Постанова 4850 № 360/3644/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2020 року справа №360/3644/19 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., секретар судового засідання - Сухов М.Є., за участю: представника позивача - Галіциної Д.С., діючої на підставі довіреності від 08.01.2020 року № 28, розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року у справі № 360/3644/19 (головуючий І інстанції Шембелян В.С., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, - В С Т А Н О В И В: 19.08.2019 року позивач - Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просив стягнути з ОСОБА_1 відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання. Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про визнання поважними причини пропущення строку звернення до суду з позовом (а.с. 8-9). В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до п. 1 (абз. 6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Інституту, і відповідачем 27.08.2018 року ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання «відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу». 11 січня 2019 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений зі списків особового складу Інституту наказом від 11.01.2019 року № 8 через небажання продовжувати проходження служби на офіцерських посадах. Після розриву контракту у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку. Починаючи з 2007 року позивач відповідно до вимог законодавця, в межах строку позовної давності - 3 роки, постійно здійснював позовну роботу та забезпечував відшкодування державних витрат на утримання курсантів під час навчання у випадках, визначених законом. У своїй роботі Інститут керувався Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 03.08.2011 року (категорія справи № 6-5197св10, головуюча Дьоміна 0.0.) згідно якої «спір у справі, яка розглядається, випливає з договірних правовідносин між сторонами, однією з яких є фізична особа, регулюються ЦК України». Зважаючи на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України Інститут забезпечував позовну роботу виключно за правилами цивільного судочинства. Підтвердженням цього є той факт, що до теперішнього часу в провадженнях судів розглядаються справи за № 214/7378/17, № 636/833/18, № 236/1689/18, № 337/553/19, а в травні 2019 року завершився розгляд справ № 643/3188/19 на користь Інституту. В березні 2019 року Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 13.03.2019 року у справі № 723/18/17 визначилась щодо предметної юрисдикції даної категорії спорів та фактично вплинула на розгляд справ, які до теперішнього часу перебували та ще перебувають в провадженнях судів за правилами цивільного судочинства. Пропуск встановленого строку звернення до адміністративного суду зумовлений лише тим, що до існування постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17 позови інституту розглядались виключно за правилами цивільного судочинства та в межах трирічного строку позовної давності. Позивач також зазначив, що з січня 2019 року (початок бюджетного року) по липень 2019 року Інститут не одержував з бюджету видатків на потреби по сплаті судового збору, що унеможливлювало позовну роботу в цілому. Одразу після надходження коштів, Інститут здійснив сплату судового збору та направив на адресу Луганського окружного адміністративного суду зазначений позов. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 року позовну заяву залишено без розгляду (а.с. 62-64). Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, оскільки про рішення Великої Палати Верховного суду від 12.12.2018 року у справі № 804/285/16 позивачу стало відомо 16.05.2019 року після відмови у відкритті провадження за правилами цивільного судочинства. Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідач судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив доводи апеляційної скарги і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. 27.08.2018 року між Міністерством оборони України в особі начальника факультету військової підготовки НТУ «ХПІ» та старшим солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (а.с. 10-11). Наказом Міністерства оборони України від 17.08.2018 року № 139 згідно із сумісним наказом Міністра оборони України та Міністра освіти і науки України від 12.02.2018 року № 4ДСК/1ДСК «Про організацію прийому в 2018 році курсантів та студентів на навчання до вищих навчальних закладів для підготовки військових фахівців з вищою освітою» відповідача зараховано на навчання на перший курс Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за спеціальністю 254 «забезпечення військ (сил)» (а.с.12). Згідно наказом Міністерства оборони України від 11.01.2019 року № 8 старшого солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу інституту та усіх видів забезпечення (а.с. 14-15). Згідно довідок-розрахунків про нараховане грошове забезпечення, нарахування за відшкодування речового майна, яке було видано, але не вислужило встановленого строку, витрат на харчування та витрат на проживання курсанта 1 курсу ОСОБА_1 за період з 27.08.2018 року по 11.01.2019 року вбачається, що розмір витрат складає 62696,36 грн (а.с. 19-20). Згідно з відміткою на штемпелі на поштовому конверті позовна заява подана до суду засобами поштового зв`язку 14.08.2019 (а.с. 25), тобто з пропущенням тримісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого абзацом другим частини 2 статті 122 КАС України. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві або у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду та позовну заяву залишено без розгляду. Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції не дослідив надані позивачем документи для підтвердження відсутності фінансування на потреби з оплати судового збору. Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно довідки про зміни до кошторису на 2019 рік вбачається, що кошти для організації позовної роботи надійшли тільки в червні 2019 року (а.с. 33-36). Таким чином, тільки з червня 2019 року позивач міг звернутися до суду з позовними вимогами про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання). З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції визнає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом. Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Частиною 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Згідно п. 7 постанови КМУ від 12.07.2006 року № 964 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» встановлено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. Суд першої інстанції взагалі не з`ясував чи мала місце відмова відповідача добровільно відшкодувати витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, тобто дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України питання дотримання строків звернення до суду вирішується безпосередньо при відкритті провадження у справі і не може бути залишеним відкритим, бо відкриття провадження у справі під умовою законодавцем заборонений. З огляду на викладене, суд першої інстанції безпідставно позбавив позивача права на судовий захист, внаслідок чого ухвалу суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Керуючись ст. ст. 122, 123, 195, 241, 250, 310, 315, 320, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» - задовольнити. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року у справі № 360/3644/19 за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат - скасувати та направити справу до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Повний текст постанови складений 9 січня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий І.В. Геращенко Судді Т.Г. Арабей Г.М. Міронова