Постанова 4855 № 359/7822/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 359/7822/19 Головуючий у 1 інстанції - Журавський В.В. Суддя - доповідач - Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., при секретарі Баглай О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Ємця Вадима Олександровича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Ємця Вадима Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - скасувати постанову інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Ємця Вадима Олександровича серії НК № 285177 від 11.08.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 , за ст.132-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень; - провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.132-1 КУпАП, закрити. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2019 позов задоволено. Не погоджуючись з зазначеним вище рішенням інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції Ємець Вадим Олександрович звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2019 інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції Ємець Вадим Олександрович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 285177, якою наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП (а.с. 5). Зі змісту даної постанови вбачається, що 11.08.2019 о 06 годині 15 хвилин на 76-му км. автодороги «Київ-Харків» ОСОБА_1 керував транспортним засобом в складі тягача марки «DAF FX 105.460», номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки «ТАD Classic 30-3», номерний знак НОМЕР_2 , та перевозив великогабаритний вантаж ширина якого перевищувала 2,6 метрів та виступав задній габаритний ліхтар більш ніж на 2 метри, та не мав супроводу, чим порушив п. 22.5 ПДР України. Позивач, вважаючи протиправною постанову серії НК № 285177 від 11.08.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови в цілому, а тому суд першої інстанції вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржувана постанова інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Ємця Вадима Олександровича серії НК № 285177 від 11.08.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 , за ст.132-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень є законною та обґрунтованою, прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 222 КУпАП встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, правил перевезення вантажу. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом № 1395 від 07.11.2015 МВС України затверджено відповідну Інструкцію (далі - Інструкція). Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Пунктом 2 Розділу III Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема приписами ст. 132-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України) визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами встановлено Правилами, затвердженими постановою КМ України №

30. Пунктом 4, 26, 27 Правил визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Необхідність супроводу великогабаритного та великовагового транспортного засобу спеціального призначення патрульним автомобілем Національної поліції чи автомобілем прикриття визначається уповноваженим підрозділом Національної поліції під час видачі дозволу з урахуванням необхідності забезпечення безпечних умов дорожнього руху. Супровід автомобілем прикриття обов`язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри. Під час супроводу автомобіль прикриття обладнується з додержанням вимог стандартів проблисковим маячком оранжевого кольору, ввімкнення якого не дає переваги в русі, а є тільки допоміжним засобом інформації для інших учасників руху. На автомобілі прикриття встановлюється дорожній знак «Об`їзд перешкоди з лівого боку», який повинен відповідати вимогам стандартів. Приписами ст. 132-1 КУпАП передбачено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В матеріалах справи наявний дозвіл відділу безпеки дорожнього руху УПП в Дніпропетровській області НП України № 13128901-1275 НГ, строком дії з 09.07.2019 по 22.08.2019, на участь у дорожньому русі тягача марки «DAF FX 105.460», номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки «ТАD Classic 30-3», номерний знак НОМЕР_2 , з наступними параметрами транспортних засобів: довжина - 22 метри, ширина - 3,75 метри, висота - 4,49 метри, загальна вага автопоїзду з вантажем - 40 тон, навантаження на найбільш навантажену вісь - 11 тон, вантаж виступає за задній габарит - 3 метри. При цьому, оскільки даний дозвіл не є одноразовим, а виданий на певний період, не можна на його підставі беззаперечно робити висновок про перевезення позивачем вищезазначеним автомобілем та причепом, зокрема 11.08.2019 року, вантажу, що перевищує нормативно встановлені п. 22.5 ПДР України габарити, та який згідно вимог постанови КМ України № 30 потребує обов`язкового супроводу автомобілем прикриття. Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю. Пунктами 3, 6, 25 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Габаритно-ваговий контроль здійснюється виключно у місці здійснення габаритно-вагового контролю, якими є відповідні стаціонарні та пересувні пункти. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням відповідного підрозділу МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху. Аналізуючи вищевказані правові норми, доказом того, що транспортний засіб, яким керував позивач належить чи не належить до категорії великогабаритних, є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції, зорема акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верхового Суду від 17.01.2019 у справі № 539/655/17. Однак, всупереч зазначеному, матеріали справи не містять жодного із зазначених документів. При цьому, не береться колегією суддів до уваги відеозапис з нагрудної камери поліцейського, приєднаний до матеріалів справи відповідачем, оскільки з нього вбачається лише факт роз`яснення інспектором поліції ст. 63 Конституції України та вручення копії постанови особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Будь-яких інших обставин чи фактів стосовно вчиненого адміністративного правопорушення даний відеозапис не містить. Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, відповідачем, на якого ст. 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності прийнятого рішення, не доведено факту порушення позивачем п. 22.5 ПДР України та постанови КМ України № 30, внаслідок чого відсутні підстави для застосування до позивача адміністративного стягнення за ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510, 00 грн., відповідно до винесеної інспектором поліції постанови серії НК № 285177 від 11.08.2019. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова серії НК № 285177 від 11.08.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі по адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 132-1 КУпАП закриттю. При цьому, аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Ємця Вадима Олександровича залишити без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2019 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Кузьменко В.В. Шурко О.І.