Постанова 4857 № 300/1102/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2020 рокуЛьвів№ 857/13600/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Довгої О.І. та Кузьмича С.М., з участю секретаря судового засідання - Луців І.І., а також сторін (їх представників): від позивача Лаврук В.В.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській обл. на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2019р. про відстрочення виконання судового рішення в справі за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській обл. до Комунального підприємства «Рожнятівводгосп» про примусове стягнення податкового боргу з банківських рахунків платника податків (суддя суду І інстанції: Могила А.Б., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 17 год. 06 хв. 21.11.2019р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 25.11.2019р.),- В С Т А Н О В И В: Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2019р. задоволено заяву Комунального підприємства /КП/ «Рожнятівводгосп» про відстрочення виконання судового рішення; відстрочено виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019р. в справі № 300/1102/19 про стягнення з рахунків КП «Рожнятівводгосп» у банках, які його обслуговують, в дохід бюджету податковий борг в розмірі 433288 грн. 74 коп. до 01.07.2020р. (а.с.181-184). Вказану ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржив позивач Головне управління /ГУ/ ДФС в Івано-Франківській обл., який покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати (а.с.189-192). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення судом першої інстанції не враховані приписи п.100.5 ст.100 Податкового кодексу /ПК/ України та постанови КМ України № 1235 від 27.12.2010р. «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», якими врегульовані спірні правовідносини щодо відстрочення податкового боргу. Водночас, позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність обставин, що є підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також не представлено економічного обґрунтування щодо підтвердження можливості погашення наявного податкового боргу внаслідок застосування режиму відстрочення його стягнення. Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав. Як слідує з матеріалів справи, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019р. в справі № 300/1102/19 позов ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. задоволено; стягнуто з рахунків відповідача КП «Рожнятівводгосп» у банках, які його обслуговують, в дохід бюджету податковий борг в розмірі 433288 грн. 74 коп. (а.с.104-109). Ухвалою Восьмового апеляційного адміністративого суду від 30.09.2019р. апеляційну скаргу КП «Рожнятівводгосп» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019р. в справі № 300/1102/19 повернуто апелянту (а.с.125). 30.10.2019р. відповідач КП «Рожнятівводгосп» скерував поштою до суду першої інстанції заяву про відстрочення виконання судового рішення, в якій просив відстрочити виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019р. в справі № 300/1102/19 до 01.07.2020р. (а.с.135-152). Вимоги поданої заяви мотивував тим, що КП «Рожнятівводгосп» не ухиляється від сплати податкового боргу, проте виконання судового рішення без відстрочення призведе до погіршення/призупинення виробничої діяльності підприємства, яке є єдиним суб`єктом господарювання, що надає населенню смт.Рожнятів послуги з постачання питної води. КП «Рожнятівводгосп» не буде спроможне розраховуватись з контрагентами, виплачувати заробітну плату, а також оплатити за спожиту електроенергію, що стане підставою для відключення підприємства від електропостачання. Наявність у КП «Рожнятівводгосп» обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, підтверджується наступними документами: листом відділу статистики у Рожнятівському районі від 16.10.2019р., згідно якого КП «Рожнятівводгосп» має наступні КВЕД-2010: 3700 каналізація, відведення й очищення стічних вод; 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; при цьому на території смт.Рожнятів КП «Рожнятівводгосп» є монополістом; звітом про фінансові результати КП «Рожнятівводгосп» за 9 (дев`ять) місяців 2019 року, згідно якого прибуток підприємства вказаний період складає 2000 грн.; балансом (звітом про фінансовий стан) станом на 01.10.2019р.; повідомленням ТзОВ «Прикарпатенерготрейд» від 17.10.2019р. про розмір заборгованості за електроенергію; довідкою про обіг сальдо, згідно з якою станом на 29.10.2019р. вихідний залишок складає 34831 грн. 24 коп.; довідкою від 29.10.2019р., відповідно до якої на поточному рахунку підприємства перебуває 34831 грн. 24 коп. КП «Рожнятівводгосп» виконано у повному обсязі комплекс необхідних робіт з учасниками розрахунків та оформлені договори про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМ України № 332 від 18.05.2017р. для погашення заборгованості підприємства з податку на додану вартість. Розмір податкового боргу підприємства з цього податку зафіксовано довідками про розмір заборгованості, виданими ГУ ДФС в Івано- Франківській обл. у встановленій формі. Кошти на виконання цих договорів на рахунок КП «Рожнятівводгосп» не надійшли, що позбавило відповідача можливості розрахуватися по боргових зобов`язаннях перед державним бюджетом з податку на додану вартість. Крім того, наявні докази щодо тяжкого фінансового стану комунального підприємства свідчать про те, що ненадання КП «Рожнятівводгосп» відстрочення виконання рішення суду по даній справі може створити екологічно-небезпечну ситуацію у смт.Рожнятів внаслідок припинення діяльності КП «Рожнятівводгосп» по наданню населенню послуг з водопостачання та водовідведення. Задовольняючи подану заяву та приймаючи рішення про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наведені в заяві КП «Рожнятівводгосп» обставини в своїй сукупності свідчать про важке фінансове становище заявника, а тому є наявними об`єктивні обставини, які істотно ускладнюють виконання судового рішення та підтверджують неможливість заявника виконати рішення суду та погасити заборгованість на даний час. Окрім цього, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд врахував ступінь вини відповідача у виникненні спору. Рішення про перерахування заявнику субвенції в Порядку, затвердженому постановою КМ України № 332 від 18.05.2017р., Міністерством фінансів України не прийнято, що позбавило заявника можливості розрахуватися по боргових зобов`язаннях з податку на додану вартість. Посилання позивача по справі на відсутність стихійного лиха, інших надзвичайних подій, як на підставу для відмови в відстроченні виконання судового рішення, суд вважав помилковими, оскільки відсутність таких подій не є самостійними обставинами, що виключають відстрочення судового рішення, а можуть, за наявності, враховуватися судом в якості додаткових обставин, поряд з обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, суд покликався на те, що обставини, перелік яких визначений в постанові KM України № 1235 від 27.12.2010р., підлягають врахуванню під час прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу безпосередньо контролюючим органом у порядку ст.100 ПК України. Враховуючи в сукупності обставини справи, колегія суддів приходить до переконливого висновку про безпідставність та необґрунтованість допущеного судом відстрочення виконання судового рішення і недотримання судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали вимог ст.378 КАС України. Наведений висновок обґрунтовується як незастосуванням до розглядуваних правовідносин норм закону, який підлягав застосуванню, так і неправильною правовою оцінкою наданих заявником доказів. Стаття 378 КАС України передбачає загальну процедуру відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Зокрема, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (ч.1). Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4). Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч.5). Із аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для відстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше). Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Пунктом 5.2 ст.5 ПК України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування. Таким чином, норми ст.100 ПК України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п.100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ПК України). На підставі п.п.100.4 і 100.5 ст.100 ПК України постановою КМ України № 1235 від 27.12.2010р. затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин. Зазначені норми врегульовують загальні підстави відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу. Таким чином, у розглядуваному випадку підстави відстрочення боргового зобов`язання судом, передбачені ст.378 КАС України, не є вичерпними та мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права. Водночас, норма ст.378 КАС України не обмежує право суду певними обставинами, при наявності яких суд може відстрочити виконання прийнятого рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим судом способом. В частині правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про відстрочення виконання судового рішення, яким стягнуто податковий борг. З урахуванням наведеного, оцінюючи в сукупності наведені КП «Рожнятівводгосп» доводи на обгрунтування своєї заяви про відстрочення виконання судового рішення, колегія суддів вважає, що заявником не доведено винятковості зазначених випадків та не підтверджено їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. Так, надані відповідачем звіт про фінансові результати КП «Рожнятівводгосп» за 9 (дев`ять) місяців 2019 року, баланс (звітом про фінансовий стан) станом на 01.10.2019р., повідомлення ТзОВ «Прикарпатенерготрейд» від 17.10.2019р. про розмір заборгованості за електроенергію, бухгалтерські довідки про обіг сальдо та залишок коштів свідчать про результати господарської діяльності комунального підприємства, через що не можуть бути самостійними і достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення. Щодо доводів заявника про те, що ненадання КП «Рожнятівводгосп» відстрочення виконання рішення суду по даній справі може створити екологічно-небезпечну ситуацію у смт.Рожнятів внаслідок припинення діяльності КП «Рожнятівводгосп» по наданню населенню послуг з водопостачання та водовідведення, колегія суддів враховує, що стягнення в примусовому порядку з банківських рахунків суми податкового боргу не звільняє комунальне підприємство від обов`язку виконувати його статутні завдання (а.с.59-66). Також суди не є установами з питань техногенної та іншої безпеки (відповідну кваліфікацію мають спеціальні державні органи), тому суди не можуть самостійно оцінювати можливі екологічні наслідки та не вправі підміняти відповідні державні органи. Висновок суду першої інстанції про ступінь вини відповідача у виникненні спору обґрунтований тим, що рішення про перерахування заявнику субвенції в Порядку, затвердженому постановою КМ України № 332 від 18.05.2017р., Міністерством фінансів України не прийнято, що позбавило заявника можливості розрахуватися по боргових зобов`язаннях з податку на додану вартість. Між тим, належних доказів на підтвердження цих обставин відповідачем не представлено. Окрім цього, відповідачем не вживалися в судовому чи позасудовому порядку заходи для виконання умов договорів про організацію взаєморозрахунків № 2/3344 від 05.07.2017р., № 3/31044 від 17.08.2017р., № 4/31044 від 04.10.2017р., № 5/31044 від 06.11.2017р., № 6/31044 від 05.12.2017р. (а.с.72-91), останній не подавав до податкового органу заяв про відстрочення чи розстрочення сплати податкового боргу тощо. Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що подана заява про відстрочення виконання судового рішення є безпідставною та необґрунтованою, через що задоволенню не підлягає, з вищевикладених мотивів. При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постанові Касаційного адміністративного суду від 01.02.2018р. у справі № 805/1779/15-а, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковою під час вирішення наведеного спору. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Даючи оцінку вказаним обставинам в сукупності, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність і необґрунтованість винесення ухвали про відстрочення виконання судового рішення, а тому вважає, що ухвала судом постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення, а відтак вона підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення. Оскільки вимоги апелянта сформульовані в інший спосіб, ніж передбачені нормами ст.ст.312, 315 КАС України повноваження апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Також згідно вимог ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. За наведених обставин сплачений апелянтом ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. судовий збір за подання апеляційної скарги не підлягає стягненню з іншої сторони. Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській обл. задовольнити частково. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2019р. про відстрочення виконання судового рішення скасувати. Винести нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Комунального підприємства «Рожнятівводгосп» про відстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019р. в адміністративній справі № 300/1102/19 за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській обл. до Комунального підприємства «Рожнятівводгосп» про примусове стягнення податкового боргу з банківських рахунків платника податків, відмовити. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДФС в Івано-Франківській обл. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді О. І. Довга С. М. Кузьмич Дата складення повного судового рішення: 15.01.2020р.