Постанова КАС ВС № 241/1395/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 10 квітня 2019 року Київ справа № 241/1395/16-а провадження № К/9901/44998/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шишова О.О., Сіваченка І.В., Чебанова О.О. від 6 лютого 2017 року, УСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням уточнень, просила: - визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_2 пенсії по інвалідності з 1 квітня 2015 року; - зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області поновити ОСОБА_2 виплату пенсії по інвалідності з 14 січня 2016 року. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 13 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області щодо зупинення виплати ОСОБА_2 пенсії по інвалідності 3 групи з 1 квітня 2015 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області відновити ОСОБА_2 виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності 3 групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 14 січня 2016 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму не отриманої пенсії по інвалідності за період з 14 січня 2016 року по 28 вересня 2016 року.

3. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, з 1 червня 2015 року посада, на якій працювала позивачка, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відпали передбачені частиною 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачці пенсії, призначеної відповідно до вказаного закону. З 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачці вказаної пенсії відсутні, а тому з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачці відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню. З аналогічних підстав, з 1 січня 2016 року не можуть бути підставою для припинення виплати призначеної позивачці пенсії за нормами Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, відповідно до якого особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», призначені пенсії не виплачуються.

4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада2017 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області було задоволено. Постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 13 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII статтю 37 Закону України «Про державну службу» доповнено частиною наступного змісту: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються». Тобто в даному випадку позивачка не мала право на отримання пенсії за період з 14 січня 2016 року по 28 вересня 2016 року. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року та залишити в силі постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 13 грудня 2016 року. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До 28 вересня 2016 року ОСОБА_2 працювала в управлінні соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради на посаді головного спеціаліста відділу обліку фінансової діяльності. З 1 квітня 2015 року управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII призупинило виплату пенсії позивачці. На звернення ОСОБА_2 до відповідача із запитом про причини припинення виплати пенсії, управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області листом від 1 червня 2016 року № 10/Ч-08-01-01 повідомило позивачку, що у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VШ, якою статтю 37 Закону України «Про державну службу» було змінено та зазначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу» (крім інвалідів І та 11 груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України, «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються. З 1 січня 2016 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, відповідно до якого особам, які працюють на посадах та на умовах передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії (щомісячне грошове утримання) не виплачуються. Абзаци перший та другий частини четвертої статті 37 Закону України «Про державну службу» викладено в такій редакції: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII та стаття 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне рахування» не узгоджуються з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу існуючих прав працюючих пенсіонерів при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, а тому відповідач не може застосовувати норми закону, які суперечать Конституції України. Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України «Про державну службу». Вказаний закон прийнято не було, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії/ щомісячне довічне грошове утримання за цим Законом не призначаються. Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працювала позивачка не давала права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

10. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року управлінням Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області не подано. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 12. 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, яким абзац другий частини першої статті 47 замінити абзацами такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється».

13. Пунктом п'ятим Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до зазначених вище законів. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу».

15. Таким чином, з 1 червня 2015 року особи, яким пенсії призначаються, зокрема, згідно з Законом України «Про державну службу», втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії, призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

16. Отже, з 1 червня 2015 року відсутні правові підстави для невиплати позивачці пенсії.

17. З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, відповідно до якого у статті 37 Закону України «Про державну службу» абзаци перший та другий частини четвертої викладено в такій редакції: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

18. Відповідно до частини 7 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (набрав чинності з 1 січня 2016 року), тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.

19. Згідно пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» дія Закону України «Про державну службу» поширювалась на органи і посадових осіб місцевого самоврядування лише в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

20. З 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, який, у відповідності до пункту 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» поширював свою дію на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

21. Частиною 1 статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

22. Отже, правовий статус посадової особи органу місцевого самоврядування встановлений законодавством, що регулює суспільні відносини з приводу діяльності органів місцевого самоврядування в України, а не іншими нормативно-правовим актами, в тому числі Законом України «Про державну службу».

23. При цьому, саме із отриманням статусу посадової особи органу місцевого самоврядування, а не з правом на призначення спеціальних пенсій, законодавець пов'язує факт припинення виплати пенсії особі, яка працює в органах місцевого самоврядування, про що прямо зазначено в пункті 7 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

24. Таким чином, з 1 січня 2016 року єдиною підставою для припинення виплати пенсії є перебування особи на роботі в органах місцевого самоврядування. Таке обмеження щодо виплати пенсії законодавець передбачив на період роботи пенсіонера на відповідній посаді та за відповідних умов, виплата пенсії поновлюється після звільнення з роботи, це є єдиною підставою для поновлення виплати пенсії згідно чинного законодавства. 25 Отже, враховуючи положення статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в частині того, що підставою для тимчасової невиплати пенсії є період служби в органах місцевого самоврядування, відповідач призупинивши виплату позивачці пенсії в період з 1 січня 2016 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

26. Зазначений висновок узгоджується з висновком викладеним Верховним Судом у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 345/1000/17. Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. З огляду на те, що з 1 червня 2015 року позивачці повинна була відновлена виплата пенсії, призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», колегія суддів Верховного Суду вважає, що слід вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_2 виплату пенсії по інвалідності з 1 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 14 січня 2016 року з огляду на мотиви викладені у цій постанові. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Відповідно до частини першої та третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

37. Колегія суддів приходить до висновку про те, у зв'язку із порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області щодо непоновлення ОСОБА_2 виплати пенсії по інвалідності з 1 червня 2015 року. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області поновити ОСОБА_2 виплату пенсії по інвалідності з 1 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року. В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н. В. Коваленко судді Я. О. Берназюк М.І. Гриців