Постанова Сумський апеляційний суд № 592/18045/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2020 року м.Суми Справа №592/18045/18 Провадження № 22-ц/816/42/20 Сумсь кий а пеляцій ний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Орлова І.В., суддів: Собини О.І., Левченко Т.А., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМ СУМИ» відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 вересня 2019 року (суддя Алфьоров А.М., дата складення повного тексту рішення 30 вересня 2019 року) в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМ СУМИ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, - в с т а н о в и в : 28 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМ СУМИ» (далі ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ») звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку 6365,24 гривень заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2018 року. Позов мотивовано тим, що відповідачі, які проживають та зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 , є споживачами послуг з утримання будинку та прибудинкової території, оплату за які у спірний період не здійснювали внаслідок чого виник борг, який заявник просить стягнути на свою користь. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 вересня 2019 року позов ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» задоволено. Стягнуто у дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2018 року у розмірі 6365,24 гривень, тобто по 1591,31 гривень з кожного, а також по 440,50 гривень судового збору з кожного. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову повністю. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не досліджено та не надано правову оцінку змісту договорів № 16102015-ІУ від 16 жовтня 2015 року та № 797 від 01 серпня 2018 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Крім того, між позивачем та відповідачами договір про надання послуг не укладався і позивачем не доведено надання та отримання відповідачами житлово-комунальних послуг. До того ж, ОСОБА_4 , не є співвласником квартири, а тому суд мав відмовити у задоволенні позовних вимог до нього. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 вересня 2019 року без змін. Позивач вважає, що суд першої інстанції дослідив у повному обсязі та надав належну оцінку доказам на підтвердження надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Відповідачами не доведено факту не надання або надання комунальних послуг не в повному обсязі. Вказує на безпідставність доводів відповідачки про відсутність обов`язку оплати за фактично надані та спожиті послуги через відсутність договору, оскільки діючим законодавством визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а нарахування за послуги за спірний період відбувалось на підставі діючих тарифів. На думку позивача, відповідачами не доведено, що ОСОБА_4 не є співвласником квартири. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд з доводами апеляційної скарги не погоджується, з огляду на таке. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності (а.с. 105,106). За вказаною адресою зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 (з 01 квітня 2006 року), ОСОБА_3 (з 02 червня 1977 року), ОСОБА_2 (з 24 вересня 1990 року), ОСОБА_4 (з 15 березня 2006 року) (а.с. 30-33), а також неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8). 16 жовтня 2015 року між Комунальним підприємством «Сумижитло» Сумської міської ради та ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» укладено договір №16102015-IV на утримання будинків та прибудинкових територій, відповідно до умов якого ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» передано функції з утримання житлових будинків, споруд і прибудинкової території, у тому числі і будинок АДРЕСА_2 (а.с. 10-12). Акт приймання-передачі житлових будинків, споруд і прибудинкової території між сторонами договору не складався. 01 серпня 2018 року між Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради та ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» укладено договір 797-У на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до умов якого ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» передано функції з утримання житлових будинків, споруд і прибудинкової території, у тому числі і будинок АДРЕСА_2 (а.с. 13 - 17). Акт приймання-передачі житлових будинків, споруд і прибудинкової території між сторонами договору не складався. У період з 20 жовтня 2015 року до моменту оприлюднення рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 172 від 06 квітня 2016 року на послуги з утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_2 Суми діяли тарифи, які для ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» були встановлені рішеннями виконавчого комітету від 20 жовтня 2014 року за № 300 «Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради» (а.с. 18). Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 172 від 06 квітня 2016 року було встановлено тимчасові тарифи на послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» (а.с. 19-20), а рішенням № 47 від 26 січня 2017 року було встановлено тарифи на відповідні послуги (а.с. 21), які коригувалися відповідно до рішення від 09 січня 2018 року № 14 (а.с. 23-24). Заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд на прибудинкових територіях по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ОСОБА_6 , за період з 01 листопада 2015 року по 31 листопада 2018 року становить 6603,15 гривень (а.с. 26-28). Матеріали справи також містять тарифи на послуги з тримання будинку і споруд та прибудинкової території ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» по АДРЕСА_2 за 2016 та 2018 роки (а.с. 88-89); довідку про фактичне виконання поточного ремонту у будинку відповідачів за період з 01 листопада 2015 року станом на грудень 2018 року (а.с. 58); довідку про фактичне виконання ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» тарифів по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій за 2015 2018 роки по АДРЕСА_2 (а.с. 59-62); акти замовлених позивачем та виконаних послуг з розрахунками вартості робіт по обслуговуванню димовентканалів за період з 2016 2018 роки (а.с. 63-71); акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2017 року (а.с. 72); акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року, замовником яких є позивач (а.с. 73-75). Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що між сторонами дійсно не оформлено договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, проте, за відсутності доказів звернення відповідачів з претензіями про ненадання або неналежне надання послуг, суд виходив з фактичного споживання відповідачами комунальних послуг та їх обов`язку сплатити позивачу борг. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Статтею 1 вказаного Закону визначено, що виконавцем є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Суб`єктами цього Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Відповідно до вимог частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» у період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2018 року здійснювало утримання будинку, в якому зареєстровані та мешкають відповідачі, на підставі договору від 16 жовтня 2015 року, укладеного з Комунальним підприємством «Сумижитло» Сумської міської ради (а.с. 10) та договору від 01 серпня 2018 року, укладеного з Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради (а.с. 14). Вказані договори в судовому порядку недійсними не визнавались. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Надання позивачем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій підтверджується належними письмовими доказами, а саме: відповідними відомостями виконання поточного ремонту у будинку відповідачів за спірний період, відомостями фактичного виконання тарифів по утриманню будинку та прибудинкової території, актами наданих послуг та проведених будівельних робіт (а.с. 58, 59-62, 63-71, 72, 73-75). Доказів, які б спростовували належне виконання позивачем обов`язків по утриманню будинку та прибудинкової території, зокрема виконаних робіт та наданих послуг, за які нараховувалась плата, відповідачами суду не надано. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частинами 1-5 статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з`явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Однак, між відповідачами та ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» у встановленому законом порядку акти-претензії у період з 01 листопада 2015 року по 30 листопада 2018 року не складались, доказів виклику представника ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» для підписання акта-претензії чи необґрунтованої відмови у підписанні такого акта-претензії відповідачами суду не надано. Отже, обставини неналежного виконання чи невиконання позивачем обов`язків по утриманню будинку та прибудинкової території за спірний період, які за законом мають бути підтверджені відповідними актами-претензіями, відповідачами, зокрема ОСОБА_2 , не доведені. Не заслуговують на увагу також і доводи апеляційної скарги про відсутність обов`язку оплати за надані позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території з тих підстав, що між сторонами договір про надання таких послуг взагалі не укладався. Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Однак, відповідно до п. 1) ч.1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15. З приводу доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не є співвласником квартири і у нього відсутній обов`язок утримувати житлове приміщення, у тому числі і з тих підстав, що між ним та позивачем відсутні будь-які договірні правовідносини, апеляційний суд зазначає наступне. Члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведення ремонту (частини 1, 3. 4 ст. 156 ЖК України). Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним у квартирі, користуються всіма правами та несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями (ст. 160 ЖК України). Відповідно до частин 1 та 2 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Плата за житлово-комунальні послуги позивачем нараховувалась щомісячно на підставі тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених відповідними рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради, а не на підставі договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових території. Згідно зі статтю 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як учасники правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг, не виконали свого обов`язку з оплати наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Погоджується колегія суддів і з розміром заборгованості у сумі 6365,24 гривень, яку суд першої інстанції стягнув на користь позивача за період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2018 року. Доводи апеляційної скарги правильність вищевказаних висновків не спростовують, а спрямовані на переоцінку доказів, яким місцевий суд дав належну правову оцінку, повно та всебічно встановивши обставини справи. Суд правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Підстав для скасування даного рішення за доводами апеляційної скарги немає. Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, тому новий розподіл понесених сторонами судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України не здійснюється. Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 вересня 2019 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Дата складення повного тексту постанови 16 січня 2020 року. Суддя-доповідач І.В.Орлов Судді: О.І.Собина Т.А.Левченко