Постанова 4812 № 489/5423/19

03.01.20 22-ц/812/198/20 Єдиний унікальний номер судової справи № 489/5423/19 Провадження № 22-ц/812/198/20 Доповідач в апеляційній інстанції - Самчишина Н.В. Постанова іменем України 03 січня 2020 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Самчишиної Н.В., суддів: Прокопчук Л.М., Царюк Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Павловичем Євгенієм Володимировичем, на ухвалу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 10 жовтня 2019 року про передачу справи до іншого суду, постановлену та складену у той же день, у приміщенні цього ж суду, головуючим суддею Коваленком І.В., за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Миколаїв» (далі ТОВ «Місто для людей Миколаїв») про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, встановив: 04 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника Павловича Є.В. , звернулась до суду з позовом до ТОВ «Місто для людей Миколаїв» про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 16 липня 2018 року між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 та ТОВ «Місто для людей Миколаїв» укладено Договір № 2/153 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. На загальних зборах співвласники дійшли згоди розірвати вказаний Договір та укласти новий з комунальним підприємством «Дирекція єдиного замовника «Океан». Посилаючись на відмову відповідача в добровільному порядку розірвати договір, позивач просила визнати розірваним Договір № 2/153 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 16 липня 2018 року, починаючи з 17 листопада 2018 року. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2019 року дану цивільну справу передано за правилами виключної підсудності на розгляд до Корабельного районного суду м. Миколаєва. Не погодившись із зазначеною ухвалою, представник позивача Павлович Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та направити справу на розгляд до Ленінського районного суду м. Миколаєва. Апеляційна скарга мотивована тим, що позов пред`явлено за загальними правилами підсудності з огляду на те, що предметом позову є розірвання спірного договору, тому судом першої інстанції помилково застосовано положення ст. 30 ЦПК України щодо правил виключної підсудності пред`явлення позову. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За загальним правилом територіальної юрисдикції відповідно до статті 27 ЦПК України підсудність справи до юридичних осіб визначається їх місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Виключення з цього правила передбачені статтями 28-30 ЦПК України. Частиною 1 статті 30 ЦПК України встановлено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Як убачається із матеріалів справи, предметом заявленого ОСОБА_1 позову є вимоги про розірваним Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , що укладений з ТОВ «Місто для людей Миколаїв» 16 липня 2018 року, починаючи з 17 листопада 2018 року. Згідно з роз`ясненнями, які містяться в пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності. За положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Оскільки предметом заявленого ОСОБА_1 позову є вимоги про розірвання Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , то колегія суддів дійшла висновку про те, що цивільно-правовий спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України має розглядатися за правилами виключної підсудності місцевим судом, юрисдикція якого поширюється на територію, на якій розташоване вказане нерухоме майно. Оскільки нерухоме майно розташовано на території Корабельного районного суду м. Миколаєва, то суд першої інстанції обґрунтовано на підставі оскаржуваної ухвали, відповідно до приписів пункту першого частини першої частини третьої статті 31 ЦПК України, передав дану справу за правилами виключної підсудності на розгляд до Корабельного районного суду м. Миколаєва. Інших доводів, на спростування висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України підстави для скасування ухвали відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Павловичем Євгенієм Володимировичем, залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2019 року залишити без змін. Поновити дію ухвали Ленінського районного суду міста Миколаєва від 10 жовтня 2019 року. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Н.В. Самчишина Судді: Л.М. Прокопчук Л.М. Царюк Повний текст постанови складено 03 січня 2020 року.