Постанова КЦС ВС № 607/4386/15-ц

Постанова Іменем України 26 червня 2019 року м. Київ справа № 607/4386/15-ц провадження № 61-5693св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В., учасники справи: позивач - публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум», представник позивача -Дубовий Артем Михайлович, відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Апеляційного суду Тернопільської області, у складі колегії суддів: Жолудько Л. Д., Сташківа Б. І., Костіва О. З., від 17 листопада 2016 року. Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування У березні 2015 року публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум», банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 травня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 111/08/26-N, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 20 тис. доларів США з кінцевим строком повернення 07 травня 2033 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором у той же день між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки. Вказував, що позичальник неналежним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 23 лютого 2015 року виникла заборгованість у розмірі 16 089,07 доларів США, яка складається з: поточної заборгованості - 14 579,80 доларів США, простроченої заборгованості по нарахованим процентам - 1 240,96 доларів США, поточної заборгованості по нарахованим процентам - 268,31 доларів США. Крім того, банком нараховано пеню за несвоєчасну сплату тіла кредиту та відсотків у розмірі 15 099,64 грн. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку вказану заборгованість за кредитним договором. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у складі судді Дзюбановського Ю. І., від 06 вересня 2016 року позов ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором від 08 травня 2008 року № 111/08/26-N у розмірі 16 089,07 доларів США та 15 099,64 грн пені. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку з порушенням боржником умов кредитного договору, виконання зобов`язань за яким забезпечено порукою, боржнику і поручителю було надіслано вимогу банку про повернення заборгованості у повному обсязі, яка не була ними виконана в установлені кредитним договором строки. У зв`язку з цим місцевим судом було встановлено порушення прав позивача з вини відповідачів, які підлягають захисту шляхом солідарного стягнення з відповідачів на користь банку заборгованості за кредитним договором. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 17 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновок суду першої інстанції про дострокове стягнення всієї суми заборгованості є передчасним, оскільки відповідно до частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» банк не надав доказів на підтвердження затримки відповідачем сплати платежів, передбачених графіком, на три календарні місяці і більше, чи допущення перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків, чи несплати більше однієї виплати, яка перевищує п`ять відсотків суми кредиту, чи вчинення іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту. У матеріалах справи відсутні рекомендовані повідомлення про вручення відповідачам вимоги про дострокове виконання зобов`язань та нові реквізити рахунків банку, на які повинні бути перераховані грошові кошти у разі погашення заборгованості через інший банк для платежів у доларах США. Зміна реквізитів рахунків повинна проводитись у відповідності з умовами договору, а введення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Форум» не звільняє сторони договору від виконання умов договору та доведення позивачем факту обізнаності відповідача про змінені рахунки. Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи осіб, які її подала У касаційній скарзі ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції не враховано, що зміна реквізитів банку у процесі його ліквідації здійснюється на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до положень якого діяв банк при інформуванні кредиторів та позичальників про виконання ними зобов`язань. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що позичальник визнавав та не заперечував, що з моменту прийняття рішення про ліквідацію банку він не здійснював платежів на погашення заборгованості по тілу кредиту та поверненню відсотків за користування кредитними коштами. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини першої статті 625 ЦК України, відповідно до яких боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Короткий зміст відзиву (заперечення) на касаційну скаргу У відзиві (запереченні) на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 квітня 2017 року справу призначено до судового розгляду. Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. 12 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу. Фактичні обставини справи, встановлені судами 08 травня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 111/08/26-N, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 20 тис. доларів США зі сплатою 12,5% річних з кінцевим строком повернення 07 травня 2033 року (а. с. 5-7). З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором у той же день між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 96/26/03 (а. с. 8). Відповідно до пункту 3.3.2 кредитного договору позичальник зобов`язався щомісячно повертати частину кредитних коштів, згідно з пунктом 2.3 цього договору. Не пізніше визначеного пунктом 1.2 цього договору строку повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами. Згідно з пунктом 3.2.2 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором. Відповідно до пункту 2.5 кредитного договору визначено, що несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої пунктом 2.7 цього договору дати є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для дострокового звернення банком стягнення на заставлене майно. Пунктом 2.7 кредитного договору визначений порядок сплати позичальником процентів за користування кредитними коштами, відповідно до якого, проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту на рахунок в Тернопільській філії АКБ «Форум», щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредиту. ОСОБА_1 виконував зобов`язання за кредитним договором до червня 2014 року і припинив їх виконання у зв`язку з початком процедури ліквідації банку і не повідомленням його про зміну реквізитів рахунків. Станом на 23 лютого 2015 року позивачем нарахована заборгованість за кредитним договором від 08 травня 2008 року № 111/08/26-N у сумі 16 089,07 доларів США та 15 099,64 грн, з яких: поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 14 579,80 доларів США; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 1 240,96 доларів США; поточна заборгованість за нарахованими процентами - 268,31 доларів США; пеня за несвоєчасну сплату тіла та відсотків та штраф за порушення вимог договору - 15 099,64 грн. Позиція Верховного Суду Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Відповідно до статей 526, 530, 610 ЦК України, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Діяльність банку у стані тимчасової адміністрації та ліквідації врегульовано Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 14 вересня 2012 року за № 1581/21893 (далі - Положення). Частинами першою та другою статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»передбачено обов`язок Фонду не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України (далі - НБУ) про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розмістити інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, а також здійснити опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Згідно із підпунктом 2.18 пункту 2 розділу V Положення у редакції від 11 квітня 2014 року уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку з дня її призначення вживає таких заходів: здійснює відкриття накопичувального рахунку. Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 розділу V Положення з метою забезпечення процедури ліквідації уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку ініціює відкриття накопичувального рахунку неплатоспроможного банку у національній валюті та іноземній валюті (за необхідності) в територіальному управлінні НБУ або в операційному управлінні НБУ. За змістом частини четвертої статті 613 ЦК України боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора, тобто у випадку, якщо кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають iз суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (частина перша цієї статті). Якщо боржник доведе, що не виконав грошового зобов`язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, оскільки порушення грошового зобов`язання у вигляді його прострочення боржником не настало i в такому разі вважається, що виконання зобов`язання відстрочено на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 цього Кодексу). При цьому, неповідомлення боржника про зміну реквізитів банку для сплати коштів на погашення кредиту не може бути підставою для відмови у позові, а може впливати на визначення розміру боргу, тобто невиконання боржником грошового зобов`язання у повному обсязі не є підставою для звільнення боржника від виконання взятих на себе зобов`язань взагалі. У разі відсутності кредитора у місці виконання зобов`язання або ухилення ним від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з його боку боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей у депозит нотаріуса, нотаріальної контори (пункти 1, 2 частини першої статті 537 ЦК України). У порушення вимог статей 212-214, 316 ЦПК України, 2004 року, апеляційний суд на вказані вимоги закону уваги не звернув, не врахував, що неповідомлення боржника про нові реквізити банківської установи не звільняє його від виконання обов`язку з погашення кредитної заборгованості. Оскільки відповідачі не мали об`єктивних перешкод для належного виконання умов кредитного договору, то висновки апеляційного суду про прострочення кредитора є необґрунтованими. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що була отримана у позику, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві. Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18). Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції на зазначені вимоги закону увагу не звернув, фактичні обставини справи не встановив, не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не дослідив наданого банком розрахунку заборгованості та усіх його складових, не встановив період прострочення заборгованості, внаслідок чого не визначився з дійсним обсягом відповідальності відповідачів, ураховуючи те, що банк, звернувшись до боржника та поручителя з вимогою від 27 листопада 2014 року про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором та договором поруки, змінив строк виконання такого зобов`язання і був позбавлений права проводити нарахування процентів по кредиту після закінчення строку кредитування. Оскільки вказані недоліки, допущені судом апеляційної інстанції, не можуть бути усунуті при касаційному розгляді справи, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. При новому розгляді справи суду необхідно надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо. Керуючись статями 402, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задовольнити частково. Рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 17 листопада 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Є. В. Синельников Судді: О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович