Постанова КАС ВС № 805/930/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 30 жовтня 2018 року Київ справа №805/930/16-а адміністративне провадження №К/9901/8716/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Хохуляка В.В., суддів - Бившевої Л.І., Олендера І.Я., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2016 (суддя - Шувалова Т.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 (головуючий суддя - Василенко Л.А., судді: Жаботинська С.В., Ханова Р.Ф.) у справі №805/930/16-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення, - встановив: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом в якому, просив визнати протиправним та скасувати рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Артемівська ОДПІ) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасно перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 17.02.2016 №0001221702. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що враховуючи приписи пункту 9-4 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», підприємство є звільненим від виконання своїх обов'язків (як платника єдиного внеску) у період з 14.04.2014 і до закінчення антитерористичної операції. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016, позовні вимоги задоволено. Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Артемівська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. В обґрунтування своїх вимог Артемівська ОДПІ посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, вважає рішення прийнято без надання вірної правової оцінки обставинам справи, а саме: судами невірно застосовано норми статей 4, 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а також порушення норм процесуального права: статей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідач зазначає, що Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», доповнено пунктом 9-3, згідно якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилась антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції та сертифікат Торгово-Промислової палати України. Проте, під час вирішення даного спору судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що на дату складання спірного рішення заява та сертифікат Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс мажорних обставин, який вирішує питання щодо списання податкового боргу та не застосування штрафних санкцій позивачем до Артемівської ОДПІ не надавались. Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ФОП ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером НОМЕР_1. Місце проживання за адресою: АДРЕСА_1. Як платник єдиного внеску позивач перебуває на обліку в Артемівській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 17.02.2016 Артемівською ОДПІ прийнято рішення №0001221702 про застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафних санкцій в сумі 1856,16 грн. та пені в сумі 187,31 грн., а всього 2043,47 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.03.2015 до 04.11.2015. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Частиною восьмою цієї статті встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10%). Згідно вимог статті 25 цього Закону у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів та підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Як встановлено судами попередніх інстанцій та визнається сторонами у справі, позивачем платежі в рахунок погашення зобов'язань з єдиного внеску в строк, визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» здійснені не були (реалізовані із затримкою). Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей. Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Артемівськ (на даний час м. Бахмач). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р було зупинено дію Розпорядження від 30.10.2014 № 1053-р. Проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 у справі № 826/18327/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 02.04.2015, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р визнано нечинним. Ухвалою Вищого адміністративного суду України по даній справі було зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду до розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України у Вищому адміністративному суду України. Отже, розпорядження від 30.10.2014 № 1053-р було чинне у період з 30.10.2014 по 04.11.2014 та у період з 02.04.2015 по 27.04.2015. Відповідно, знаходження населених пунктів, зазначених у вказаному у Розпорядженні № 1053-р Переліку (в тому числі, м. Артемівськ, м. Красноармійськ) у вказані періоди часу на території, де проводилась антитерористична операція - встановлено. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р» та затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Артемівськ, м. Красноармійськ. Частиною 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»: розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3, згідно якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення платника від виконання своїх обов'язав, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. При цьому, ненадання позивачем заяви про звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання обов'язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску не є безумовною нормою, оскільки надання такої заяви відповідачу згідно з наведеними вище положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», передбачено в разі невиконання обов'язку, визначеного частиною другою статті шостої цього Закону, щодо своєчасної та в повному обсязі сплати єдиного внеску, а не в разі звільнення платника єдиного внеску від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зазначеного обов'язку. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема, списання і в подальшому ненарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов'язань по єдиному внеску, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій. Також, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявність або відсутність сертифікату Торгово-промислової палати не впливає на вирішення спірних відносин, оскільки аналіз наведених вище законів та нормативно-правових актів, якими регулюються спірні відносини, дає підстави для висновку, що відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій за невиконання обов'язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску в повному обсязі не застосовується до платників єдиного внеску за умови, якщо вони перебувають на обліку в податкових органах на території, де здійснювалася антитерористична операція. З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються, а отже, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.03.2015 до 04.11.2015 є неправомірним. Водночас Верховний Суд зазначає, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів попередніх інстанцій. З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив: Касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... В.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.Я.Олендер , Судді Верховного Суду