Постанова 4807 № 334/8395/18

Дата документу 09.01.2020 Справа № 334/8395/18 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/595/20 Головуючий у 1-й інстанції: Козлова Н.Ю. Є.У.№ 334/8395/19 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: Головуючого: Кочеткової І.В., суддів: Кримської О.М., Дашковської А.В. розглянув у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2019 року, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Запоріжтрансформатор» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зазначав, що наказом №89 від 07.08.2018 року його звільнено з посади начальника дільниці гальванопокриттів на дільниці гальванопокриттів апаратному цеху ПрАТ «Запоріжтрансформатор» за п.1 ст. 40 КЗоТ у зв`язку із скороченням штату. Посилаючись на порушення відповідачем вимого трудового законодавства при його вивільненні, просив суд поновити його на роботі та стягнути заробітну плати за час вимушеного прогулу. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Запоріжтрансформатор» про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу передано на розгляд господарського суду Запорізької області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (№908/2828/19). Судове рішення мотивовано тим, що у жовтні 2019 року господарським судом відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Запоріжтрансформатор», а тому справа про поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підсудна суду загальної юрисдикції і підлягає передачі на розгляд господарського суду в межах справи про банкрутство. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду. За приписами частин другої ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5, 6, 9,10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.9 ч.1 ст. 353 ЦПК України). В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на такі обставини. Передаючи справу на розгляд до господарського суду з посиланням на ст. 31 ЦПК України і ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підсудна Ленінському районному суду Запорізької області, оскільки з моменту порушення провадження у справі про банкрутство відповідач перебуває в особливому правовому режимі, внаслідок змін у правовому статусі відповідача справа належить до виключної підсудності іншого суду - господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За приписами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Встановлено, що справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ«Запоріжтрансформатор» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу прийнята до провадження Ленінського районного суду м. Запоріжжя 14.11.2018 року з дотриманням правил підсудності. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 року господарським судом Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/2828/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор», введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т.2 а.с. 101-105). Відповідно до ст. 10 ч. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(діяв на момент звернення до суду із позовом та втратив чинність 21.10.2019 року) - суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Положення ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» також знайшло своє відображення у статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, в частині 2 якої зокрема зазначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника». Згідно до вимог ст. 20 ч.1 п.8 ГПК України - господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. Верховний Суд у постанові від 06.04.2018 у справі № 925/1874/13 наголосив, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної масив тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що справа не підсудна Ленінському районному суду м. Запоріжжя іу відповідності до ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства передав її на розгляд до господарського суду Запорізької області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (908/2828/19) для розгляду по суті в межах цієї справи. Помилкове посилання суду першої інстанції на ст. 31 ЦПК України, якою врегульовані наслідки порушення територіальної юрисдикції, не призвели до неправильного вирішення питання щодо застосування до спірних правовідносин положень ст.7 ч.3 Кодексу України з процедур банкрутства. Вказаний недолік оскаржуваного рішення підлягає усуненню у спосіб, передбачений ст. 376 ЦПК України шляхом його зміни і виключення із його мотивувальної частини посилання на ст.31 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2019 року у цій справі змінити, виключивши із її мотивувальної частини посилання на ст.31 ЦПК України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Головуючий: І.В.Кочеткова Судді: О.М. Кримська А.В.Дашковська