Постанова 4852 № 280/1555/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 січня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1555/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року в адміністративній справі № 280/1555/19 (головуючий суддя першої інстанції Калашник Ю.В., рішення у повному обсязі складено 06.09.2019 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: Позивач 08.04.2019 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 12.03.2019 №ЗП591/565/АВ/П/ТД-1ФС про накладення штрафу в розмірі 1126710 грн.. В обґрунтування позовних вимог зазначено про порушення порядку проведення перевірки, оскільки наказу про проведення інспекційного відвідування №245 від 31.01.2019 року позивачу для ознайомлення пред`явлений не був, з яких підстав призначена перевірка позивачу не відомо. Під час інспекційного відвідування відповідачем встановлено, що 9 осіб допущено до роботи без укладення трудових договорів, що порушує вимоги ч.1, 3 ст.24 КЗпП України, проте товариством були надані для ознайомлення договори підряду, які укладені із зазначеними в акті особами, а також були надані пояснення, що вказані 9 осіб не перебувають з ТОВ «Запоріждомнаремонт» в трудових відносинах, з ними існують цивільно-правові договірні відносини, тому застосування ч.1, 3 ст.24 КЗпП України є протиправним. Також були надані акти приймання-передачі виконаних робіт за договорами підряду. Проте, перевіряючими в акті зроблено незаконний висновок про те, що вказані правовідносини мають ознаки трудових. Звертає увагу суду на те, що умови цивільних договорів із вищезазначеними особами чітко встановлюють, що підрядники виконують роботи на свій ризик, самостійно організовують виконання робіт, не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Запоріждомнаремонт». Підрядники не входили до штату позивача, що підтверджується штатним розкладом, облік їх робочого часу позивачем не здійснювався, що вказує на відповідність відносин між підрядниками та позивачем ознакам цивільно-правового договору. Тож, кваліфікувати цивільно-правові відносини як трудові, зобов`язувати підприємство та фізичну особу укладати трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або ж визнати наявний між ними договір недійсним не входить до компетенції ГУ Держпраці у Запорізькій області. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та потсановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач подав до апеляційного суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із перебування представника в іншому судовому засіданні. Колегія суддів вказане клопотання не приймає до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів на його підтвердження, відповідач про розгляд справи в апеляційній інстанції повідомлений заздалегіть (відмітка про отримання повідомлення відповідачем - 13.12.2019 року), явка представника судом не визнавалась обов`язовою. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне. Позивач - ТОВ «Запоріждомнаремонт» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42262361), зареєстровано 25.06.2018 року (номер запису: 1 103 102 0000 044887). Види діяльності: Код КВЕД 28.91 Виробництво машин і устатковання для металургії; Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; Код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; Код КВЕД 43.11 Знесення; Код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; Код КВЕД 43.91 Покрівельні роботи; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; Код КВЕД 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (основний); Код КВЕД 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; Код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів. В період з 11.02.2019 року по 18.02.2019 року на підставі наказу ГУ Держпраці у Запорізькій області №245 від 31.01.2019 року інспектором праці ГУ Держпраці у Запорізькій області Бохан Н.В., проведено інспекційне відвідування товариства, за результатами якого 18.02.2019 року складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗП591/565/АВ (а.с.13-19, 97). Вказаним актом інспекційного відвідування зафіксовані порушення позивачем: ч.ч. 1, 3 ст.24 КЗпП України, а саме: 9 осіб допущено до роботи без укладення трудових договорів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . На підставі висновківвказаного акту відповідачем 18.02.2019 року винесено припис №ЗП591/565/АВ/П, яким позивача зобов`язано, серед іншого, усунути порушення вимог ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України у строк до 01.04.2019 року (а.с.20). 12.03.2019 року заступником начальника прийнято постанову про накладення штрафу № ЗП591/565/АВ/П/ТД-1ФС, якою до позивача відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 1126710,00 грн. (а.с.22-23). Позивач не погодився із постановою про накладення штрафу та оскаржив її до суду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що у разі, якщо позивач вважав, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення інспекційного відвідування, то відповідно мав право не допускати посадових осіб Держпраці до проведення такого відвідування, проте таким правом позивач не скористався. В свою чергу, допуск посадових осіб ГУ Держпраці у Запорізькій області до проведення перевірки невілює допущені процедурні порушення, а предметом розгляду адміністративної справи повинні бути результати інспекційного відвідування, а саме постанова про накладення штрафу. Щодо встановленого порушення ч.ч.1, 3 ст.24 КЗпП України, суд першої інстанції зазначив, що з огляду на предмет укладених договорів та поняття трудового договору, аргументи позивача про цивільно-правовий характер відносин між позивачем та фізичними особами, зазначеними в акті інспекційного відвідування, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до абз.3 ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 20 вересня 2007 року №877-V (далі по тексту - Закон №877) заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Згідно із ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (в редакції на час спірних правовідносин, скасований 14.05.2019 року) визначалась процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування). У відповідності до приписів пунктів 2, 3 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Відповідно до пп.3 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. Позивачем підстави призначення інспекційного відвідування, як і сам наказ не оскаржуються, а відтак судом апеляційної інстанції не перевіряються. Посилання апелянта на ту обставину, що посадові особи не мали права на проведення перевірки, оскільки порушений порядок її проведення, а саме: позивачу не був пред`явлений до початку проведення перевірки наказ про призначення інспекційного відвідування, колегією суддів до уваги не приймається з огляду на наступне. Відповідно до пункту «с» статті 15 Конвенції Міжнародної організації праці 1947 року №81 з урахуванням винятків, які можуть бути передбачені національним законодавством, інспекторам праці слід вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги, доведеної до їхнього відома, на недоліки або порушення правових норм і утримуватися від повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що інспекційне відвідування було проведене у зв`язку з отриманням такої скарги. Також, відповідно до пункту «с» статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці 1947 року №81 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право здійснювати будь-який огляд, перевірку, чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно із підпунктом «а» частини 1 статті 12 Конвенції МОП 1947 року №81 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції. Згідно з пунктом 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. З аналізу зазначеної норми можливо зробити висновок, що якщо перевірка стосується виявлення неоформлених трудових відносин, то погодження з об`єктом відвідування не є обов`язковим. Більш того, про таке відвідування відповідач мав право не повідомляти. Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. З вищевикладених правових норм слідує, що документами, якими має бути забезпечений інспектор праці під час інспекційного відвідування є службове посвідчення та направлення на здійснення контрольного заходу. Оскільки, позивач допустив до проведення інспекційного відвідування інспектора, суд першої інстації дійшов висновку, що позивача було ознайомлено із службовим посвідченням та направленням. З наведених вище норм також вбачається, що у разі, якщо позивач вважав, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення інспекційного відвідування, то він відповідно мав право не допускати посадових осіб Держпраці до проведення інспекційного відвідування, проте таким правом позивач не скористався. Як зазначалось вище, наказ про призначення інспекційного відвідування, в тому числі і підстави його прийняття, до теперішнього часу позивачем не оскаржені. В свою чергу, допуск посадових осіб ГУ Держпраці у Запорізькій області до проведення перевірки невілює допущені процедурні порушення, а предметом розгляду адміністративної справи повинні бути результати інспекційного відвідування, а саме постанова про накладення штрафу. Щодо встановленого порушення ч.ч.1, 3 ст.24 КЗпП України колегія суддів зазначає наступне. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, проведеним інспекційним відвідуванням встановлено, що використовуючи найману працю, ТОВ «Запоріждомнаремонт» укладало договори цивільно-правового характеру (підряду), які носять ознаки трудових договорів, без укладення трудового договору та повідомлення органів фіскальної служби про прийняття працівників на роботу. Так, судами встановлено що ТОВ «Запоріждомнаремонт» з фізичними особами укладені договори підряду про виконання робіт, а саме: - договір №64 від 03.10.2018 року, укладений з ОСОБА_1 на виконання загальнобудівних, архітектурних робіт на будівельному майданчику МБЛЗ №4 на ПрАТ «ММК ім.Ілліча» за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, 1; - договори №210 від 05.11.2018 року, №25 від 08.01.2019 року укладені з ОСОБА_1 на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву комплексу машин безперервного лиття заготовок №4 на ПрАТ «ММК ім.Ілліча» за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул.Левченка, буд.1; - договори №21 від 03.09.2018 року, №51 від 03.10.2018 року, №201 та від 05.11.2018 року, укладені з ОСОБА_2 на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву електорофільтру за котлом ТЕЦ для спалювання біопалива електричною потужністю 6МВт в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу; - договори №4 від 03.09.2018 року, №49 від 03.10.2018 року, №198 від 05.11.2018 року, укладені з ОСОБА_3 на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву електорофільтру за котлом ТЕЦ для спалювання біопалива електричною потужністю 6МВт в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу; - договори №24 від 03.09.2018 року, №50 від 03.10.2018 року, №199 від 05.11.2018 року, укладені з ОСОБА_4 на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву електорофільтру за котлом ТЕЦ для спалювання біопалива електричною потужністю 6МВт в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу; - договори №1 від 03.09.2018 року, №48 від 03.10.2018 року, №197 від 05.11.2018 року, укладені з ОСОБА_5 на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву електорофільтру за котлом ТЕЦ для спалювання біопалива електричною потужністю бМВт в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу; - договори №3 від 03.09.2018 року, №52 від 03.10.2018 року, №207 від 05.11.2018 від, укладені з ОСОБА_6 на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву електорофільтру за котлом ТЕЦ для спалювання біопалива електричною потужністю 6МВт в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу; - договори №67 від 03.10.2018 року, №211 від 05.11.2018 року, №26 від 08.01.2019 року, укладені з ОСОБА_7 на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву комплексу машин безперервного лиття заготовок №4 на ПрAT «ММК ім.Ілліча» за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, буд.1; - договори №110 від 03.10.2018 року, №208 від 05.11.2018 року, №33 від 08.01.2019 року, укладені з ОСОБА_8 на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву комплексу машин безперервного лиття заготовок №4 на ПрАТ «ММК ім.Ілліча» за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, буд.1; - договір від 08.01.2019 року №35, укладений з ОСОБА_9 на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву комплексу машин безперервного лиття заготовок №4 на ПрАТ «ММК ім.Ілліча» за адресою Донецька обл., м.Маріуполь вул.Левченка, 1 (а.с.24-75). Перевіркою наданих ТОВ «Запоріждомнаремонт» договорів підрядів, актів прийому виконаних робіт встановлено, що в цивільно-правових договорах, укладених між підприємством (замовник) та вказаними вище особами (виконавці) вбачаються ознаки трудових відносин. Предметами вказаних договорів є будівельно-монтажні роботи, що є процесом праці, при цьому в договорах не вказується кінцевий результат послуг із зазначенням кількісних та якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто не мають на меті досягнення кінцевого результату. При цьому, вказані договори підряду не містять переліку та об`єму певних робіт, умов оплати та ціни робіт, або суми винагороди або кошторису. Договори підряду заключались із зазначеними вище собами на певний строк, що притаманно строковому трудовому договору. Згідно частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. У відповідності до частини 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Загальне визначення цивільно-правового договору надається у статті 626 Цивільного кодексу України: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 628 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство. Цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт. Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Тому цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Предметом трудових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи. Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне. Одними з основних видів діяльності ТОВ «Запоріждомнаремонт» є: Код КВЕД 28.91 Виробництво машин і устатковання для металургії; Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; Код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання. Зазначені роботи відносяться за КВЕД до робіт постійного характеру ТОВ «Запоріждомнаремонт», тобто їх можуть виконувати штатні працівники підприємства. Окрім того, як встановлено судом посади монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій передбачені у штатному розписі товариства та декілька посад на початок 2019 року були вакантними. Дозволи на виконання зазначених робіт фізичними особами, залученими підприємством за цивільно-правовими договорами у вказаних осіб, відсутні. Разом з цим, відповідно до вимог п.6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (далі по тексту - Порядок №1107), дозвіл за відповідною формою видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Проте, Порядком №1107 до суб`єктів отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки виконавця, що здійснює роботу на умовах цивільно-правового договору, не віднесено. З наведеного слідує, що умови виконання робіт підвищеної небезпеки не допускають їх виконання та допущення до їх виконання на підставі договору підряду. Вказані роботи виконуються виключно в межах трудових відносин з метою дотримання правил безпеки. Як вбачається з актів виконаних робіт за договорами підряду, переліченими в акті перевірки працівниками виконувались наступні роботи: - загальнобудівні, архітектурні роботи; - будівельно-монтажні роботи по будівництву комплексу машин безперервного лиття заготовок; - будівельно-монтажні роботи по будівництву електрофільтру за котлом ТЕЦ для спалювання біотоплива; - будівельно-монтажні роботи по монтажу металоконструкцій. Акти виконаних робіт не містять обсягу виконаних робіт. Колегія суддів вважає, що вказані роботи пов`язані з ризиком для здоров`я та життя працівників, проте, будь-якої відповідальності позивача в договорах підряду не передбачено, а відтак при наявності нещасного випадку на виробництві, працівник не має будь-яких гарантій щодо отримання лікарняного, відшкодування шкоди, тощо. З договорів підряду також не вбачається, яким чином виконуються роботи працівниками, вручну, з використанням будь-яких механізмів та устаткування, та ким надаються такі механізми чи устаткування. Крім того, з договорів підрядів вбачається, що вони укладались здебільшого строком на один місяць, з деякими працівниками договори переукладались на новий строк. Посилання позивача на те, що працівники за вказаними договорами підряду виконували роботи у зручний для них час, без встановлення строку виконання таких робіт, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки від виконання робіт, зазначених у договорах підряду, залежали інші будівельні або ремонтні роботи, тобто залежав весь процес будівельних робіт на певних об`єктах. Крім того, зі змісту договорів не вбачається результатів роботи, які повинні виконати кожна з осіб, в той же час процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату (які саме послуги повинні надаватись у розумінні їх обсягу у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню та можуть бути відображені в актах виконаних робіт). Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, викладених в акті перевірки та в запереченнях на адміністративний позов, що зі змісту цивільно-правових договорів, укладених між позивачем та зазначеними вище дев`ятьма працівниками (кожним окремо), метою їх укладання є організація процесу праці. Відповідно, предметом угоди є сам процес праці, тобто виконання певної роботи (певних трудових функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. За таких обставин суд вважає, що відносини, які склалися між виконавцями та замовником передбачали виконання роботи у певний проміжок часу та мали на меті саме процес праці. Викладене свідчить про те, що директором ТОВ «Запоріждомнаремонт» фактично у різні періоди з вересня 2018 року по січень 2019 року було допущено 9 осіб до роботи без укладання трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням ч.3 ст.24 КЗпП України. У відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У відповідності до частини 4 статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У відповідності до п.1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 року №509 (далі по тексту - Постанова №509), порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення». У відповідності до пункту 2 Постанови №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). У зв`язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано в акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗП591/565/АВ № ДН385/251/АВ від 18.02.2019 року, керуючись п.8 Постанови №509, Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області 12.03.2019 року прийнято постанову про накладення штрафу №ЗП591/565/АВ/П/ТД-1ФС про накладення штрафу на ТОВ «Запоріждомнаремонт» в розмірі 1126710 грн.., тобто в межах санкції, визначеної статтею 265 КЗпП України. Відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень відповідачем норм діючого законодавства при винесенні спірної постанови. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність прийняття постанови №ЗП591/565/АВ/П/ТД-1ФС від 12.03.2019 року про накладення штрафу на ТОВ «Запоріждомнаремонт» в розмірі 1126710 грн. З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги позову не знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, судом першої інстанції об`єктивно, повно та всебічно з`ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року в адміністративній справі № 280/1555/19 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року в адміністративній справі № 280/1555/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак