Постанова КАС ВС № 360/1740/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 11 липня 2019 року Київ справа №360/1740/16-а адміністративне провадження №К/9901/29561/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Мороз Л.Л., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №360/1740/16-а за позовом ОСОБА_1 до Бородянської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації в особі Департаменту соціального захисту населення про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Чаку Є.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Коротких А.Ю., в с т а н о в и в : У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила: - визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації у прийнятті та підготовці подання для оформлення посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1; - зобов`язати Управління соціального захисту населення Бородянської РДА прийняти її документи та підготувати і направити подання до Департаменту соціального захисту населення Київської ОДА для видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії; - зобов`язати Київську ОДА видати відповідне посвідчення. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4). У зв`язку із захворюванням, пов`язаним з впливом наслідків аварії на ЧАЕС її визнано інвалідом ІІ групи довічно. Проте, звернувшись до УСЗН Бородянської РДА про видачу їй посвідчення потерпілої від аварії на ЧАЕС 1 категорії отримала відмову, мотивовану тим, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ виключено абзац п`ятий частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, тому з 1 січня 2015 року Департаментом соціального захисту населення не приймаються подання райдержадміністрації на оформлення громадянам посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа осіб потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії

4. Вважаючи, що відповідачами протиправно не вчиняються дії по видачі їй посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, позавич просила позов задовольнити. Постановою Бородянського районного суду Київської області від 23 листопада 2016 року позов задоволено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року скасовано постанову Бородянського районного суду Київської області від 23 листопада 2016 року та ухвалено нову, якою в задоволенні позову відмовлено. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.12.1997. Згідно експертного висновку від 30 грудня 2015 року №6308 та довідки до акту огляду МСЕК від 08.12.2016 Серії АВ №0512795 ОСОБА_1 визнано інвалідом другої групи внаслідок захворювання пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС. У зв`язку з наведеним, позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації із заявою щодо видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії

1. Листом від 6 вересня 2016 року №3906/08 Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації відмовило позивачу у видачі посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, мотивувало тим, що внаслідок внесення змін до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2015 року департаментом соціального захисту населення Київської ОДА не приймаються подання райдержадміністрації на оформлення громадянам посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа осіб потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії

4. Не погоджуючись із такими діями органу соцзахисту, позивач звернулась до суду із даним позовом. Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позову виходив з того, що посилання Управління на зміни в законодавстві є безпідставними, оскільки жодних змін у правовому регулюванні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII не відбулось. За висновками суду першої інстанції, наявні в матеріалах справи докази підтверджуються той факт, що позивач має право на отримання статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Апеляційний суд скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивував своє рішення тим, що відповідно до Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ, у переліку зон радіоактивного забруднення відсутня зона посиленого радіоекологічного контролю та скасовано ст. 23 Закону, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до 4 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи, а тому підстави для надання відповідного статусу і видачі посвідчення - відсутні. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі по станову суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права. Заперечення на касаційну скаргу не надходили. Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (пункт 4 частини 1). Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 14 цього Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія

1. Отже, для отримання постраждалими статусу категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Відповідно до ст. 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. На виконання зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51). Відповідно до п. 10 Порядку № 51 інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернулась до Управління соціального захисту населення із заявою про видачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії

1. Зауважень щодо складу та змісту документів відповідач не мав. Проте відмовив з мотивів відсутності з 01.01.2015 у переліку зон радіоактивного забруднення зони посиленого радіоекологічного контролю та скасування ст. 23 Закону, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до 4 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Так, 1 січня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким ст. 2 Закону № 796-XII було виключено (підпункт 1 пункту 4). Виключено також абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій. Цим законом не передбачено, що раніше видані посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними. Позивач набула статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4 у 1997 році, тобто до 01.01.2015. Цей статус є безстроковий. Виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки такий статус було набуто правомірно, а законні підстави для його припинення відсутні. Колегія суддів також звертає увагу, що Рішенням від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII. Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов`язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв`язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків. Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов`язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України (п. 4 мотивувальної частини). Рішенням від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема і підпункт 4 Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виключено статтю 23, якою було передбачено компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії

4. Отже, право на компенсації та пільги постраждалих, віднесених до категорії 4, було підтверджено. Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій до ухвалення Закону № 76-VIII від 28 грудня 2014 року містилося у ст. 2 Закону № 796-XII. Відповідно до цієї статті до зон радіоактивного забруднення було віднесено такі зони: (1) зона відчуження, (2) зона безумовного (обов`язкового) відселення, (3) зона гарантованого добровільного відселення та (4) зона посиленого радіоекологічного контролю. Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у ст. 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". На підставі вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше, до 31.12.2014, було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування пункту 1 частини 1 статті 14 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII, вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що посвідчення позивача категорії 4 є чинним та зберігається за нею довічно, а тому на момент звернення із заявою про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 позивач мала статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Враховуючи викладене та той факт, що позивачці встановлена ІІ група інвалідності (захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що остання має право на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії

1. Аналогічна правова позиція викладена Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 березня 2019 року у справі №697/121/17. Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, Суд приходить висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції повністю та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції. Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, - п о с т а н о в и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року скасувати. Постанову Бородянського районного суду Київської області від 23 листопада 2016 року залишити в силі. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук , Судді Верховного Суду