Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 338/1330/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 січня 2020 рокуЛьвів№ 857/14090/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Іщук Л. П., суддів - Обрізка І. М., Сеника Р. П., за участю секретаря судового засідання - Ігнатищ Л. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2019 року, ухвалене головуючим суддею Круль І. В. о 15:25 год у смт. Богородчани, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: начальник сектору реагування патрульної поліції № 2 Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітан поліції Гоцанюк Степан Васильович, про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: 25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі - ГУНП в Івано-Франківській області), Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі - Богородчанську ВП), в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 05 серпня 2019 року серії ДП018 № 326584. Вимоги позову обґрунтовані тим, що Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), він не порушував, оскільки обгін маршрутного транспортного засобу здійснював в дозволеному місці, а не на мості, як зафіксовано в оскаржуваній постанові, відтак, його протиправно визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано штраф у розмірі 425 грн. Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2019 року позов задоволено частково, скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення від 05 серпня 2019 року серії ДП018 № 326584 і закрито справу про адміністративне правопорушення. В задоволенні позову до Богородчанського ВП відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУНП в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлений поліцейським за результатами оцінки пояснень особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, та за своїм внутрішнім переконанням. Крім того, вказує на те, що суд першої інстанції не повідомив його належним чином про дату, час і місце розгляду справи та не дослідив питання пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Вказує, що правомірність оскаржуваної позивачем постанови була предметом розгляду у справі № 338/972/19 і постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду в задоволенні позову було відмовлено. В судове засідання з розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05 серпня 2019 року начальником сектору реагування патрульної поліції № 2 Богородчанського ВП капітаном поліції Гоцанюк С. В. було винесено постанову ДП018 № 326584 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідно до вказаної постанови 05 серпня 2019 року о 19:20 год ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Сагайдачного в с. Підгір`я, здійснив обгін маршрутного автобуса на мості, чим порушив вимоги пункту 14.6 (г) ПДР, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем не надано суду жодних доказів порушення позивачем ПДР, а тому правові підстави притягнення ОСОБА_1 до відповідальності відповідно до частини другої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутні. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до підпункту «г» пункту 14.6 ПДР обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості. Частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені статтями 121, 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглядають органи Національної поліції. Згідно з частиною другою статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з частинами другою-четвертою статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Як вcтановлено з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил обгону не містить інформації про здійснення будь-якої фіксації правопорушення. Також відповідачем не надано суду пояснень ОСОБА_1 , які були предметом оцінки поліцейським під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. З огляду на викладене, доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, а саме здійснення обгону на мості, судом у цій справі не встановлено, а позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, з огляду на відсутність доказів, які підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Щодо покликань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду та розгляду аналогічної справи в судовому порядку, апеляційний суд вважає такі безпідставними з огляду на те, що первинний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення (справа № 338/972/19), яка є предметом розгляду у даній справі, було залишено без задоволення постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року виключно з підстав заявлення такого позову до неналежного відповідача, відтак, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом до належного відповідача. Також слід зазначити, що судовим рішенням у справі № 338/972/19 було встановлено недоведення вини позивача у вчиненні порушення ПДР. Разом з тим, матеріалами справи підтверджується несвоєчасне повідомлення скаржника про дату, час і місце розгляду справи судом першої інстанції, оскільки згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із копією ухвали про відкриття провадження у справі та судовою повісткою, такі були вручені ГУНП в Івано-Франківській області 18 листопада 2019 року - в день розгляду і вирішення справи. Доказів направлення тексту повістки відповідачу на офіційну електронну адресу, кур`єром або за номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку матеріали справи не містять, що свідчить про порушення судом першої інстанції вимог частини третьої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України про вручення повістки не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та розглянуто справу за відсутності ГУНП в Івано-Франківській області, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, а останній обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, що відповідно до частини третьої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову. Керуючись статтями 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області задовольнити частково. Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2019 року у справі № 338/1330/19 - скасувати та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови задовольнити. Скасувати постанову начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітан поліції Гоцанюка Степана Васильовича в справі про адміністративне правопорушення від 05 серпня 2019 року серії ДП018 № 326584 і закрити справу про адміністративне правопорушення. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 02 січня 2020 року.