Постанова ККС ВС № 127/1-597/10

Постанова Іменем України 26 лютого 2019 року м. Київ справа № 127/1-597/10 провадження № 51-6959 км 18 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , в режимі відеоконференції засудженого ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 23 травня 2018 року. Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2017 року заяву ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ленінського районного суду міста Вінниці від 03 грудня 2010 року, яким ОСОБА_7 було засуджено за ч. 1 ст. 115 КК, залишено без задоволення. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 23 травня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни. Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 23 травня 2018 року скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Нововиявленою обставиною вважає надання потерпілою ОСОБА_8 неправдивих показань, які не узгоджувались із показаннями інших потерпілих та свідків. Вказана обставина не отримала оцінки місцевого суду, який безпідставно залишив без задоволення заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Також, посилається на порушення під час досудового розслідування права на захист, ненадання можливості виступити в судових дебатах та з останнім словом перед судом. Вказує на незаконний склад суду апеляційної інстанції, який всупереч приписам ст. 404, ст. 419 КПК доводів апеляційних скарг належним чином не перевірив, мотивів на їх спростування не навів та необґрунтовано залишив ухвалу місцевого суду без зміни. Позиції інших учасників судового провадження В судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу. Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення касаційної скарги. Мотиви суду Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Залишаючи без задоволення заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ленінського районного суду міста Вінниці від 03 грудня 2010 року вказаних вимог закону суд дотримався. Так, згідно ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнається, зокрема, штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, а також інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути. Тобто, такі обставини повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті. Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. У заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами ОСОБА_7 послався на неправдиві, на його думку, показання потерпілої ОСОБА_8 про обставини вчинення злочину, які були покладені судом в основу обвинувального вироку. Вказану обставину ОСОБА_7 вважав нововиявленою й достатньою для скасування обвинувального вироку щодо нього в порядку передбаченої главою 34 КПК процедури. Як убачається з матеріалів справи, з метою перевірки відповідних доводів засудженого в судовому засіданні була допитана потерпіла ОСОБА_8 , при цьому її показання суттєво не відрізнялися від тих, які вона давала під час судового розгляду кримінального провадження по суті, за виключенням обставин, які потерпіла не пам`ятала внаслідок спливу тривалого строку з моменту вчинення злочину. При цьому, як убачається зі змісту вироку, в основу висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, окрім показань потерпілої ОСОБА_8 , судом покладено й інші докази, зокрема показання свідків, дані протоколів слідчих дій, висновки судових експертиз, які є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з показаннями потерпілої ОСОБА_8 та у свої сукупності об`єктивно підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину. З огляду на це, розглянувши заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Ленінського районного суду міста Вінниці від 03 грудня 2010 року щодо нього в порядку глави 34 КПК, не встановивши обставин на підтвердження доводів засудженого, які б згідно з ч. 2 ст. 459 КПК можна було визнати нововиявленими, суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви без задоволення. Вказані обставини також були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який за результатами перегляду ухвали місцевого суду відповідно до вимог ст. 419 КПК надав їм належну оцінку та правильно відмовив у задоволенні апеляційних скарг засудженого і захисника. Доводи касаційної скарги про порушення вимог процесуального закону у зв`язку з ненаданням місцевим судом можливості засудженому виступити в судових дебатах та з останнім словом є безпідставними. Передбачена главою 34 КПК процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є відмінною від судового розгляду кримінального провадження по суті та не передбачає відповідно стадії судових дебатів і виступу засудженого з останнім словом у випадку відмови у задоволенні заяви. Неспроможними є й доводи ОСОБА_7 про порушення на стадії досудового розслідування його права на захист. Навіть у випадку підтвердження відповідних обставин, за змістом ч. 2 ст. 459 КПК вони не можуть бути визнані нововиявленими, оскільки були відомі на час розгляду кримінального провадження судом по суті. Також відсутні підстави, передбачені ст. 76 КПК, які б виключали повторну участь суддів апеляційного суду у кримінальному провадженні з перегляду вироку щодо ОСОБА_7 за нововиявленими обставинами. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, не встановлено. За таких обставин, касаційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, суд ухвалив: Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 23 травня 2018 року залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3