Постанова 4852 № 280/1730/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 280/1730/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2019 р. (суддя Сіпака А.В.) в адміністративній справі №280/1730/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганенко Олександра Олександровича, Головного управління Держпраці у Запорізькій області, про визнання дій незаконними та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати скасувати повністю постанову № ЗП 1342/1150/НП/АВ/СПТД-ФС, прийняту Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області 16.08.2018 про накладення штрафу в розмірі 372300 грн. на підставі абз. 7 частини 2 статті 265 КЗпП України за ненадання посадовій особі ГУ Держпраці у Запорізькій області необхідних для проведення заходу контролю документів та пояснень, визнати протизаконними дії заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганенко О.О., пов`язані з реалізацією спірної постанови. В обгрунтування позову позивач вказував на притягнення його до відповідальності за відсутності факту скоєння ним правопорушення. Натомість, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2018, залишеним без змін рішенням Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі № 808/1790/18 визнана незаконною постанова про накладення штрафу за результатами перевірки. Спірна постанова № ЗП 1342/1150/НП/АВ/СПТД-ФС є похідною від постанови, яка скасована судом у справі № 808/1790/18, тому законні підстави для накладення штрафу відсутні. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2019 р., ухваленим за результатами розгляду справи в порядку загального позовного провадження, позовні вимоги задоволено частково. Суд скасував постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 1342/1150/НП/АВ/СПТД-ФС від 16.08.2018, винесену Головним управлінням Держпраці України у Запорізькій області. В іншій частині позовних вимог суд відмовив. Рішення суду оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву без задоволення. На думку скаржника, факт ненадання позивачем документів та створення перешкод у діяльності інспектора ГУ Держпраці у Запорізькій області є очевидним, оскільки визнано самим позивачем. Законні вимоги контролюючого органу позивачем не виконувались, документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, не надавались, що і стало підставою для накладення штрафу спірною постановою. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене іршення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване. На думку позивача, суд апеляційної інстанції взагалі не повинен був відкривати апеляційне провадження, оскільки відповідачем пропущено строк на апеляційне оскарження, апеляційна скарга складена співробітниками низької кваліфікації та містить маніпулятивне мотивування. Сторони просили здійснювати апеляційний розгляд справи без їх участі. Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою сторін. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі. За результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, 11.04.2018 о 13 год. 30 хв. в приміщенні гаражів № 620, 621, 622, які знаходяться у приватній власності ФОП ОСОБА_1 та розташовані в гаражному кооперативі "Скіф", знаходилась одна особа, ОСОБА_2 . Він перебував в гаражному приміщенні та займався виробництвом меблів в одязі, схожому на робочий, що зафіксовано засобами відеотехніки. В усних поясненнях, що зафіксовано засобами відеотехніки, ОСОБА_2 було сказано, що він проходить навчання з виробництва меблевого гарнітура впродовж тижня у ФОП ОСОБА_1, стверджував, що найманих працівників у ФОП ОСОБА_1 взагалі немає, працює він особисто; для транспортування меблів наймає водія з особистим автомобілем; зі слів ОСОБА_2 заробітну плату або винагороду за виконувану роботу він не отримував, трудовий договір чи будь які інші договори (про навчання чи стажування) не підписували. Із пояснень сторожів гаражного кооперативу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в приміщенні вказаних вище гаражів впродовж кількох років, регулярно в різний час приїздять одни й тіж люди в кількості трьох осіб на роботу з виробництва меблів. Із письмових пояснень ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_2 є колегою позивача та клієнтом з придбання меблів та намагався особисто змайструвати собі меблі на обладнанні та під керівництвом позивача. За результатом інспекційного відвідування складено Акт №ЗП641/572/АВ від 13.04.2018, згідно з Розділом ІІІ якого виявлені порушення: ч.1 та ч.3 ст. 24 КЗпП України. 13.04.2018 відповідачем прийнято Припис про усунення виявлених порушень №ЗП641/572/АВ/П. 04.05.2018 відповідачем винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП641/572/АВ/П/ТД-ФС, якою накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у сумі 111690 грн. Відповідно до наказу № 1091 від 18.07.2018 про проведення інспекційного відвідування, направлення на проведення інспекційного відвідування № 505 від 18.07.2019, інспекторами було здійснено спробу інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 для перевірки стану виконання припису №ЗП641/572/АВ/П від 13.04.2018. В ході інспекційного відвідування документальне підтвердження про виконання даного припису, а також документи щодо використання найманої праці, ведення яких передбачено законодавством про працю, позивач надати відмовився. У звязку з ненаданням обєктом відвідування документів та неможливістю проведення інспекційного відвідування було складено Вимогу про надання документів у строк до 25.07.2018 та Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 20.07.2018 № ЗП1342/1150/НП та зупинено строк проведення інспекційного відвідування до 25.07.2018. 25.07.2018 позивач до ГУ Держпраці у Запорізькій області не зявився, документи, зазначені у Вимозі не надав.У звязку з цим був складений Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 25.07.2018 № ЗП1342/1150/НП/АВ.16.08.2018 уповноваженими посадовими особами було винесено постанову про накладення штрафу № ЗП1342/1150/НП/АВ/СПТД-ФС, відповідно до якої на ФОП ОСОБА_1 , на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, було накладено штраф у розмірі 372300 грн. Частково задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірну постанову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не вчинялось жодних перешкод у діяльності інспекторів праці, сам по собі факт складання актів про неможливість проведення інспекційного відвідування, та вимоги не свідчить про вчинення активних дій позивачем для перешкоджання проведенню інспекційного відвідування. Як вбачаєься зі змісту спірної постанови, до позивача застосовано штраф на підставі абз. 7 частини 2 статті 265 КЗпП України. Цією нормою передбачено, що вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Згідно абз. 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Відповідно до абз.6 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Таким чином, для застосування штрафу на підставі абз. 7 частини 2 статті 265 КЗпП України необхідним є обставина проведення перевірки саме з питання порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі. Як вбачається з направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю), інспекційне відвідування з 12.04. по 20.04.2018 стосувалось перевірки додержання законодавствапро працю, тому законні підставі для накладення штрафу у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, на думку колегії суддів, відсутні. Крім того, колегія суддів вважає правильним врахування судом першої інстанції обставин, встановлених рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2018 по справі № 808/1790/18, яким позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до першого заступника начальника Головного управління Держпраці України у Запорізькій області Дановського В.В. були задоволені частково, визнано протиправною та скасовано постанову ГУ Держпраці у Запорізькій області № ЗП641/572/АВ/П/ТД-ФС від 04.05.2018 про стягнення штрафу у розмірі 111690 грн. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду у даній справі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 було залишено без змін. За змістом цього рішення підставою для прийняття відповідачем спірної постанови та притягнення позивача до фінансової відповідальності були висновки відповідача щодо протиправного допущення позивачем до роботи без укладення трудового договору - ОСОБА_2 Суд встановив обставину відсутності доказів, які б обґрунтовували факт порушення ОСОБА_1 приписів ст. 24 Кодексу Законів про працю України. Також, Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю надано право інспекторам ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що інспектори мали можливість ознайомитися в період проведення інспекційного відвідування із будь-якою документацією стосовно працевлаштування працівників позивача за місцем його знаходження. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, оскаржена постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає. Апеляційна скарга має бути залишена без задоволення у зв`язку з тим, що наведені в ній доводи не знайшли свого підтвердження при її розгляді. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2019 р. в адміністративній справі №280/1730/19 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 18 грудня 2019 р. і може бути оскарженакасаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук