Постанова Київський апеляційний суд № 752/10143/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №752/10143/2019 Головуючий у І інстанції - Хоменко В.С. апеляційне провадження №22-ц/824/1987/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Писаної Т.О., Журби С.О., за участю секретаря Немудрої Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про захист прав споживача, встановив: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ПрАТ «АК «Київводоканал» про захист прав споживача, мотивуючи свої вимоги тим, що 04 травня 2016 року між нею та ПрАТ «АК «Київводоканал» було укладено договір №0252218 про надання послуг з центрального постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого було встановлено, що квартира обладнана засобами обліку (лічильниками) води: ХВ 101915638, ХВ 101918172, ГВ 101928329, ГВ 101928388. В додатку до договору сторони визначили, що показники даних засобів обліку станом на 07 серпня 2015 року мають значення: 00026, 00005, 00004, 00000 відповідно. Крім того, вказала, що на момент укладення договору заборгованості не мала, зауважень з боку відповідача до неї з даного приводу не було. Проте, в подальшому, ПрАТ «АК «Київводоканал», незважаючи на її телефонні щомісячні повідомлення про показання лічильників, почало направляти їй повідомлення - рахунки на оплату послуг, в котрих вказувало неправильні показання лічильників. Після її неодноразових без результативних звернень до відповідача, нею було здійснено виклик представника останнього, котрим 06 січня 2017 року, 17 жовтня 2017 року та 04 червня 2018 року було складено акти №0014, №0197 та №0017 відповідно про показання лічильників, проте, жодних дій по перерахунку ПрАТ «АК «Київводоканал» здійснено не було. З огляду на таку поведінку відповідача з її боку мали звернення до контролюючих органів з приводу виниклої ситуації, після чого ПрАТ «АК «Київводоканал» було здійснено перерахунок, і то не в повному обсязі. Однак, здійснюючи перерахунок у 2018 році ПрАТ «АК «Київводоканал», приймаючи до уваги, що надання послуг з боку останнього мало місце в травні 2016 року, безпідставно зависив обсяг спожитих нею послуг з холодного водопостачання та водовідведення, оскільки взяв за основу показники, які у договорі №0252218 про надання послуг з центрального постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 від 04 травня 2016 року зазначені ще станом на 07 серпня 2015 року, що призвело до оплати нею такого обсягу послуг, котрого вона не отримувала. Таким чином, ПрАТ «АК «Київводоканал» в порушення Закону України «Про захист прав споживачів» не надав їй достовірної, доступної та необхідної інформації щодо стартових (початкових) показників лічильників холодної води, у зв`язку із чим їй нараховано завищену суму до сплати за ці послуги, а, отже, не надано того об`єму послуг, який нею був оплачений. При цьому, згідно умов Договору та Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, вона постійно інформувала відповідача про правильні показники лічильників, але відповідач фактично відмовився їх врахувати, а також акт від 06 січня 2017 року №0014. Крім того, 23 березня 2019 року у дверному пройомі вона виявила акт, підписаний комісією ПрАТ «АК «Київводоканал» про те, що вона не надала допуску членам комісії до засобів обліку, хоча вказане не відповідає дійсності, оскільки про візит її не повідомляли, це був вихідний день ї позивача взагалі не було дома. На її звернення від 25 березня 2019 року з даного приводу достовірної, доступної та необхідної відповіді вона так і не отримала. ПрАТ «АК «Київводоканал» повідомив лише про те, що акт від 23 березня 2019 року був складений контролером одноосібно, її про візит не попереджали, адже був повідомлений управитель ОСББ, її при складанні акта не було. Просила суд визнати дії та рішення ПрАТ «АК «Київводоканал» щодо встановлення у 2018 році початкових (стартових) показників лічильників ХВ 101918172 та ХВ 101915638 відповідно 5,0 та 26,0 протиправними та такими, що не відповідають дійсності; Зобов`язати ПрАТ «АК «Київводоканал» встановити початкові (стартові) показники лічильників ХВ 101918172 та ХВ 101915638 згідно з актом №0014 від 06 січня 2017 року 9,00 та 76,0 відповідно, та здійснити у зв`язку із цим коригування сум до сплати за надані послуги, про що повідомити позивача; Визнати дії та рішення ПрАТ «АК «Київводоканал» при складанні та підписанні контролером відділу збуту багатоквартирним будинкам Голосіївського району одноособово акта від 23 березня 2019 року без номеру про ненадання споживачем доступу до АДРЕСА_1 (із зазначенням прізвищ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи; Скасувати акт від 23 березня 2019 року без номеру про ненадання споживачем доступу до АДРЕСА_1 (із зазначенням прізвищ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ); Зобов`язати ПрАТ «АК «Київводоканал» надати необхідну, доступну та достовірну інформацію на усі питання, викладені у зверненні від 25 березня 2019 року. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року позов залишено без задоволення. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що твердження суду першої інстанції, про те, що позивач не надала підтверджень сплати нарахованих послуг за червень та листопад 2016 року не відповідають дійсності, оскільки позивач додала лист відповідача від 28 березня 2019 року №3286/8/8/02-19, у якому дослівно вказано про те, що по особовому рахунку 0252218 заборгованість станом на 28 березня 2019 року відсутня. Також, суд не звернув увагу на те, що договір №0252218 було укладено 04 травня 2016 року, але відповідач лише у 2018 році провів корегування та зобов`язав позивача сплатити борг у сумі 151,05 грн за послуги, починаючи ще з 07 серпня 2015 року, тобто за рік до моменту, коли між ними було укладено договір. Тобто, відповідач на власний розсуд спочатку встановлює одні початкові (стартові) показники, а зі спливом двох років змінює їх іншими, тим самим збільшуючи обсяг наданих послуг. Суд не врахував тієї обставини, що договір та законодавство України не дозволяють відповідачу нараховувати суми боргу, беручи за основу стартові (початкові) показники, які існували станом на 07 серпня 2018 року, тобто до моменту укладення самого договору від 04 травня 2016 року №0252218 та взагалі до моменту виникнення правовідносин з відповідачем. На апеляційну скаргу ПрАТ «АК «Київводоканал» подало відзив, який обґрунтовувало тим, що відповідачем вживалися заходи для отримання від позивача достовірних даних щодо показань приладів обліку, за якими позивач провела остаточні розрахунки із попереднім виконавцем послуг - ОСББ «Затишна оселя 17/31-А» з метою визначення початкових показників приладів обліку для проведення розрахунків із відповідачем. Зазначає, що позивач усіляко ухиляється від надання інформації про показники лічильників води, за якими вона провела остаточні розрахунки із ОСББ «Затишна оселя 17/31-А», натомість намагається звільнитися від обов`язку з оплати спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, зокрема й шляхом заявлення вищезазначених позовних вимог. Просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами у справі 04 травня 2016 року було укладено договір №0252218 про надання послуг з центрального постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно умов укладеного між сторонами договору, ПрАТ «АК «Київводоканал» надає, а позивач отримує послуги з центрального постачання холодної води та послуги з водовідведення холодної та гарячої води. Відповідно до умов договору виконавець зобов`язався вчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з центрального постачання холодної води та послуги з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо будинкових систем), а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.1.1. Договору). Відповідно до п.1.4. договору було встановлено, що квартира обладнана засобами обліку (лічильниками) води: ХВ 101915638, ХВ 101918172, ГВ 101928329 , ГВ 101928388В з показниками даних засобів обліку станом на 07 серпня 2015 року: 00026, 00005, 00004, 00000 відповідно. Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води справляється за їх показниками згідно з п.п.10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2005 року №630 (п.2.3. договору). Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця та надаються виконавцю в останній день звітного місяця (телефоном, факсом, особисто та в інший спосіб). Крім того, показники квартирних засобів обліку зазначаються споживачем у платіжних документах (п.2.5. договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.3.1. договору). У разі ненадання послуг, надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, виконавець проводить перерахунок розміру плати згідно з Правилами та іншими чинними нормативними актами (п.3.6. договору). Будь-які зміни до договору сторонами не вносились. Посилаючись на повідомлення про сплату комунальних послуг на червень та листопад 2016 року, позивачем не надано доказів на підтвердження сплати вказаних повідомлень. Так само позивачем не надано доказів щодо не врахування відповідачем даних актів від 06 січня 2017 року, 17 жовтня 2017 року та 04 червня 2018 року за №0014, №0197 та №0017 відповідно про показання лічильників. Як вбачається з матеріалів справи, вказані показання враховані відповідачем, через що були проведені відповідні корегування, про що позивача повідомлено листами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві та відповідача, наданих на її звернення. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивач в порушення вимог укладеного з відповідачем договору щомісячної оплати за послуги не здійснювала, показання лічильників у розрахункових документах щомісячно не вказувала. Доказів на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надала. Оскільки у відповідача були відсутні показання квартирних засобів обліку за розрахунковий період, після їх отримання останнім були здійснені подальші корегування. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами наявний договірний характер відносин, а тому вимоги про визнання дій та рішення ПрАТ «АК «Київводоканал» щодо встановлення у 2018 році початкових (стартових) показників лічильників ХВ 101918172 та ХВ 101915638 відповідно 5,0 та 26,0 протиправними та такими, що не відповідають дійсності, та зобов`язання ПрАТ «АК «Київводоканал» встановити початкові (стартові) показники лічильників ХВ 101918172 та ХВ 101915638 згідно з актом №0014 від 06 січня 2017 року 9,00 та 76,0 відповідно, та здійснити у зв`язку із цим коригування сум до сплати за надані послуги, про що повідомити позивача, задоволенню не підлягають, оскільки сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди, в тому числі й з питання початкових даних лічильників. 23 березня 2019 року комісією у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 В. складено акт без номеру про ненадання споживачем доступу до АДРЕСА_1 . Звертаючись до суду, позивач вказала на її відсутність за вказаною адресою на час складання акта, проте, доказів в розпорядження суду не надала. Так само позивачем не спростовано посилання відповідача на те, що контролеру ПрАТ «АК «Київводоканал» було відмовлено у доступі з посиланням на присутність гостей у позивача. Вказане було роз`яснено відповідачем позивачу на її письмові звернення та вказано про те, що останньою не проведено своєчасну повірку засобів обліку у відповідності до вимог законодавства, про що фахівцем відповідача в подальшому було проінформовано позивача та повідомлено про необхідність проведення контрольного зняття показань засобів квартирного обліку. До того ж, про вказане контрольне зняття було проінформовано ОСББ «Затишна оселя 17/31-А», котре мало сповістити своїх мешканців. Таким чином, здійснення власником та користувачем квартири АДРЕСА_1 своїх прав власності та користування щодо квартири та засобу обліку води з недотриманням норм Договору та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є порушенням ч. 5 ст. 319 ЦК України та умов Договору. 25 березня 2019 року позивач звернулась до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, Міністерства аграрної політики та продовольства України та відповідача із листом з приводу складеного 23 березня 2019 року акта щодо ненадання нею доступу до місць встановлення приладів обліку водопостачання, котрим вимагала повідомити причини, з яких 23 березня 2019 року працівниця відповідача прибула до квартири АДРЕСА_1 , повідомити причини, з яких власника квартири АДРЕСА_1 не повідомили про візит працівниці відповідача, повідомити дані останньої та її посаду, вказати повні дані інших членів комісії, котрі склали акт від 23 березня 2019 року, провести службову перевірку за даним фактом, притягнути до відповідальності осіб, які вчинили протиправні дії та внесли завідомо неправдиві дані до офіційного документу, визнати акт таким, що не відповідає фактичним обставинам, та скасувати його, перевірити додержання відповідачем нормативно-правових актів щодо правил надання послуг, накласти на нього стягнення. Як вбачається з матеріалів справи в межах своїх повноважень було надано відповіді №2121/18/36/02-19 від 19 квітня 2019 року та № 2924/8/36/02-19 від 27 травня 2019 року. У своїх відповідях відповідач надавав вичерпну інформацію щодо порушених перед ним питань. Сама по собі незгода з роз`ясненнями в листах, отриманих позивачем від відповідача в порядку Закону України «Про звернення громадян», чим позивач обґрунтовує позовні вимоги, не є підставою для задоволення її вимог. З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Згідно ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до вимог ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Згідно з положеннями ст.68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Згідно ст.162 ЖК України плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами, у строки визначені угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Відповідно до вимог п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 року №630, споживач зобов`язаний вчасно вносити плату за комунальні послуги. Відповідно до п.14 Правил показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів. Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця. Пункт 11 Правил передбачає, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загально будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках:у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення;у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил. Згідно п.18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем. За наявності витоків із загально будинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено. 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» №110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК «Київводоканал», в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення з використанням внутрішньо будинкових систем). Повідомленням визначено, що фізична особа, що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг, дана відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг. Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому згідно ст.627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зокрема, ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно п.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на норми закону, які регулюють спірні відносини, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки підписавши договір №0252218 від 04 травня 2016 року, сторони встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних його умов. Наявність підписаного правочину свідчить про те, що учасники бажали укласти правочин і що зовнішній вираз їх волі відповідає внутрішньому. Отже, посилання позивача на те, що відповідач вказував невірні показники лічильників, через що вона змушена була сплачувати за послуги, котрі фактично не отримувала, не знайшли свого підтвердження, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Позивачем також не доведено факту наявності випадків ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, через що виконавець має провести перерахунок розміру плати згідно з Правилами та іншими чинними нормативними актами. У зв`язку з викладеним, відсутні порушення прав позивача як споживача послуг. Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлено 15 січня 2020 року. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді С.О. Журба Т.О. Писана