Постанова Дніпровський апеляційний суд № 206/5854/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/54/20 Справа № 206/5854/19 Суддя у 1-й інстанції - Малихіна В.В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Довгаля С.М. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2019 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, інваліда І групи, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, за участю - особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адвоката - Довгаль С.М., законного представника потерпілого - ОСОБА_2 , адвоката - Щербини Ю.О., ВСТАНОВИВ: Постановою судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2019 року, визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, та призначено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є малолітнім сином ОСОБА_1 , в період з 02.09.2019 року по 07.10.2019 року, будучи учнем 4 класу, знаходячись в межах КЗО НВК № 70 ДМР, за адресою: м. Дніпро, вул. Г. Радієвського, 1, систематично вчиняв булінг відносно учня 4 класу ОСОБА_4 , за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 173-4 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції адвокат Довгаль С.М. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не надано належну оцінку всім наявним доказам, що суперечить засадам всебічного та повного дослідження всіх обставин та призвело до винесення незаконної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Вказує, що оскаржувана постанова суду першої інстанції заснована виключно на показах допитаних в судовому засіданні представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Щербини Ю.О., свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .. Але при цьому суд не звернув увагу на те, що він розглядав цю справу виключно в рамках протоколу про адміністративне правопорушення № 456243, складеного 10 жовтня 2019 року інспектором ЮП Самарського ВП капітаном поліції Грищенко Наталією Михайлівною, згідно якого склад адміністративного правопорушення полягає в тому, що «гр. ОСОБА_1 несе відповідальність за те, що в період з 02.09.2019 р. по 07.10.2019 р. мал. син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учень 4 класу, знаходячись в межах СЗШ № 70 за адресою: вул. Г. Радієвського, 1, м. Дніпро, систематично вчиняв булінг відносно учня 4 класу ОСОБА_4 ». Але при цьому жодна з вищезазначених осіб, допитаних в судовому засіданні, не навела жодного доказу того, що малолітній ОСОБА_3 вчиняв хоча б якісь дії, які можна розцінити саме як боулінг, стосовно свого однокласника ОСОБА_4 саме в період з 02.09.2019 р. по 07.10.2019 р.. При цьому стороною захисту буквально кожному з них задавалося питання про те, чи можуть вони підтвердити хоча б одну конкретну дату, ОСОБА_3 такі дії вчинялись, проте ніхто жодного разу ствердно на запитання не відповів. Також суд в оскаржуваній постанові посилається на протокол № 2 засідання робочої групи з розгляду скарги ОСОБА_1 від 08.10.2019 року та клопотання на адресу Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (а. с. 2-3). Проте в цьому протоколі знову ж жодним чином конкретно не зафіксовано хоча б якихось дій з боку малолітнього ОСОБА_3 , які можна розцінити саме як боулінг, стосовно свого однокласника ОСОБА_4 саме в період з 02.09.2019 р. по 07.10.2019 р.. Але при цьому за наслідками розгляду цього протоколу робиться висновок про двосторонній булінг. Звертає увагу, що в оскаржуваній постанові суду першої інстанції робиться посилання на відеозапис з класної кімнати 4 класу КЗО НВК № 70 ДМР, де зафіксовано, як при вході до класної кімнати ОСОБА_4 , ОСОБА_3 висловлюється на його адресу нецензурно. Це не відповідає дійсності. На відеозапису у тій його частині, яка була переглянута безпосередньо в судовому засіданні, жодних нецензурних слів як з боку ОСОБА_3 , так і з боку ОСОБА_4 чи будь-кого з інших учнів не прозвучало. І в постанові не вказується, яке саме слово суд вважає нецензурним і коли саме це, на думку суду, нецензурне слово з боку ОСОБА_3 було висловлене. Вказує, що судом не встановлено в якій формі ОСОБА_3 здійснив булінг однокласника. Вважає, що висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173 - 4 КУпАП, засновані виключно на припущеннях, а не конкретних фактах і доказах. Під час апеляційного розгляду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та її адвокат Довгаль С.М. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Законний представник потерпілого ОСОБА_2 та її адвокат Щербина Ю.О. заперечували проти апеляційної скарги та просили постанову суду залишити без змін. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими. Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , суддею, у відповідності з ст. ст. 245; 251; 252; 280 КУпАП, було повно встановлено всі обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності. Так, диспозиція ч. 1 ст. 173-4 КУпАП встановлює відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. Відповідно до ч. 3 ст. 173-4 КУпАП відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років несуть батьки, або особи, які їх замінюють. Під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є малолітнім сином ОСОБА_1 , в період з 02.09.2019 року по 07.10.2019 року, будучи учнем 4 класу, знаходячись в межах КЗО НВК № 70 ДМР, за адресою: м. Дніпро, вул. Г. Радієвського, 1, систематично вчиняв булінг відносно учня 4 класу ОСОБА_4 , за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 173-4 КУпАП. Вказані обставини підтверджуються зібраними по справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення АПР18 № 456243 від 10.10.2019 року; відомостями із протоколу № 2 засідання робочої групи з розгляду скарги ОСОБА_1 від 08.10.2019 року, відповідно до якого було прийнято рішення вважати ситуацію, яка склалась між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 двостороннім булінгом, оскільки обидва являються одночасно булерами та жертвами булінгу разом з клопотанням на адресу Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.2-3); колективним зверненнями на адресу директора КЗО НВК № 70 ДМР батьків учнів 4 класу із скаргами на дії ОСОБА_3 , які він чинить з початку навчального року, а саме: агресивна поведінка по відношенню до інших дітей та вчителя (а.с. 34, 35); відеозаписом із класної кімнати 4 класу КЗО НВК № 70 ДМР від 01.10.2019 року та 03.10.2019 року, переглянутим безпосередньо в судовому засіданні, де зафіксовано поведінку учнів класу, де серед іншого ОСОБА_3 порушує правила поведінки під час уроку, б`є по парті локтями, а при вході до класної кімнати ОСОБА_4 виражається на його адресу нецензурно; показами свідків даними безпосереднього в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , а також ОСОБА_8 , які чітко та послідовно вказували на наявність в діях ОСОБА_3 булінгу відносно ОСОБА_4 , у період не менший ніж вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, вказані покази узгоджуються із поясненнями даними ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Недовіряти або сумніватись в правдивості та об`єктивності показів свідків у суду апеляційної інстанції підстав немає, їх покази є послідовними та логічними і доповнюють інші докази по справі. Відповідно до підпункту 31 ст.1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Відповідно до ст.ст. 9-11 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Правопорушення, передбачене ст. 173-4 КУпАП передбачає собою наявність вини особи у формі умислу. Є вірними висновки суду першої інстанції, про те що у даному випадку дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було встановлено в якій формі ОСОБА_3 здійснив булінг однокласника, спростовуються матеріалами справи та доказами, отриманими судом першої інстанції безпосередньо під час судового розгляду. Суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову, визнавши ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП. Зважаючи на викладене, підстав для скасування постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2019 року суд апеляційної інстанції не вбачає. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Довгаля С.М. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко