Постанова 4851 № 520/9776/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2020 р. Справа № 520/9776/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Донець Л.О., Суддів: Бенедик А.П. , Гуцала М.І. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 по справі № 520/9776/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 19.09.2019, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), в якій просив суд зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 28.02.2019 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. 10.01.2019 представник позивача звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії позивачу, в якій просив Пенсійний фонд визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву по суті та направити її за належністю. Пенсійний фонд України на заяву представника позивача надав відповідь № 4779/Т-11 від 05.03.2019, в якій повідомив, що управлінням визначеним для розгляду заяви позивача про призначення пенсії є Київське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова. 28.02.2019 представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подав до відповідача заяву позивача про призначення пенсії. Листом Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова №5596-47/02-01 від 20.03.2019 повідомлено представника позивача про необхідність надати документ, підтверджуючий громадянство України, місце проживання (реєстрацію), документи про стаж, вік в оригіналах протягом трьох місяців з дня подання. Також, Індустріальним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова, за результатом розгляду заяви позивача від 10.01.2019 про призначення пенсії за віком, прийнято рішення №70 від 13.03.2019, згідно якого серед наданих заявником документів відсутні документи, які б підтверджували, що позивач є громадянином України. Вказано, що посвідчення особи, видане Міністерством внутрішніх справ Ізраїля, надане заявником, не відповідає ні формі належного документу, ні його належній чинності. Зазначено, що в управлінні відсутні відомості, що позивачу раніше призначалась пенсія. Також, вказано, що у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, з заявою про призначення пенсії позивач не звертався. Крім того, зазначено, що в управління немає правових підстав для призначення пенсії за віком позивачу. Крім того, рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 21 управління застосування пенсійного забезпечення відповідача № 4 від 20.06.2019, за результатом розгляду заяви про призначення пенсії, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з тим, що не надано документ, що підтверджує громадянство України, місце проживання (реєстрацію), документів про стаж, вік в оригіналах протягом трьох місяців з дня подання заяви про призначення пенсії. Суд першої інстанції, під час розгляду справи, дійшов до висновку, що заявником, разом із заявою про призначення пенсії, в порушення приписів Порядку №22-1, відповідачу не надано паспорт (або іншій документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік), що свідчить про обґрунтованість прийнятого рішення про відмову в призначені пенсії позивачу. Відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно та в межах повноважень, визначених законодавством, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Частиною 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Згідно до абз. 1 п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 визначено перелік документів, що додаються до заяви про призначення пенсії за віком. Згідно з п. 2.22 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання. Відповідно до п. 2.23 Порядку № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. Згідно з п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Відповідно до п. 1.6 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Абзацом 1 п. 2.9 Порядку № 22-1 передбачено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Згідно зі ст. 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну. Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» встановлено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України. За обставинами справи, до заяви про призначення пенсії позивачем додано наступні документи: довіреність представників (оригінал); посвідчення особи №319504270, видане органом відділення МВС в м. Хайфа, 24.02.1998 року (оригінал для ознайомлення та нотаріально засвідчена копія); ІПН (оригінал для ознайомлення та нотаріально засвідчена копія); трудова книжка (оригінал для ознайомлення та нотаріально засвідчена копія). Колегія суддів зауважує на тому, що вказане посвідчення особи, яке видано Державою Ізраїль, не підтверджує громадянство України у розумінні Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Проте, в матеріалах справи міститься копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 на прізвище та ім`я - ОСОБА_1 , який виданий 11.12.1997 та дійсний до 11.12.2007. Абзацом 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну. Відповідно до ч. 7 ст. 22 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація: назва держави; назва документа; тип документа; код держави; номер документа; ім`я особи; громадянство; дата народження; унікальний номер запису в Реєстрі; стать; місце народження; дата видачі документа; уповноважений суб`єкт, що видав документ (код); дата закінчення строку дії документа; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи; дані про перебування на консульському обліку (за бажанням особи або її представника, представника закладу, який виконує функції опікуна чи піклувальника над особою). Згідно з абз. 1 п. 1 розділу V «Перехідні положення» Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов`язковій заміні. Підпунктом 2 п. 89 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152, паспорт для виїзду за кордон визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується у разі закінчення строку його дії або прийняття рішення про його обмін до закінчення строку його дії. Колегія суддів зауважує на тому, що, на момент подання заяви про призначення пенсії, паспорт позивача для виїзду за кордон № НОМЕР_1 був недійсним, так як строк його дії закінчився 11.12.2007. Доказів продовження строку дії паспорту до суду позивачем не надано. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення про призначення пенсії за віком, передбаченого ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки до заяви про призначення пенсії не додано документ, що підтверджує громадянство України. При цьому, колегія суддів зазначає, що закінчення терміну дії паспорту громадянина України не позбавляє особу гарантованих прав та свобод. Особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, реалізація якого повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядком № 22-1. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2018 по справі № 805/465/18-а. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень з боку дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком у зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує громадянство України. Відповідачем правомірно вказано на недоліки заяви про призначення пенсії з підстав ненадання необхідних документів. Стосовно посилання позивача в апеляційній скарзі на рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009, колегія суддів зазначає, що вказане рішення не може бути застосовано до спірних правовідносин, так як стосується виключно питання припинення виплати раніше призначеної на території України пенсії і не регулює питання призначення пенсії. З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню. Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 по справі № 520/9776/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.О. Донець Судді А.П. Бенедик М.І. Гуцал