язання; 900,00 грн - нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 2534,15 грн - штраф (процентна складова). За змістом ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов?язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість за кредитним договором від 01 липня 2013 року по тілу кредиту складає 2140,94 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 6-10). Відсутність заборгованості чи її наявність у іншому розмірі відповідач суду не довела. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, обґрунтовував свої висновки тим, що фактично отримані позичальником кошти в добровільному порядку не були повернуті, тому вимога щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2140,94 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, пені та штрафів, суд першої інстанції, обґрунтовував свої висновки тим, що позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом, пені, комісії та штрафу, тому вимога банку про стягнення зазначених складових заборгованості не підлягає задоволенню. Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ КБ «ПриватБанк» вказувало, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету. Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Проте, наданий позивачем Витяг з Тарифів з обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису позичальника, а тому не може вважатися доказом на підтвердження умов надання кредиту та того, що під час підписання заяви відповідач був ознайомлений саме з цими Умовами та правилами надання банківських послуг. А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності вимог банку про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту. Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість за тілом кредиту складається з двох складових, а саме: заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за простроченим тілом кредиту, колегія суддів не приймає, оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості не вбачається, що прострочена заборгованість за кредитом у сумі 17762,20 грн становить собою заборгованість за тілом кредиту, до того ж, заборгованість за тілом кредиту не може бути більшою за розмір фактично отриманої суми кредитних коштів, якими користувався відповідач. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову. Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі. Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Крилової Олени Леонідівни залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 16 січня 2020 року. Суддя - доповідач: Судді: