Постанова 4852 № 280/4481/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 січня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4481/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 1 листопада 2019 року про відмову у забезпеченні позову у справі № 280/4481/19 (суддя І інстанції - Кисель Р.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправним і скасування наказу та стягнення заподіяної шкоди, В С Т А Н О В И В : Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 768-ДК від 09.08.2019; - стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в 1000 грн і моральну в 50500 грн. 31.10.2019 до суду надійшла адміністративна позовна заява позивача із похідними позовними вимогами, в якій позивач просила: - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 768-ДК від 09.08.2019; - визнати протиправними дії відповідача по складанню протоколу від 27.09.2019 № 768/0/92/-19-ДК/0199П/07/01/-19; - визнати протиправними дії відповідача, який порушив положення ст. 30 Конституції України та проник у володіння позивача по АДРЕСА_1 без вмотивованого рішення суду та здійснив огляд, обмір, володіння позивача; - визнати протиправною бездіяльність відповідача, який згідно Положення про головне управління Геокадастру в області, а саме п. 12 п. 30, не перевірив поземельні книги зела Грізне та не перевірив дотримання Любимівською сільрадою вимоги про ведення земельношнурової книги села Грізне, не перевірив самостійно земельну шнуровану книгу села Грізне з метою встановити площу земельної ділянки по АДРЕСА_1 та відповідальну особу перед різними органами - голову двору ОСОБА_1 ; - визнати протиправною бездіяльність відповідача, який не перевірив правову підставу для сільради по зміні нумерації господарства по АДРЕСА_1, та не витребував рішення сільради по зміні або присвоєння номерів домогосподарств села Грізне; - скасувати постанову від 24.19.19 № 768/0/92-19-ДК/0185/По/08/01/-19 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за самовільне використання земельної ділянки площею 1.34 га городу позивача; - скасувати припис від 24.10.2019 № 768/0/92-19-ДК/0202ПР/03/01-19 для ОСОБА_2 про звільнення земельної ділянки нібито комунальної власності, тобто частини городу позивача; - скасувати припис від 24.10.2019 № 768/0/92-19-ДК/0200ПР/03/01-19 для ОСОБА_2 про звільнення земельної ділянки нібито землі колективної власності за межами населеного пункту Любимівської сільради, тобто частини городу позивача; - скасувати припис від 24.10.2019 № 768/0/92-19-ДК/0201ПР/03/01-19 для ОСОБА_2 про звільнення земельної ділянки нібито землі запасу, тобто частини городу позивача; - стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в 1000 грн і моральну в 50500 грн. В той же день позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову відповідно до якої просила зупинити дію: - наказу відповідача від 09.08.2019 № 768-ДК; - постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 від 24.10.19; - трьох приписів для ОСОБА_2 від 24.10.19. В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначила про упередженість суду першої інстанції і протиправність дій відповідача. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 1 листопада 2019 року заява позивача із похідними позовними вимогами повернута позивачеві. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 1 листопада 2019 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову відмовлено. Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів та у спосіб, які наведені позивачем у заяві, відсутні. Також зазначив, що постанова та приписи, дію яких просить зупинити позивач, винесені відносно іншої особи - ОСОБА_2 , який є дієздатною особою, а тому може самостійно звернутись до суду за захистом своїх прав, якщо вважає їх порушеними. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а заяву про забезпечення позову - задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на доводи, викладені в заяві про забезпечення позову. Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Отже, за правовою конструкцією зазначеної норми для прийняття рішення про забезпечення позову достатньо наявності однієї з підстав, вказаних у ч. 2 ст. 150 КАС України. Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. З наведеного вбачається, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами. В той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов. Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; - наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; - імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів. З цього приводу колегія суддів зазначає, що позивачем ні в заяві ро забезпечення позову, ні в апеляційній скарзі не наведено жодних аргументів та доводів, що наказ відповідача № 768-ДК від 09.08.2019 якимось чином взагалі порушує її права, а також, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання ймовірного рішення суду у випадку його прийняття на користь позивача. Стосовно ж зупинення дії постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 від 24.10.19 та трьох приписів для ОСОБА_2 від тієї ж дати колегія суддів зазначає, що такі рішення відповідача не є предметом спору в цій справі, оскільки позов з вимогами про їх скасування повернутий позивачеві ухвалою суду від 1 листопада 2019 року, а тому ці рішення не можуть бути зупинені без наявності вимог про їх скасування. Позов може бути забезпечений лише шляхом зупинення рішень суб`єкта владних повноважень, які оскаржуються. Крім того, судом першої інстанції правильно зазначено, що всі ці рішення стосуються іншої особи - ОСОБА_2 , проте останній з їх оскарженням до суду не звертався, а також не уповноважував і позивача на представництво його інтересів. З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні. За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 1 листопада 2019 року про відмову у забезпеченні позову у справі № 280/4481/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з тієї ж дати. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко