Постанова КАС ВС № 233/6214/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 21 березня 2019 року м. Київ справа №233/6214/16-а адміністративне провадження №К/9901/34814/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мороз Л.Л., суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 233/6214/16-а за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Костянтинівське ОУ ПФУ), про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., - ВСТАНОВИВ: 14 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати незаконними та скасувати рішення Костянтинівського ОУ ПФУ від 31 жовтня 2016 року про відмову у нарахуванні пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 17 листопада 2008 року № 341, яка видана відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) «Костянтинівський металургійний завод», та рішення Костянтинівського ОУ ПФУ від 16 листопада 2016 року про відмову у нарахуванні пенсії з урахуванням архівної довідки про заробітну плату від 07 листопада 2016 року № 05-07-07/1063, виданої виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області (далі - виконком Міськради); - зобов'язати Костянтинівське ОУ ПФУ нарахувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) з 09 березня 2016 року з урахуванням довідок про заробітну плату від 17 листопада 2008 року № 341, яка видана ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» та від 07 листопада 2016 року № 05-07-07/1063, виданої виконкомом Міськради. Позов ОСОБА_2 обґрунтував тим, що з 09 березня 2016 року йому призначена пенсія за віком відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ (Список №1) на виконання постанови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 серпня 2016 року у справі № 233/2470/16-а, яка набрала законної сили. Періоди його роботи з 22 листопада 1982 року по 20 серпня 1993 року в ВАТ ««Костянтинівський металургійний завод» встановлено вказаним судовим рішенням. Позивач зазначає, що він як пенсіонер бажає для обчислення пенсії враховувати заробітну плату за період його роботи за 1984 -1993 роки. При цьому довідки про заробітну плату, які надані відповідачу, для обчисленні пенсії видані на підставі особових рахунків, що повністю відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області постановою від 23 березня 2017 року задовольнив позовні вимоги. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що для обчислення пенсії, за бажанням пенсіонера може також враховуватись заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, до таких документів відносяться і особові рахунки у розумінні пункту 17 Порядку № 22-1. При цьому суд першої інстанції вказав на безпідставність заперечень відповідача щодо відсутності у наданих довідках про заробітну плату ініціалів та прізвища позивача, оскільки належність зазначених документів саме ОСОБА_2 підтверджується постановою Костянтинівського міськрайонного суду від 18 серпня 2016 року у справі № 233/2470/16-а. Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 19 липня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції, ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги: скасував рішення Костянтинівського ОУ ПФУ від 31 жовтня 2016 року, щодо відмови у врахуванні при призначені ОСОБА_2 пенсії за віком довідки про заробітну плату від 17 листопада 2008 року №

341. У задоволенні решти позовних вимог - відмови. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції виходив із того, що довідка про заробітну плату від 17 листопада 2008 року №341, яка видана ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» за формою та змістом відповідає додатку 1 Порядку № 22-1, який був чинним на час виданні довідки, а саме - 17 листопада 2008 року. Разом з цим, апеляційний суд вказав на те, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є бажання пенсіонера та підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено. Між тим, в матеріалах пенсійної справи відсутні заяви позивача про бажанням врахувати, при призначенні пенсії, заробітну плату за період до 1 січня 2000 року. При цьому апеляційний суд вказав, що приймаючи оспорюване рішення від 16 листопада 2016 року про відмову у врахуванні архівної довідки, оскільки вона не відповідає вимогам Порядку № 22-1, суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. 15 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, а постанову Костянтинівського районного міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2017 року - залишити в силі. Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що бажання пенсіонера враховувати заробітну плату за той чи інший період при призначення пенсії може бути висловлена лише шляхом додавання відповідної довідки до заяви про призначення пенсії, а про перерахунок - шляхом додавання відповідної довідки до заяви про перерахунок пенсії. Подання будь-яких заяв окремо, чинним законодавством не передбачено. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України). Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, з наступних мотивів та передбачених законом підстав. У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та йому призначена з 09 березня 2016 року пенсія за віком відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ (Список №1) на підставі постанови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 серпня 2016 року (яке набуло законної сили 05 жовтня 2016 року) у справі 233/2470/16-а, якою було зобов'язано відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи з 22 листопада 1982 року по 04 липня 1984 року на посаді «електрогазозварювальника калібрувального цеху» та з 05 липня 1984 року по 20 серпня 1993 року на посаді «електрогазозварювальника доменного цеху» у ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» (а.с. 11). В матеріалах пенсійної справи наявна заява позивача від 09 березня 2016 року про призначення пенсії за віком по списку № 1. 31 жовтня 2016 року Костянтинівським ОУ ПФУ було винесено рішення про відмову у врахування при призначенні пенсії за віком позивачу довідки про заробітну плату від 17 листопада 2008 року № 341, видану ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» (а.с.14). Рішення мотивоване тим, що надана довідка не відповідає вимогам пункту 2.1 Порядку № 22-1 (а.с. 7). В матеріалах пенсійної справи позивача наявна довідки про заробітну плату від 17 листопада 2008 року № 341, видана ВАТ «Костянтинівський металургійний завод». При цьому суди встановили, що вказана довідка за формою та змістом відповідає додатку 1 Порядку № 22-1, який був чинним на час виданні довідки. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах пенсійної справи наявна заява позивача від 08 листопада 2016 року про перерахунок пенсії по заробітній платі за 5 років відповідно до статті 43 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону № 1058-IV). До заяви позивач надав архівну довідку від 07 листопада 2016 року №05-07-/1063. Рішенням від 16 листопада 2016 року відповідачем було відмовлено у врахуванні цієї довідки, оскільки вона не відповідає вимогам Порядку № 22-1. У відомостях про заробітну плату по Костянтинівському металургійному заводу ім. Фрунзе ім'я та по-батькові за період з 01 травня 1984 року по 28 лютого 1987 року вказано у скороченому варіанті, а за період з 01 січня по 31 грудня 1988 року згідно з табельним № 2 прізвище ім'я та по-батькові відсутні (а.с.29). Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 01 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядом № 22-. За змістом підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку). Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. (пункт 2.10 Порядку № 22-1). Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року по справі № 21-11а15. У справі, яка розглядається суди встановили, що довідка про заробітну плату від 17 листопада 2008 року № 341, видана ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» за формою та змістом відповідає додатку 1 Порядку № 22-1, який був чинним на час виданні довідки. Разом з цим, суд апеляційної інстанції частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив, зокрема з того, що архівна довідка від 07 листопада 2016 року №05-07-/1063 не відповідає вимогам Порядку № 22-1, оскільки у відомостях про заробітну плату по Костянтинівському металургійному заводу ім. Фрунзе ім'я та по-батькові за період з 01 травня 1984 року по 28 лютого 1987 року вказано у скороченому варіанті, а за період з 01 січня 1988 року по 31 грудня 1988 року згідно з табельним №2 прізвище ім'я та по-батькові відсутні (а.с.29). З цього приводу колегія суддів зазначає, що Порядком № 22-1 не встановлено вимог стосовно обов'язкового зазначення у первинних документах на підставі яких видаються довідки про заробітну плату, в тому числі й архівної, повних ім'я та по-батькові особи, якої вони стсуються. До того ж колегія суддів вказує на те, що табельний номер, який присвоюється працівнику дає змогу ідентифікувати особу, тому зазначення у відомостях про начислення заробітної плати за період з березня 1987 року по грудень 1988 року лише табельного номера позивача, не може бути підставою для висновків про невідповідність архівної довідки, оскільки законодавець пов'язує відповідність таких довідок з формою та змістом. При цьому, архівна довідка, яку відмовилось враховувати управління пенсійного органу містить відомості, що табельний номер № 2 присвоєний ОСОБА_3, який, як встановлено у справі № 233/2470/16-а, з 05 липня 1984 року працював на посаді електрозварювальника доменного цеху в Костянтинівського металургійного заводу імені Фрунзе. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана архівна довідка відповідає формі та змісту встановлених Порядком № 22-1 та підтверджена первинним документами. Окрім цього колегія суддів зазначає, що позивач, надавши відповідачу разом із заявою про призначення йому пенсії довідку про заробітну плату за період з 1988 року по 1993 рік, а потім - разом із заявою про перерахунок призначеної пенсії по заробітній платі за 5 років, надавши архівну довідку по заробітній платі за період 1984 року по 1989 рік, виявив бажання для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року в розумінні частини першої статті 40 Закону № 1058-IV. Отже, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, із залишенням в силі постанови суду першої інстанції, якою визнано обґрунтованими позовні вимоги та правильно їх задоволено. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року скасувати, а постанову Костянтинівського районного міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2017 року - залишити в силі. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Л.Л. Мороз М.М. Гімон А.Ю. Бучик , Судді Верховного Суду