Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 908/1847/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.06.2024 року м.Дніпро Справа № 908/1847/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач, суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2023 (Проскуряков К.В.) у справі № 908/1847/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про стягнення грошових коштів,- ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (далі - ТДВ "СК "Кредо") про стягнення 210 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача, як страховика, який виплатив страхувальнику (потерпілій особі) страхове відшкодування на відновлення пошкодженого транспортного засобу (далі - ТЗ) за договором добровільного страхування ТЗ, перейшло право вимоги до особи відповідальної за завдані збитки цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідачем за полісом (в межах його ліміту та з урахуванням 0 франшизи). Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.10.2023 у справі № 908/1847/23 позов задоволено. Стягнуто з ТДВ "СК "Кредо" на користь ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" 210 000,00 грн страхового відшкодування, 3 150,00 грн судового збору за подання позову та 10 000,00 грн понесених витрат на професійну правову допомогу. Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи виплату позивачем суми страхового відшкодування за договором добровільного страхування страхувальнику (потерпілій особі) на відновлення ТЗ та перехід до позивача права вимоги до страховика винної особи цивільно-правова відповідальність якої застраховано відповідачем згідно полісу, позовні вимоги задоволені у заявленому розмірі 210 000,00 грн, в межах ліміту відповідальності. Враховуючи задоволення позову та доведеність позивачем наданих адвокатом послуг на суму 10 000,00 грн, вказані витрати, у зв`язку з розглядом даної справи, були покладені на відповідача. Не погодившись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "СК "Кредо" подало апеляційну скаргу, згідно якої просило скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2023 у справі № 908/1847/23 та прийняте нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах. Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення апелянт зазначав, що судом не було встановлено вину водія забезпеченого ТЗ в настанні дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), оскільки постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29.03.2023 виправлено описку в постанові суду від 15.02.2023 по справі № 354/1431/22 в частині дати скоєння ДТП (06.12.2022), однак за наслідками ДТП було складено адміністративний протокол ААБ № 289867 від 04.12.2022, в той же час у відповіді від Національної поліції України № 3022340834809975 вказано дату ДТП - 06.12.2022 та складено адміністративний протокол ААБ № 289886, що, на переконання відповідача, є різними подіями. Також скаржник зазначав, що з наданих позивачем документів на доведення розміру понесених витрат на правничу допомогу не вбачається переліку наданих послуг щодо конкретної справи та заявлений розмір таких витрат є завищеним. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2024 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення та відкрито апеляційне провадження у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як підтверджується матеріалами справи, між ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 07/107-75-012363/22 від 13.11.2022, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням ТЗ "Toyota Rav 4" державний реєстраційний номер (далі - д.р.н.) НОМЕР_1 . 06.12.2022 по вул. Вишня в с. Поляниця Івано-Франкіської області сталася ДТП за участю ТЗ "Toyota Rav 4" д.р.н. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 та "Chery Tiggo", д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого за шкоду майну перед третіми особами застрахована ТДВ "СК "Кредо" згідно полісу ЕР210347323. Заявою від 06.12.2022 страхувальник повідомив позивача про настання страхової події за наслідками ДТП застрахованого ТЗ "Toyota Rav 4" д.р.н. НОМЕР_1 та "Chery Tiggo", д.р.н. НОМЕР_2 . Згідно постанови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15.02.2023 у справі № 354/1431/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29.03.2023 виправлено описку у постанові Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15.02.2023 № 354/1431/22 в описовій частині вказаної постанови шляхом зазначення вірної дати ДТП, а саме: 06.12.2022 замість 04.12.2022. Згідно рахунку ТОВ "Класик-Авто" від 16.12.2022, вартість відновлювального ремонту ТЗ "Toyota Rav 4" д.р.н. НОМЕР_1 склала 313 012,97 грн. Позивачем здійснено огляд ТЗ "Toyota Rav 4" д.р.н. НОМЕР_1 , розрахунок страхового відшкодування, на підставі рахунку ТОВ "Класик-Авто" від 16.12.2022, за заявою страхувальника про виплату страхового відшкодування від 23.12.2022 було складено страховий акт № 220000659281 від 27.12.2022 на суму 313 012,97 грн та здійснено виплату у вказаній сумі на рахунок ТОВ "Класик-Авто" (платіжне доручення № ЗР095432 від 28.12.2022). Згідно полісу ЕР210347323, який був діючим станом на дату ДТП - 06.12.2022, ліміт за шкоду майну складав 160 000,00 грн (франшиза - 0,00 грн), при цьому заявою-приєднання DGO-210347323 страхувальником було збільшено вказаний ліміт на 50 000,00 грн, тож загальний ліміт за майнову шкоду становив 210 000,00 грн. 28.12.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування № 220000659281 у розмірі 210 000,00 грн. Листом № 949 від 01.05.2023 відповідач вказував, що адміністративний протокол ААБ № 289867 від 04.12.2022 та адміністративний протокол ААБ № 289886 від 06.12.2022 це дві різні події, у зв`язку з чим не визнавав ДТП, яка сталась 06.12.2022 страховим випадком, а відтак прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Вважаючи вказану відмову у виплаті страхового відшкодування в сумі 210 000,00 грн незаконною, позивач звернувся з даним позовом до суду. Приймаючи рішення у даній справі суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи виплату позивачем суми страхового відшкодування та перехід до нього права вимоги до особи відповідальної за завдані збитки, позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі 210 000,00 грн, в межах ліміту відповідальності винної особи цивільно-правова відповідальність якої за шкоду майну перед третіми особами застрахована відповідачем. Колегія судів погоджується з таким висновком, з огляду на наступне. За змістом статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ" у зв`язку з пошкодженням ТЗ відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом ТЗ з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією ТЗ з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача ТЗ, який керував ТЗ у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо ТЗ необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію ТЗ до стоянки та плата за послуги стоянки. Як правильно встановив суд першої інстанції до позивача перейшло право вимоги до винної особи, а оскільки цивільно-правова відповідальність такої особи застрахована відповідачем згідно полісу ЕР-210347323 із лімітом відшкодування майнової шкоди в розмірі 210 000,00 грн (франшизи 0), тож сплачена позивачем страхувальнику сума страхового відшкодування в розмірі 313 012,97 грн згідно платіжного доручення № ЗР095432 від 28.12.2022, підлягає оплаті відповідачем позивачу в межах вказаного ліміту. Водночас вина водія "Chery Tiggo", д.р.н. НОМЕР_2 встановлена постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15.02.2023 у справі про адміністративне правопорушення № 354/1431/22. При цьому, виправлення постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29.03.2023 описки у вказаній постанові суду від 15.02.2023 дату скоєння ДТП на 06.12.2022 та не виправлення описки щодо зазначення номеру та дати протоколу про адміністративне правопорушення, не спростовує вини водія ОСОБА_2 у вчиненні ДТП. Отже, враховуючи те, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження здійснення відшкодування у заявленому позивачем розмірі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 210 000,00 грн страхового відшкодування. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України). Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 та постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.11.2019 по справі № 902/347/18, для розподілу понесених судових витрат стороні необхідно подати лише договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України). В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 10 000,00 грн позивачем додано до матеріалів справи: - договір про надання правової допомоги від 11.01.2021, укладений з адвокатським об`єднанням "Пі.Ес.Лоєрс"; - додаткову угоду № 5 від 11.04.2023 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2021; - реєстр справ № 5.1 від 11.04.2023 на суму 10 000,00 грн (додаток № 1 до додаткової угоди № 5 від 11.04.2023 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2021; - акт приймання-передачі наданих послуг № 9 від 15.05.2023 на суму 10 000,00 грн, а саме: правова допомога згідно реєстру справ № 5.1 від 11.04.2023, написання, оформлення та подання позовної заяви, страхувальник ОСОБА_3 (4 години, вартість однієї години - 2 500,00 грн); - ордер на надання правової допомоги АІ № 1403262 від 31.05.2023; - платіжне доручення № ЗР042068 від 10 000,00 грн за оплату правової допомоги. Відповідач заперечив проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, оскільки вважав такий розмір неспівмірним щодо складності даної справи, а також занадто завищеним з огляду на обсяги наданої адвокатом правової допомоги та змісту цієї допомоги, у зв`язку із цим просив суд зменшити витрати на оплату допомоги адвоката до 1 000,00 грн. Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в акті приймання-передачі наданих послуг № 9 від 15.05.2023 на виконання договору про надання правової допомоги від 11.01.2021 та додаткової угоди № 5 від 11.04.2023, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що фактично надана правнича допомога відповідає умовам договору про надання правової допомоги від 11.01.2021 та матеріалам справи. З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги обсяг наданих послуг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що заявлені позивачем 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу є співмірними та доведеними. Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення. Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 ГПК України). Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 ГПК України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта. Керуючись статтями 129, 269, 275-279 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2023 у справі № 908/1847/23 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2023 у справі № 908/1847/23 залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо". Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя В.Ф.Мороз Суддя А.Є.Чередко Суддя Л.А.Коваль