Постанова 4852 № 200/6517/19(2-а/200/577/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 січня 2020 року м. Дніпросправа № 200/6517/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2019 року (суддя Томаш В.І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування постанови, - в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 11/2901 від 29.01.2019, винесену начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Ратич Н.М. про притягнення до адміністративної відповідальності фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 69156 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2019 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було проведено позапланову перевірку на об`єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено Акт № 0000000013, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.01.2019 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.01.2019. В результаті виявлених під час перевірки порушень, начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Ратич Н.М. прийнято постанову № 11/2901 від 29.01.2019, згідно з якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 69156,00 грн. Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, Бабушкінський районний суду м. Дніпропетровська не надав належної оцінки спірним правовідносинам та положенням Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Так, статтею 1 вказаного Закону визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України. Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що постанова про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності приймається уповноваженою особою в порядку, визначеному окремим актом Кабінету Міністрів України, і під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не застосовуються норми Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, оскаржуваною постановою позивач не притягається до адміністративної відповідальності, а несе відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів. За приписами вказаної статті місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті. Враховуючи, що оскаржуваною постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради позивач до адміністративної відповідальності не притягалася, справа не підлягає розгляду місцевим загальним судом, як адміністративним. Відповідно до ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що справу вирішено загальним судом з порушенням правил підсудності, що тягне за собою скасування рішення із направленням справи на новий розгляд до належного суду. Керуючись ст.ст. 243, 318, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради задовольнити частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2019 року в адміністративній справі № 200/6517/19 скасувати. Справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Постанова суду набирає законної сили з 14 січня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 14 січня 2020 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова