Постанова 4854 № 420/1668/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД __________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1668/19 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Запорожана Д.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 29.11.2018 року №255 про відбір зразків продукції від ФОП ОСОБА_1 ; визнати протиправними та скасувати рішення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 15.01.2019 року №№ 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів до ФОП ОСОБА_1 . Позовні вимоги аргументовані тим, що згідно з п. 5 Порядку відбору зразків продукції, відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані) посадовою особою органу державного нагляду (контролю) і зберігатися та транспортуватися в умовах, що забезпечують незмінність параметрів, за якими буде проводитися експертиза (випробування) таких зразків. В присутності позивача було проведено пакування відібраних зразків та їх опломбування, однак в акті відбору зразків продукції №000007 від 29.11.2018 року про це нічого не зазначено. Зокрема, в акті не вказані номери пломб, якими були опломбовані упаковані зразки продукції. У протоколах випробувань Харківського регіонального науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації від 14.12.2018 року відсутні констатації щодо цілісності упаковки отриманих зразків після їх транспортування, наявності на них непошкоджених пломб, при чому саме тих, якими вони були опломбовані під час перевірки. Перед проведенням випробувань акти ідентифікації отриманих зразків взагалі не складались, у протоколах відсутній повний та чіткий опис характеристик об`єктів, які надійшли для дослідження. Зазначені обставини виключають необхідні гарантії незмінності досліджених зразків продукції, їх юридичної та аналітичної ідентичності з тими зразками, які були відібрані під час перевірки 29.11.2018 року. За результатами проведеного співробітниками ГУ Держпродспоживслужби у Одеській області заходу складено Акт перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 року №1806, в якому, з врахуванням результатів випробувань відібраних зразків (яке було проведено 14.01.2019 року, тобто пізніше зазначеної дати складання цього акту), встановлено невідповідність лише 4 зразків продукції з 12 відібраних відповідачем вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 року №1067 (протокол №61412), та Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015 року № 340 (протоколи №№ 61406, 61407, 61411, 61412). Вказані в Акті від 29.11.2018 року №1806 порушення не узгоджуються з висновками, що містяться в протоколах випробувань ламп розжарювання від 14.12.2018 року, що виконані Харківським регіональним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації. У протоколах №№ 61406, 61407, 61411, 61412 у загальному вигляді вказано, що досліджені зразки не відповідають вимогам Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015 року № 340, оскільки на них невірно нанесено маркування. Конкретні порушення із наведенням відповідних ним пунктів цього Технічного регламенту в протоколі не зазначені. Більш того, викладений у протоколі № 61412 висновок в цьому контексті є взагалі суперечливим та незрозумілим, оскільки констатуючі зазначене порушення виконавці випробування умовно визначили його позначкою «+», тобто як таку вимогу, що виконується позивачем. Разом з цим, в Акті від 29.11.2018 року №1806 необґрунтовано констатується порушення у цьому випадку п. 6 та п. 1 додатку 3 Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015 року №

340. Однак, зміст цих пунктів Технічного регламенту є досить об`ємним, що позбавляє позивача можливості визначити яке саме конкретне порушення встановлено у результаті перевірки, що, у свою чергу, утруднює здійснення належного захисту його прав та законних інтересів. В акті від 29.11.2018 року №1806 зазначено, що відібраний зразок продукції (позиція 12) не відповідає вимогам п.п. 12, 28, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 року №1067. Проте, у протоколі № 61412 про недотримання п.п. 28, 43 взагалі не згадується, зазначено лише про дотримання вимог п. 12 і порушення п. 20 та п. 42 цього Технічного регламенту. Таким чином, із загального переліку порушень, викладених в акті перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 року №1806, з протоколами випробувань узгоджується лише одне із зазначених порушень, а саме: порушення п. 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 року №1067, лише стосовно однієї позиції наданих для випробувань зразків продукції, ідентичність яких саме відібраним у позивача зразкам викликає розумні сумніви. На думку позивача розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають важливе значення. Позивач зазначає, що протоколи випробувань не мають наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, тому мали бути критично оцінені співробітниками Держпродспоживслужби з точки зору їх логічності, обґрунтованості та внутрішньої узгодженості. У протоколах випробувань зазначено, що ці випробування проводились згідно з методиками ДСТУ ЕN 50285:2007 «Лампи електричні побутового використання» та ДСТУ ЕN 60432-1:2014 «Лампи розжарювання. Вимоги щодо безпеки. Частина

1. Лампи вольфрамові загального освітлення побутової та аналогічного призначення». Нестандартизовані методики випробувань не використовувались. При цьому, кожний із зазначених протоколів містить висновок про те, що всі без виключення випробувані зразки ламп розжарювання відповідають вимогам ДСТУ ЕN 50285:2007 та ДСТУ ЕN 60432-1:2014. За якою саме методикою було встановлено порушення п. 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 року №1067, є незрозумілим. Згідно визначення, закріпленого у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», випробування - це визначення однієї чи кількох характеристик об`єкта оцінки відповідності згідно з процедурою. Відповідно до п. 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 року №1067, знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі, коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи. Однак, для проведення випробувань супровідна документація до відібраних зразків Харківському регіональному науково-виробничому центру стандартизації, метрології та сертифікації не надавалась. У протоколі №61412 фотозображення всіх боків упаковки лампи розжарювання за позицією 12 зроблено не було. Все це вказує на неповноту проведених випробувань та недостовірність отриманих результатів. З наведених підстав позивач вважає, що Акт перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 року №1806 не заснований на законі та є необґрунтованим, не містить достовірних та обґрунтованих висновків щодо порушення позивачем Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 року №1067, та Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015 року № 340, дотримання яких саме і становило предмет перевірки. З наданих позивачем декларацій про відповідність Технічним регламентам вбачається, що продукція, яка підлягала перевірці, має всі ознаки відповідності державним стандартам та вимогам. Позивач вважає, що відповідач неправомірно вимагає від нього відшкодувати витрати, що здійснені ним у зв`язку з проведенням випробувань 4 зразків продукції, які нібито не відповідають встановленим вимогам. Разом з тим, проведення випробувань інших 8 зразків продукції, отриманих співробітниками Держпродспоживслужби в результаті їх некритичного та безпідставного відбору, безумовно має бути оплачено за рахунок бюджетних коштів. Поряд з цим, на підставі висновків Акту перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 року №1806 відповідачем прийняті рішення від 15.01.2019 року №№19-30, якими до ФОП ОСОБА_1 вжито обмежувальні (корегувальні) заходи, а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку (рішення від 15.01.2019 року №№19, 20, 21, 22); обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності (рішення від 15.01.2019 року №23); обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (рішення від 15.01.2019 року №№24, 25, 26). Вказані рішення є похідними від неправомірного рішення відповідача про відбір зразків продукції від 29.11.2018 №255 та засновані на Акті перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 року №1806. Позивач зазначає, що при ухваленні рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів контролюючим органом порушено норми Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки ці рішення були прийняті на підставі недостовірних висновків перевірки, яку було проведено з порушенням вимог чинного законодавства. За таких обставин позивач вважає, що під час прийняття оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийнятті рішення. Зазначене рівною мірою стосується усіх оскаржених рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, з огляду на що є достатньою підставою для скасування кожного з них. Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що рішення про відбір зразків в повній мірі узгоджуються з вимогами законодавства України, зокрема, і в частині його вмотивованості. Після виявлення перевіряючими невідповідності продукції вимогам законодавства (невідповідність маркування продукції) було прийняте рішення про відбір зразків. За результатами проведеної експертизи підтверджено, що частина продукції не відповідає вимогам законодавства. Відповідач вважає, що відбір зразків продукції відбувався відповідно до процедури, яка визначена в статтях 13, 14, 15 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 27 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», Порядком відбору зразків продукції для визначення її якісних показників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1280. Протоколи випробувань є чинними та такими, що в повній мірі узгоджуються з вимогами законодавства. Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 15.01.2019 р. №№19-26 приймались за наслідками того, що при проведенні випробувань (експертизи) підтверджено невідповідність продукції вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 №1067 та вимогам Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015 р. №340. Відсутність у Протоколах випробувань посилань стосовно цілісності упаковки зразків продукції, на думку відповідача, не свідчить про невідповідність упаковки та пломб. Крім того, позивач сам зазначив у позовній заяві про те, що у його присутності було поведено пакування відібраних зразків та їх опломбування. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено повністю. Не погодившись із наведеним рішенням ФОП ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт зазначає, що під час перевірки 29.11.2018 р. головні спеціалісти управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області без встановлення необхідних законних підстав для відору зразків продукції (світлодіодних ламп та ламп розжарювання) перебрали на себе повноваження заступника керівника органу державного ринкового нагляду та без належного мотивування ухвалити рішення про відбір зразків продукції шляхом заповнення кульковою ручкою наявного в них заздалегідь виготовленого бланку рішення з підписом заступника керівника, після чого копію такого рішення було передано позивачу та здійснено відбір зразків продукції. Випробування 12 відібраних зразків продукції було проведено Харківським регіональним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації без необхідної їх ідентифікації. На підставі протоколів випробувань від 14.12.2018 р., які не містять достатньо обґрунтованих та достовірних висновків щодо невідповідності 4 зразків продукції вимогам до їх маркування, відповідачем був складений Акт перевірки характеристик продукції № 1806 від 29.11.2018 року про порушення позивачем вимог Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 р. № 1067, та Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015 року № 340, саме дотримання яких і становило предмет перевірки. Апелянт наголошує, що вказаний Акт датований раніше дійсної дати його складання. Крім того, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції було визнано встановленими обставини, які жодним чином не доведені та спростовується матеріалами справи. Так, суд першої інстанції вважав встановленим той факт, що під час перевірки 29.11.2018 року було встановлено, що електричні лампи не відповідають загальним вимогам щодо забезпечення безпечності, зокрема, встановлена невідповідність маркування продукції, у зв`язку з чим було прийняте рішення про відбір зразків продукції від 29.11.2018 року № 255 для проведення лабораторних випробувань (експертизи). Проте, будь-які докази стосовно цього твердження відсутні у матеріалах справи, не йдеться про них й у судовому рішенні. Надаючи оцінку встановленим обставинам справи у подальшому суд першої інстанції у рішенні послався на те, що відбір зразків продукції відбувався за наслідками проведення перевірки характеристик продукції відповідно до акту перевірки від 29.11.2018 року № 1806, що не відповідає дійсності. За хибною хронологією подій, встановлених судом першої інстанції, під час проведення перевірки спочатку нібито був складений Акт перевірки характеристик продукції, на підставі якого вже у подальшому було ухвалено рішення про відбір зразків продукції від 29.11.2018 року № 255 та відбувся відбір зразків продукції. ФОП ОСОБА_1 , як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі зазначає про те, що Акт перевірки характеристик продукції насправді був датований раніше дійсної дати його складання. При цьому суд першої інстанції вірно вказав на те, що протоколи випробувань від 14.12.2018 року №№ 61406, 61407, 61411, 61412 надійшли до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області 15.01.2019 року. З урахуванням наведеного обґрунтованим є висновок про те, що Акт перевірки характеристик продукції міг бути складений відповідачем тільки 15.01.2018 року. ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області було надано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого не визнає вимоги, викладені в апеляційній скарзі та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року таким, що не підлягає скасуванню. Разом з тим зазначає, що ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області було детально враховано всі обставини, які мали значення під час проведення перевірки та досліджено всі документи, які були необхідними для проведення відбору зразків продукції. При цьому, рішення про відбір зразків, на думку відповідача, повністю узгоджується з вимогами законодавства України, зокрема, і вчастині його вмотивованості. Згідно до вимог ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегією суддів встановлено, що на підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 21.11.2018 року № 3519 та направлення на проведення перевірки від 21.11.2018 року № 2817 у період з 29.11.2018 по 15.01.2018 року співробітниками відповідача було проведено планову (виїзну поєднану з невиїзною) перевірку характеристик продукції за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність позивач ФОП ОСОБА_1 . За наслідками проведеного заходу складено Акт перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 року №1806, в якому, з урахуванням результатів випробувань відібраних зразків, встановлено невідповідність 4 зразків продукції (з 12 відібраних відповідачем) вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 року №1067 (протокол №61412), та Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015 року № 340 (протоколи випробувань №№ 61406, 61407, 61411, 61412). В подальшому відповідачем були прийняті рішення від 15.01.2019 № 19-30, відповідно до яких до ФОП ОСОБА_1 було вжито обмежувальні (коригувальні) заходи, а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку (рішення від 15.01.2019 № 19, 20, 21, 22); обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності (рішення від 15.01.2019 № 23); обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (рішення від 15.01.2019 ; 24, 25, 26). Як вказує позивач, зазначені в Акті від 29.11.2018 року №1806 порушення не узгоджуються з висновками, що містяться в протоколах випробувань ламп розжарювання від 14.12.2018 року, що виконані Харківським регіональним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 вказує на те, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 23, п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на початковому етапі перевірки співробітниками відповідача не було належним чином перевірено наявність на продукції знаку відповідності технічним регламентам, наявність супровідної документації та їх відповідність встановленим вимогам, наявність декларації про відповідність. Разом з тим, заперечуючи проти заявлених позивачем вимог, відповідач зазначає, що при огляді продукції під час перевірки встановлена невідповідність маркування електричних ламп, у зв`язку з чим було прийнято рішення про відбір зразків продукції від 29.11.2018 № 255 з метою проведення лабораторних випробувань. Відповідач вважає рішення про відбір зразків продукції вмотивованим та таким, що відповідає встановленій формі для таких рішень, що затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.06.2012 р. №

690. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів звертає увагу на той факт, що наведені твердження відповідача спростовуються змістом самого рішення про відбір зразків, у якому взагалі не йдеться про те, що саме невідповідність маркування електричних ламп стала підставою для їх відбору працівниками відповідача. Чинне законодавство передбачає наявність мотивів як обов`язкової складової ухвалених за результатами перевірки рішень. Наведення мотивів ухваленого рішення є об`єктивною та формальною гарантією дотримання прав та законних інтересів суб`єктів господарської діяльності під час здійснення суб`єктами владних повноважень заходів державного нагляду. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. Відсутність мотивів у такому рішенні, яке оскаржується, є законодавчо визначеною підставою для його оскарження та наступного скасування. Згідно до вимог ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», п. 2 Порядку відбору зразків продукції для визначення їх якісних показників, затвердженого постановою КМУ від 31.10.2007 року № 1280, від керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника вимагається ухвалення саме вмотивованого рішення про відбір зразків продукції. Як вбачається з тексту рішення про відбір зразків продукції від 29.11.2018 № 255 - перевіркою встановлено, що «продукція, яка перевіряється, вважається небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам». Наведене мотивування необхідності відбору зразків продукції є стандартизованим зразком службового документа та характеризується максимальним ступенем загальності та неконкретності та дослівно повторює формулювання, викладене у формі рішення про відбір зразків продукції, яка затверджена Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.06.2012 р. №

690. Таке твердження для цілей визначення підстав для відбору зразків продукції є неконкретним та суперечливим, оскільки має невизначений альтернативний характер та просто повторює перелік всіх можливих підстав для відбору зразків продукції, що встановлений пп. «б» п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Зазначене перелічення всіх можливих підстав не дозволяє ні апелянту, ні суду встановити дійсні підстави, з яких виходили співробітники відповідача під час ухвалення спірного рішення, а також встановити дійсні мотиви його прийняття. Колегія суддів наголошує, що рішення про відбір зразків продукції не містить жодних безумовних тверджень щодо проміжних результатів перевірки, не зазначені будь-які мінімальні конкретні обставини, що б давали підстави вважати, що продукція дійсно є небезпечною, становить якийсь ризик чи не відповідає встановленим вимогам. Вирішуючи справу суд першої інстанції критично поставився до доводів позивача стосовно невмотивованості рішення про відбір зразків продукції від 29.11.2018 р. № 255, зазначивши, що вказане рішення відповідає встановленій формі (Форма № 6), якою не передбачено дублювання відомостей які відображені і містяться в Акті перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 р. № 1806, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Проте, колегія суддів не може погодитися із наведеним висновком суду першої інстанції, оскільки відповідність рішення про відбір зразків продукції встановленої форми жодним чином не спростовує факту невмотивованості такого рішення, яке за своїм змістом не відповідає вимогам ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також п. 2 Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників. Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відбір зразків продукції було першим за часом документом, складеним у межах перевірки ФОП ОСОБА_1 , тому доводи щодо можливого дублювання у цьому рішенні відомостей, які містяться у пізніше складених документах, є помилковими. Крім того, при вивченні матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що наведене рішення про відбір зразків продукції № 255 від 29.11.2018 р. має підпис заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Курковської Л.М. Як зазначає апелянт, це рішення було прийняте саме на початку перевірки безпосередньо посадовими особами, які і проводили перевірку, а саме головними спеціалістами управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Лукічоврою І.Г. та Продановим О.І. Фактично, наведені спеціалісти перебрали на себе повноваження заступника керівника органу державного ринкового нагляду та самостійно заповнили наявний у них заздалегідь виготовлений бланк рішення за підписом заступника керівника, після чого копія рішення була передана позивачу. Відповідно до п.5 Порядку відбору зразків продукції для визначення їх якісних показників, затвердженого постановою КМУ від 31.10.2007 року № 1280, відібрані зразки продукції мають бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані) посадовою особою органу державного нагляду (контролю) і зберігатися та транспортуватися в умовах, що забезпечують незмінність параметрів, за якими буде проводитися експертиза (випробування) таких зразків. Колегією суддів встановлено, що в присутності апелянта було проведено пакування відібраних зразків та їх опломбування, проте в Акті відбору зразків продукції № 000007 від 29.11.2018 року про це взагалі не вказано. Так, в Акті не вказані номер пломб, якими були опломбовані упаковані зразки продукції. У протоколах випробувань Харківського регіонального науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації від 14.12.2018 року відсутні констатації щодо цілісності упаковки отриманих зразків після їх транспортування, наявності на них непошкоджених пломб, якими вони були опломбовані під час проведення перевірки. Перед проведенням випробувань не були складені акти ідентифікації отриманих зразків, у протоколах відсутній повний і чіткий опис характеристик об`єктів, які надійшли для дослідження. Колегія суддів погоджується із доводами апелянта, що наведені обставини виключають необхідні гарантії незмінності досліджених зразків продукції, їх юридичної та аналітичної ідентичності з тими зразками, які були відібрані під час перевірки 29.11.2018 року. Разом з тим, колегія суддів враховує надані ФОП ОСОБА_1 декларації про відповідність Технічним регламентам, з яких вбачається, що продукція, яка підлягала перевірці, має всі ознаки відповідності державним стандартам та вимогам. Крім того, зазначені в Акті перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 р. № 1806 порушення не узгоджуються із висновками, які містяться в протоколах випробувань ламп розжарювання від 14.12.2018 року, які виконані Харківським центром стандартизації, метрології та сертифікації. Так, у протоколах № 61406, 61407, 61411, 61412 у загальному вигляді зазначено, що досліджені зразки не відповідають вимогам Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого постановою КМУ від 27.05.2015 року № 340, оскільки на них невірно нанесено маркування. При цьому, конкретні порушення із наведенням відповідних пунктів цього Технічного регламенту у протоколі не вказані. Також, викладений у протоколі № 61412 висновок є незрозумілим та суперечливим, оскільки встановлюючи вказане порушення випробувачі визначили його позначкою «+», що має розумітися як вимога, яка виконана ФОП ОСОБА_1 . Тобто, із всього переліку порушень, які викладені в Акті перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 р. № 1806, з протоколами випробувань узгоджується лише одне з наведених порушень - порушення п. 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2015 р. № 1067 лише стосовно однієї позиції з наданих для випробування зразків продукції. Проте, ідентичність цих зразків відібраним у позивача зразкам викликає розумні сумніви з вищенаведених підстав. Враховуючи наведені обставини колегія суддів приходить до висновку, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29.11.2018 р. № 255 про відбір зразків продукції від ФОП ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Згідно до положень ч. 1 ст. 4 КАС України похідна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Враховуючи, що в результаті неправомірного рішення про відбір зразків продукції було здійснено такий неправомірний відбір, тобто зразки були отримані з порушенням встановленої законодавством процедури, відповідно й рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів є неправомірним та підлягає скасуванню. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно до положень ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Оскільки висновки суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення адміністративного позову. Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 р., та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 . Положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як встановлено матеріалами справи, позивач при зверненні до суду першої інстанції із зазначеним адміністративним позовом сплатив у визначеному Законом порядку судовий збір у розмірі 6 915,60 грн., що підтверджується квитанціями № ПН4605 від 20.03.2019 року та № ПН1758 від 25.03.2019 року (а.с. 4, 76). Крім того, при зверненні до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 25 933,50 грн., що підтверджується квитанціями № 1402389156.1 від 08.07.2019 року, № 1424224074.1 від 31.07.2019 року та № 1424236710.1 від 31.07.2019 року (а.с. 97, 214). Колегією суддів встановлено, що позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у загальному розмірі 32 849,10 грн. Таким чином, з огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області підлягає стягненню сплачений ФОП ОСОБА_1 судовий збір за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 32 849,10 грн. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року скасувати, прийняти у справі № 420/1668/19 нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 29.11.2018 року № 255 про відбір зразків продукції від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 15.01.2019 року №№ 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996; вул. 7-а Пересипська, 6, м. Одеса, 65042) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) судові витрати у сумі 32 849 (тридцять дві тисячі вісімсот сорок дев`ять) гривень 10 копійок. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Кравченко К.В. Запорожан Д.В.