Постанова ККС ВС № 755/23519/14-к

Постанова іменем України 9 квітня 2019року м.Київ справа № 755/23519/14-к провадження № 51-3757км18 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючогоОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь упровадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду м.Києва від 21 грудня 2016 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потсдама, Німеччина, жителя м.Києва, засудженого за вчинення злочинів, передбачених частиною2 статті 15 тачастиною 3 статті 305, частиною 2 статі 15 і частиною 3 статті 309, частиною1 статті 309, частиною 3 статті 309 Кримінального кодексу України (далі КК). Оскаржені судові рішення 1.Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 3 лютого 2016року ОСОБА_7 було засуджено до покарання увиді позбавлення волі: зачастиною3 статті 305 КК на строк 10 років із конфіскацією предмету контрабанди та всього належного йому майна; за частиною 1 статті 309 КК на строк 1 рік; за частиною 3 статті 309 КК на строк 5 років. На підставі статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому визначено остаточне покарання увиді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією предмета контрабанди та всього належного йому майна. За частиною 2 статті 15 і частиною 3 статті 307 КК ОСОБА_7 виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення

2. ОСОБА_7 визнано винуватим у контрабанді особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах, а також у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту та у цих же діях, предметом яких була психотропна речовина в особливо великих розмірах. 3.Суд визнав доведеним, що у червні 2014 року за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 ОСОБА_7 на сайті «Evolution» замовив уневстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину «МДМА» (метилендіоксиметамфетамін), за що перерахував на анонімний рахунок 2625дол. США та надав особисту інформацію для отримання замовлення. Уході митного огляду 3 липня 2014року в поштовому відправленні, що надійшло з Королівства Нідерланди на адресу ОСОБА_7 , було виявлено 260 пігулок, якімістили у своєму складі «МДМА» загальною масою 56,98 г, що становить особливо великий розмір. 8липня цього ж року приблизно о 19:30 у відділенні зв`язку на вул.Луначарського, 16/4 в м.Києві ОСОБА_7 отримав відправлення та був затриманий співробітниками Служби безпеки України. Крім того, в ході огляду вищевказаного місця проживання ОСОБА_7 було вилучено 9 пігулок, які містили у своєму складі 1,1609 г «МДМА», а також пакет із речовиною рослинного походження (плодові тіла грибів), яка містила у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину псилоцин загальною масою 8,2857 г (у перерахунку на суху речовину), щостановить особливо великий розмір. Зазначені речовини ОСОБА_7 придбав за невстановлених обставин та зберігав без мети збуту. 4.Апеляційний суд м. Києва 21 грудня 2016 року, частково задовольнивши апеляційні скарги прокурора та захисника, скасував вирок суду першої інстанції та ухвалив новий вирок. Цим вироком суд апеляційної інстанції визнав ОСОБА_7 винним і засудив до покарання увиді позбавлення волі: зачастиною 2 статті15 і частиною 3 статті 305 КК на строк 8 років зконфіскацією всього належного йому майна; за частиною 2 статті15 ічастиною 3 статті 309 КК на строк 5 років; за частиною 1 статті 309 КК на строк 1 рік; за частиною 3 статті 309 КК на строк 5 років. На підставі статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому призначено остаточне покарання увиді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності. 5.Апеляційний суд перекваліфікував дії ОСОБА_7 з частини 3 статті 305 КК на частину 2 статті15 і частину 3 статті 305 КК, обґрунтувавши своє рішення тим, що предмет контрабанди було виявлено під час проведення митного огляду, тобто до його фактичного переміщення через митний кордон України. Цей суд визнав доведеним, що ОСОБА_7 шляхом контрабанди вчинив закінчений замах на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини «МДМА» загальною масою 56,98 г, що становить особливо великий розмір без мети збуту. Ці дії засудженого апеляційний суд кваліфікував зачастиною 2 статті15 і частиною 3 статті 309 КК. Вимоги і доводи касаційних скарг 6.У касаційній скарзі прокурор на підставі пунктів 13 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 7.Прокурор вважає помилковим висновок апеляційного суду про те, щопредмет контрабанди не був переміщений через митний кордон, адже кримінальне правопорушення було припинено співробітниками правоохоронного органу на території України, а засуджений вчинив усі дії, яківважав необхідними для доведення злочину до кінця. На переконання сторони обвинувачення ОСОБА_7 вчинив не замах на контрабанду психотропних речовин, а закінчений злочин. 8.Також прокурор стверджує, що у справі достатньо доказів, які свідчать пронаявність у засудженого умислу саме на збут психотропних речовин, обіг яких заборонено законом, а тому його дії слід кваліфікувати за частиною 2 статті15 тачастиною 3 статті 307 КК. На обґрунтування своєї позиції прокурор посилається зокрема на те, що ОСОБА_7 , який не має постійного джерела доходів, перерахував невстановленій особі 2625дол. США на придбання психотропних речовин в особливо великому розмірі. 9.На думку сторони обвинувачення, апеляційний суд ухвалив рішення, яке не відповідає положенням статей 370, 373, 420 КПК. 10.Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення досуду касаційної інстанції не надходило. Позиції учасників судового провадження 11.У судовому засіданні прокурор просив задовольнити касаційні вимоги вчастині неправильної кваліфікації діяння засудженого за частиною 2 статті15 ічастиною 3 статті 309 КК, а також через м`якість покарання, однак не підтримав доводів, викладених у скарзі, про те, що контрабанда психотропних речовин у цьому випадку єзакінченим злочином. 12.Захисник заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони обвинувачення, вважаючи вирок апеляційного суду законним та обґрунтованим. Оцінка Суду

13. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені ускарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню зогляду натаке. Щодо наявності у ОСОБА_7 умислу на збут психотропних речовин 14.У цій частині касаційної скарги прокурор переважно не погоджується зівстановленими судом фактичними обставинами справи. Однак у силу статей433 та 438 КПК Суд позбавлений можливості встановлювати обставини, яких не було встановлено судами попередніх інстанцій, а також не перевіряє висновків суду на відповідність фактичним обставинам кримінального провадження. 15.Згідно з частиною третьою статті 62 Конституції України та статтею 17КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. 16.Цих вимог закону суд апеляційної інстанції дотримався. 17.Як убачається з матеріалів справи, засуджений протягом досудового розслідування та судового слідства категорично заперечував, що психотропні речовини він придбав із наміром продати їх іншим особам. 18.Апеляційний суд, переглядаючи справу, дійшов обґрунтованого висновку, щотакої позиції ОСОБА_7 сторона обвинувачення не спростувала поза розумним сумнівом. 19.Посилання прокурора на те, що кількість (260 пігулок) та вартість (2625дол. США) придбаної психотропної речовини свідчать про умисел засудженого на її подальший збут, суд апеляційної інстанції розцінив якнепідтверджені наявними у справі доказами припущення сторони обвинувачення. При цьому суд узяв до уваги, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_7 виявляв ознаки вживання психостимуляторів і зберігав за місцем свого проживання певну кількість психотропних речовин, у меті збуту яких він не обвинувачувався.

20. Переконливих аргументів на спростування висновку апеляційного суду про недоведеність пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення за частиною 2 статті15 і частиною 3 статті 307 КК у касаційній скарзі не наведено. Щодо стадії контрабанди психотропних речовин 21.За встановлених судами фактичних обставин справи психотропну речовину «МДМА» було виявлено в ході митного оглядупоштового відправлення, якенадійшло на ім`я ОСОБА_7 . Отже, предмет контрабанди фактично не був переміщений через митний кордон. 22.Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 3червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду тапорушення митних правил» при розгляді справ про контрабанду судам слід мати на увазі, що цей злочин вважається закінченим з моменту незаконного переміщення предметів контрабанди через митний кордон України. Замах на контрабанду має місце, якщо її предмети виявлено до переміщення через митний кордон України (під час огляду чи переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу або особистого огляду тощо). 23.З огляду на позицію представника сторони обвинувачення під час касаційного розгляду, який вважав помилковими посилання у касаційній скарзі на те, що дії засудженого, пов`язані з переміщенням психотропних речовин зприховуванням від митного контролю, слід вважати закінченим злочином, Судне вбачає підстав для відступу від судової практики та орієнтирів, викладених узгаданій постанові Пленуму Верховного Суду України. 24.Таким чином, апеляційний суд правильно застосував закон України про кримінальну відповідальність перекваліфікувавши дії ОСОБА_7 з частини3 статті 305 КК на частину 2 статті15 і частину 3 статті 305 КК. Щодо м`якості покарання 25.Покарання ОСОБА_7 призначено з урахуванням усіх обставин справи, ступеня тяжкості вчинених ним злочинів та даних про особу засудженого, воно єсправедливим, необхідним та достатнім для виправлення винного йпопередження вчинення нових злочинів і відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним статтею 65 КК. 26.Отже, обґрунтованих підстав для скасування постановленого щодо ОСОБА_7 вироку апеляційного суду за доводами, наведеними в касаційній скарзі прокурора, не встановлено, а тому її слід залишити без задоволення. Враховуючи викладене, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд ухвалив: Вирок Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора беззадоволення. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення йоскарженню непідлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3