Постанова 4857 № 1.380.2019.004831

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2020 року ЛьвівСправа № 1.380.2019.004831 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Багрія В. М., суддів Качмара В. Я., Старунського Д. М., з участю секретаря судового засідання Михальської М. Р., заявника Галайського О. В., розглянувши у судовому засіданні у м. Львові заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рух» - адвоката Галайського Ореста Вікторовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду апеляційних скарг Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі № 1.380.2019.004831 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рух» до Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник Головне управління ДПС у Львівській області ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В: Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 12.04.2019 № 0037165312. Стягнуто на користь ТОВ «Компанія «Рух» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1921 грн. Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року частково задоволено заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу. Стягнуто на користь ТОВ «Компанія «Рух» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3842 грн. На вказані судові рішення суду першої інстанції відповідачем та його правонаступником подано апеляційні скарги. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі № 1.380.2019.004831 залишено без змін. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишено без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі № 1.380.2019.004831, яким вирішено питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, залишено без змін. 02 січня 2020 року представником позивача адвокатом Галайським О. В. в інтересах позивача подано до суду апеляційної інстанції заяву про стягнення з Головного управління ДПС у Львівській області витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з апеляційним розглядом справи. На підтвердження понесення вказаних витрат надано договір про надання правової допомоги № 16/12, рахунок № 26/12-01 від 26 грудня 2019 року, акт прийняття виконаних робіт (послуг) від 26 грудня 2019 року та платіжне доручення № 2664 від 26 грудня 2019 року. На вказану заяву податковим органом подано заперечення, в якому він посилається на необґрунтованість та безпідставність доводів заявника про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з апеляційним розглядом справи. Вислухавши суддю-доповідача, заявника, який заяву підтримав, дослідивши матеріали справи, доводи заяви представника позивача та заперечення на неї, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови та часткового задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина сьома статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. З матеріалів справи видно, що про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з апеляційним розглядом справи, представником позивача повідомлено апеляційний суд у відзивах на апеляційні скарги відповідача та його правонаступника 20 грудня 2019 року. Згідно з частиною третьою та четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги № 16/12, рахунком № 26/12-01 від 26 грудня 2019 року, актом прийняття виконаних робіт (послуг) від 26 грудня 2019 року та платіжним дорученням № 2664 від 26 грудня 2019 року. Згідно з рахунком № 26/12-01 від 26 грудня 2019 року позивачем сплачено адвокату Галайському О. В. 2000 грн за надання правової допомоги, пов`язаної з апеляційним розглядом справи, а саме: 750 грн за підготовку, написання та подачу відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2019, 750 грн за підготовку, написання та подачу відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2019, 500 грн участь у судовому засіданні у |Восьмому апеляційному адміністративному суду 26.12.2019. Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до статті 30 Закону України № 5076 -VІ від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно з статтею 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V). У пункті 269 рішення в цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55). Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, а їхній розмір обґрунтованим. Оскільки дана справа є справою незначної складності з ціною позову 10166, 67 грн й відсутні репутаційні ризики для позивача та публічний інтерес до справи, колегія суддів апеляційного суду, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, доходить висновку про необхідність зменшення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з апеляційним розглядом справи, та стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області 1000 грн. Керуючись ст. 139, ч. 3 ст. 243, ст. 252, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рух» адвоката Галайського Ореста Вікторовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково. Прийняти у справі № 1.380.2019.004831 додаткову постанову, якою в порядку розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039, адреса: вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рух» (код ЄДРПОУ 40675994, адреса: вул. Шептицького, 155/5, м. Сокаль, Львівська область, 80001) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. М. Багрій судді В. Я. Качмар Д. М. Старунський