Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/20121/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20121/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Тарасової-Патрай Ксенії Андріївни в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю., третя особа -Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії В С Т А Н О В И В : Адвокат Тарасова-Патрай Ксенія Андріївни звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю., третя особа -Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, в якому просила: - визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський", щодо невключения відомостей, щодо рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Переліку рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною; - зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 150 000,00 гривень; - визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський", щодо невключения відомостей, щодо рахунку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до Переліку рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною; - зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей, щодо ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму 80 000,00 гривень; Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 р. позовну заяву повернуто. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачами порушено правила об`єднання позовних вимог. Не погоджуючись із судовим рішенням, адвокат позивачів подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що в поданій позовній заяві поєднані вимоги різних позивачів до одного і того самого відповідача з однорідними вимогами. Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив. Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою, ухвала підлягає скасуванню, з наступних підстав. Пунктом 3 ч.2 ст. 172 КАС України передбачено, що за умови множинності сторін можливе об`єднання в одне провадження кілька адміністративних позовів з однорідними позовними вимогами, які базуються на однакових або подібних спірних правовідносинах різних позивачів до одного й того самого відповідача. Частиною 3 ст. 172 КАС України передбачено, що об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання. Згідно з частиною 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачами були укладені договора поточного рахунку у ПАТ "Банк Михайлівський". На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.05.2016 прийнято рішення №812 про запровадження з 23.05.2016 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «Банк Михайлівський». Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 р. №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року до 12 липня 2020 року включно. Спільним спірним питанням у даних позовах є оскарження бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення даних про Позивачів до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, Позивач 1 та Позивач 2 мали пов`язані підстави виникнення, пов`язані докази та позовні вимоги, таким чином є всі підстави для об`єднання цих позовних вимог в одній позовній заяві. При цьому, в оскаржуваній ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року зазначено, що також підставою для об`єднання позовних вимог позивачів у даній справі є особа відповідача, що є основною підставою для об`єднання позовних вимог. Разом з тим, пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Відповідно до ч. 6 ст. 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Таким чином, з`ясувавши, що позивачами було порушено правило об`єднання позовних вимог, з метою виконання завдання адміністративного судочинства, надання позивачам права доступу до суду, суд першої інстанції був наділений правом роз`єднати позовні вимоги в самостійне провадження, не повертаючи при цьому позовну заяву. Згідно із ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. В рішення від 12.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що стало порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції. Отже, виходячи з норм Конституції України та міжнародного права, повернення позовної заяви з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було надмірно формально розтлумачено норму процесуального закону, не застосовано положення ч. 6 ст. 172 КАС України, суд вважає, що суд першої інстанції передчасно прийняв ухвалу про повернення позову. За таких обставин ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року про повернення позовної заяви є протиправною та підлягає скасуванню. Згідно ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи все вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу адвоката позивачів задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції, внаслідок порушення норм процесуального права, скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Повне судове рішення складено 15.01.2020 р. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, ч. 1 п. 4 ст. 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційниий суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Тарасової-Патрай Ксенії Андріївни в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 р.- задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю., третя особа -Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель