Постанова 4802 № 161/17508/15-ц

Справа № 161/17508/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л. М. Провадження № 22-ц/802/46/20 Категорія: 3 Доповідач: Данилюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 січня 2020 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Данилюк В. А., суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я., з участю: секретаря судового засідання Вергуна Т. С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Мозольської О. М., відповідача ОСОБА_2 представника відповідача адвоката Мамченка І. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 жовтня 2019 року, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення в даній справі за нововиявленими обставинами. Заява мотивована тим, що 05.04.2017 у справі № 161/17508/15-ц було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача були задоволенні повністю, проведено поділ житлового будинку та земельної ділянки. Водночас вказує, що постановою Верховного Суду від 03.05.2019 у справі № 161/5413/16-ц було визнано недійсним держаний акт серії ВЛ № 013671 на право власності на земельну ділянку площею 0,0603 га кадастровий номер 0710100000:34:096:0001 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виданий 22 січня 2007 року на ім`я ОСОБА_3 , та свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , видане 15 квітня 2015 року ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0603 га кадастровий номер 0710100000:34:096:0001 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори Северюковою О. В. та зареєстроване в реєстрі за № 1-94. Тобто, обставини встановлені вищевказаною постановою Верховного Суду не були відомі і не могли бути відомими заявнику на час розгляду справи № 161/17508/15-ц, та спростовують висновки суду у цій справі. У зв`язку з цим просить заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2017 у справі № 161/17508/15-ц переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати його в частині вимог щодо поділу земельної ділянки, відмовивши в цій частині, здійснити розподіл судових витрат. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 жовтня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №161/17508/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі задоволено. Скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 5 квітня 2017 року у справі № 161/17508/15-ц. Позов задоволено частково. Проведено поділ житлового будинку з господарськими надвірними будівлями АДРЕСА_1 шляхом виділу в натурі належних співвласниками будинколодіння часток, а саме: ОСОБА_1 , як співвласнику 1/6 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 (відповідно до жовтого кольору на схемі розподілу № 2 висновку № 7142-7143 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 10.08.2016) виділити: - приміщення в житловому будинку (літ. А-1) кімнату 2-3 площею 15,0 кв. м. збільшену до нормативної площі перенесенням міжкімнатної перегородки на 0,5 м; - в прибудові (а1) кухню 2-1 площею 12,9 кв. м; - вбиральню літ. В; - 2/3 частини огорожі (1-2). ОСОБА_2 , як співвласнику 5/6 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 (відповідно до рожевого кольору на схемі розподілу № 2 висновку № 7142-7143 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 10.08.2016) виділити: - приміщення в житловому будинку (літ. А-1) кімнату 1-3 площею 11,2 кв. м, кімнату 1-5 площею 12,1 кв. м, кімнату 1-6 площею 14,7кв. м приміщення прибудови (літ.а), коридор 1-1 площею 5,1 кв. м, кімнату 1-2 площею 9,5 кв. м, ванну 1-4 площею 4,9 кв. м, кухню 1-7 площею 9,4 кв. м; - в прибудові (а1) кімнату 2-2 площею 11,9 кв. м; - сарай-гараж літ. Б-1; - літню кухню літ. Б; - 1/3 частину огорожі (1). Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 34145 грн грошової компенсації за відхилення від ідеальної частки в будинковолодінні згідно висновку № 7142-7143 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 10.08.2016. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . 610 (шістсот десять) грн 00 коп. судового збору та 1230 (одна тисяча двісті тридцять) грн 00 коп. вартості проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи. В решті позовних вимог відмовити. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що її право власності на земельну ділянку виникло не з моменту отримання нею свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке на даний час скасоване, а з моменту державної реєстрації права власності на Ѕ земельної ділянки, а тому вважає, що у суду були відсутні підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами та скасування проведеного поділу земельної ділянки, оскільки на час ухвалення судом обох рішень вона була власником Ѕ частини земельної ділянки, а отже мала право на виділ в натурі належної її Ѕ частини земельної ділянки. Крім того, позивач вказує, що з змісту заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2017, яке заявник вважає таким, що підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, не вбачається, що воно обґрунтоване рішенням Апеляційного суду Волинської області від 23.01.2017 у цивільній справі № 161/5413/16-ц, яке на даний час скасовано. Таким чином, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2017 в даній справі відмовити. Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мамченко І. О. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Позивач набула права власності на земельну ділянку згідно правовстановлюючого документу - свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Заповіт матері позивача є одностороннім правочином по розпорядженню спадковою земельною ділянкою, що належала спадкодавцю згідно державного акту на землю. Позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Мозольська О. М. в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені. Відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача адвокат Мамченко І. О. в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу не визнали та просили залишити її без задоволення. Інші учасники справи в судове засідання в суд апеляційної інстанції не з`явились. Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши позивача, представника позивача, відповідача та його представника приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Задовольняючи заяву про перегляд рішення за нововияленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що при ухваленні рішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 05.04.2017 ті обставини, що держаний акт серії ВЛ № 013671на право власності на земельну ділянку площею 0,0603 га кадастровий номер 0710100000:34:096:0001від 22 січня 2007 року на ім`я ОСОБА_3 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 від 15 квітня 2015 року є недійсними, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, оскільки були встановлені лише постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 161/5413/16-ц, а тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України є нововиявленою обставиною, а тому, з врахуванням нововиявленої обставини, в частині позовних вимог щодо поділу земельної ділянки необхідно відмовити. З такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції. Так, судом першої інстанції встановлено, що 05 квітня 2017 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі № 161/17508/15-ц ухвалено заочне рішення, яким: проведено поділ житлового будинку з господарськими надвірними будівлями АДРЕСА_1 шляхом виділу в натурі належних співвласниками будинколодіння часток, а саме: ОСОБА_1 , як співвласнику 1/6 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 (відповідно до жовтого кольору на схемі розподілу № 2 висновку № 7142-7143 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 10.08.2016) виділено приміщення в житловому будинку (літ. А-1) кімнату 2-3 площею 15,0 кв. м збільшену до нормативної площі перенесенням міжкімнатної перегородки на 0,5 м; в прибудові (а1) кухню 2-1 площею 12,9 кв. м; вбиральню літ. В; 2/3 частини огорожі (1-2). ОСОБА_2 , як співвласнику 5/6 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 (відповідно до рожевого кольору на схемі розподілу № 2 висновку № 7142-7143 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 10.08.2016) виділено приміщення в житловому будинку (літ. А-1) кімнату 1-3 площею 11,2 кв. м, кімнату 1-5 площею 12,1 кв. м, кімнату 1-6 площею 14,7 кв. м приміщення прибудови (літ.а), коридор 1-1 площею 5,1 кв. м, кімнату 1-2 площею 9,5 кв. м, ванну 1-4 площею 4,9 кв. м, кухню 1-7 площею 9,4 кв. м; в прибудові (а1) кімнату 2-2 площею 11,9 кв. м.; сарай-гараж літ. Б-1; літню кухню літ. Б; 1/3 частину огорожі (1). Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . 34145,00 грн грошової компенсації за відхилення від ідеальної частки в будинковолодінні згідно висновку № 7142-7143 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 10.08.2016; Виділено в натурі ОСОБА_1 , як співвласнику Ѕ частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (відповідно до жовтого кольору на схемі розподілу земельної ділянки № 4 висновку № 7142-7143 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 10.08.2016) частину земельної ділянки з геометричними розмірами по периметру за часовою стрілкою годинника 12,69;2,08;2,61;1,96;11,10;5,10;7,90;5,89м по перегородках житлового будинку: 8,60;7,82;8,63;7,19;8,99;28,63;1,10;1,32 м площею 0,3015 га. Виділено в натурі ОСОБА_2 , як співвласнику1/2 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (відповідно до рожевого кольору на схемі розподілу земельної ділянки № 4 висновку № 7142-7143 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 10.08.2016) частину земельної ділянки з геометричними розмірами по периметру за часовою стрілкою годинника 6,00;20,37;9,79;11,38; 7,17;8,63;7,82;8,60;5,89;7,90 м по перегородках житлового будинку: 5,10; 11,10;1,96;2,61;2,08 м площею 0,3015 га. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1297,84 грн судового збору та 2460 грн вартості проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи. У рішенні суду вказано, що згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» № 20539790 від 10.10.2008 ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/6 частки житлового будинку з господарськими надвірними будівлями АДРЕСА_1 (а.с. 9) та згідно копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 належить 5/6 частки вищезазначеного жилого будинку. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.04.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували за заповітом по 1/2 частки земельної ділянки, площею 0,0603 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на вказану частину земельної ділянки. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.12.2016 у справі № 161/5413/16-ц визнано недійсними держаний акт серії ВЛ № 013671 на право власності на земельну ділянку площею 0,0603 га кадастровий номер 0710100000:34:096:0001 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виданий 22 січня 2007 року на ім`я ОСОБА_3 , та свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , видане 15 квітня 2015 року ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0603 га кадастровий номер 0710100000:34:096:0001 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори Северюковою О.В. та зареєстроване в реєстрі за № 1-94. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати. Постановою Апеляційного суду Волинської області від 23.01.2017 рішення суду першої інстанції було скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року рішення Апеляційного суду Волинської області від 23 січня 2017 року скасовано; рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 грудня 2016 року змінено в частині визначення правової підстави задоволення позову ОСОБА_2 , виключивши з його мотивувальної частини посилання на застосування ст. 120 Земельного кодексу України, як на підставу для задоволення позову в частині визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, у іншій частині рішення першої інстанції залишено в силі. Відповідно до ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Пунктом 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України визначено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а п. 3 ч. 2 цієї статті - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та ухвалити нове рішення чи змінити рішення. На підставі встановлених вище обставин справи та наведених норм права суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при ухваленні рішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 05.04.2017 ті обставини, що держаний акт серії ВЛ № 013671 на право власності на земельну ділянку площею 0,0603 га кадастровий номер 0710100000:34:096:0001від 22 січня 2007 року на ім`я ОСОБА_3 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 від15 квітня 2015 року є недійсними, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, оскільки були встановлені лише постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 161/5413/16-ц, а тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст.423 ЦПК України є нововиявленою обставиною, а тому рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2017 року у цивільній справі №161/17508/15-ц необхідно скасувати та постановити нове рішення про часткове задоволення позову. В той же час обставини, встановлені рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2017, в частині судового рішення щодо поділу житлового будинку з господарськими надвірними будівлями шляхом виділу в натурі належних співвласниками будинколодіння часток та стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . 34145,00 грн грошової компенсації за відхилення від ідеальної частки в будинковолодінні перегляду не підлягають. Розподіл земельної ділянки здійснювався у співвідношенні часток згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 від 15.04.2015, яке судом визнано недійсним, а тому суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині, оскільки рішенням Апеляційного суду Волинської області від 23.01.2017 було скасовано рішення суду першої інстанції від 01.12.2016 у справі № 161/5413/16-ц та відмовлено у позові про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину, то це і стало підставою відновлення провадження у даній справі № 161/17508/15-ц та ухвалення заочного рішення про поділ будинку та земельної ділянки. Однак, постановою Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 161/5413/16-ц було скасовано рішення Апеляційного суду Волинської області від 23.01.2017 та залишено без змін рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.12.2016 про визнання недійсними правовстановлюючих документів матері сторін та позивача на спірну земельну ділянку. Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Позивач набула права власності на земельну ділянку згідно правовстановлюючого документу - свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Заповіт матері позивача є одностороннім правочином по розпорядженню спадковою земельною ділянкою, що належала спадкодавцю згідно державного акту на землю. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За ч. 2, 3 ст. 311 того ж Закону Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення. Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду. Таким чином, сам по собі запис у реєстрі про реєстрацію права власності на Ѕ частину земельної ділянки після визнання судом недійсними правовстановлюючих документів не дає позивачу у даній справі права на поділ земельної ділянки, а тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною 1 статті 5 встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України). Зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також про невідповідність висновків суду обставинам справи. На підставі наведеного, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасування судового рішення та часткове задоволення позову. Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 жовтня 2019 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 15 січня 2020 року. Головуючий Судді